ЗМІСТ
Вступ
І. Організація операція «Вісла»
ІІ. Правові основи операції
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність теми. Складність стосунків України та Польщі та багатогранність стосунків між цими країнами з особливою увагою намагаються дослідити вчені саме сьогодні, крім того, коли Польща дає неоціненну підтримку Україні під час російсько-української війни. На жаль, наші відносини з країною не завжди були такими, як ми хотіли. Були як світлі, так і темні смуги. Однією з головних подій в українсько-польській історії була операція «Вісла». Ця операція була спонтанною кампанією репресій польського комуністичного режиму проти українців на польській території 1947 року. Переселення та масові репресії польського уряду проти українського цивільного населення викликали стихійний опір націоналістичному підпіллю Українських повстанських національно-патріотичних сил та українських націоналістичних організацій.
У цих умовах польська влада вирішила продовжити політику і повністю виселити українців з їхніх етнічних земель і розселити їх по всій Польщі. Офіційним приводом для початку операції «Вісла» стала смерть у районі одного з сіл Яблучне 28 березня 1947 року. в бою проти військ УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Сверчевського.
Мета даного дослідження полягає у вивченні особливостей перебігу операції «Вісла».
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз методичної та історичної бази з метою уточнення понять тощо.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.
І. Організація операції «Вісла»
28 квітня 1947 року, о 4 годині ранку, шість польських дивізій і підрозділи сил громадської безпеки оточили райони, густо населені українцями. Водночас підрозділи НКВС і чехословацькі частини оточили східний і південний кордони Польщі від Бреста до Нові-Санчо. Ця дата ознаменувала фактичний початок історичного примусового переселення українців під назвою операція «Вісва», яка була ініційована постановою Політбюро ЦК Польської робітничої партії.
«Вісла» була другою фазою етнічної чистки, спрямованої проти українського населення. Згідно з з’єднанням УПА, населення було розділене на категорії «А», «В» і «С». Заборонялося розміщувати більше двох сімей категорії «А» в одному місці. Також існували правила розміщення на нових місцях в межах певної відстані від морських і сухопутних кордонів великих польських міст, щоб жодне поселення не перевищувало 10% квоту українського населення [5].
Операція «Вісла» була абсолютно логічною ланкою і не була незвичайним проявом польської державної політики. Більш того, політика етнічних чисток в 20 столітті взагалі дуже широко використовувалася тоталітарними режимами. A. Гітлер вибрав фізичне знищення етнічних слов’ян як засіб перетворення їх земель на «німецький життєвий простір». Й. Сталін проводив чистки шляхом депортації. Україна також опинилася в цій системі депортації [1].
Тепер, коли архівні матеріали розсекречені, з’явилася можливість ретельно дослідити і проаналізувати питання депортації та репатріації українського і польського населення, визначити справжні причини і наслідки цих трагічних процесів. Під час Другої світової війни в центрі уваги польських політиків було питання про Західну Україну, яка в міжвоєнний період входила до складу Речі Посполитої.
Майже всі польські партії та політичні організації наполягали на тому, щоб ці землі залишилися у складі Польщі після закінчення Другої світової війни. Територія Галичини розглядалась ними як невід’ємна частка «польськості», стверджувалося, що саме поляки захистили східно-галицьку землю від тотальної русифікації. «Руська» земля Галичини подавалась як пантеон цвіту польського лицарства, а відтак її втрата прирівнювалась до національної катастрофи [8].
Польські комуністи, які хотіли бачити майбутнє Польщі як унітарної держави, виступали за виселення етнічних меншин з Польщі. Вона також розглядалася як спосіб вирішення нагальних національних проблем, головним чином українського питання, яке стало особливо актуальним під час війни. Погляди польських некомуністичних політичних груп у Східній Галичині відповідали намірам польських комуністів. Вони також виступали за переселення українців у Радянський Союз після війни або їх розселення в центральній і західній Польщі.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат "Формування конкурентноздатної команди та соціально-психологічного клімату в компанії" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.