Реферат “Держава: сутність, поняття, форма, функції та механізм”

ЗМІСТ

Вступ 

І. Сутність підходів до визначення поняття держави. Основні риси та особливості держави. Пострадянський розвиток держави в Україні 

ІІ. Соціальна правова держава: причини та умови формування 

ІІІ. Сучасні тенденції еволюції форм держави 

ІV. Особливості елементів форм української держави 

V. Загальнотеоретичні проблеми сувернітету народу, нації та держави 

VІ. Теорія функцій сучасної української держави 

VІІ. Сутнісні підходи до класифікації функцій держави. Форми реалізації функцій держави. Методи реалізації функцій держави. 

VІІІ. Механізм сучасної української держави. Основні аспекти трансформації структури механізму держави на сучасному етапі 

ІХ. Принцпи розподілу влади в побудові державного апарату. Напрями удосконалення діяльності державного апарату 

Висновки 

Список використаних джерел 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Події початку XXI століття показали, що принципи та ідеї Вестфальського мирного договору і класичне розуміння держави, засноване на категоріях XVII століття, назавжди в минулому. Виклики, що стоять перед сучасною державою, глибинні процеси, що відбуваються в суспільстві і праві, значною мірою визначили дискусію про необхідність перегляду традиційних уявлень про саму державу та її окремі елементи. Глобалізація, що пронизує всі аспекти людської діяльності, включаючи державу і право, не залишила місця для колишніх правителів, які були основою функціонування держави. Інтеграція в право, що проявляється в феномені гармонії та єдності, ставить перед сучасними державами принципово нові завдання. Ця тенденція стала особливо актуальною в державах, включаючи Україну, які здійснюють демократичні перетворення і правові реформи.

Нові виклики, що стоять перед українською державою, військові дії та зовнішня агресія, втрата значної частини промислового потенціалу країни, поставили питання щодо розвитку підходів до розуміння держави та концепції держави. В даний час особливо важливо вивчити природу держави, поняття держави та її основні риси, а також врахувати різні теорії і підходи до її розуміння. Взагалі, питання про виникнення держави і держави завжди викликає інтерес вчених. Це проявляється в різних поглядах і формуванні багатьох теорій про виникнення і розвиток держав і націй. Питання функціонування державних інститутів та держави у цілому має глобальне значення під час російсько-української війни

Мета даного дослідження полягає у дослідженні понять держави, державного устрою, функцій тержави та особливостей зміни механізмів України на сучасному етапі ормування.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз законодавчої та наукової бази з метою уточнення понять тощо.

 

І. Сутність підходів до визначення поняття держави. Основні риси та особливості держави. Пострадянський розвиток держави в Україні

 

Держава – один з найважливіших інститутів суспільства і центральний елемент його політичної системи. Термін «держава» можна трактувати в трьох значеннях: як асоціацію усіх членів суспільства, що проживають на одній території; як відносини політичної влади, тобто сукупність зв’язків між громадянами і державними інститутами; як правову норму, що визначає адміністративні органи та їх функції [6].

Основні риси та особливості унітарної держави: єдина конституція; єдина система вищих органів державної влади; єдине громадянство і єдиний державний символ; єдина законодавча система і єдина судова система; адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати незалежності.

Основні риси федерації: єдина територія, яка у адміністративному значенні не є одне ціле, а складається із територій – суб’єктів федерації; загальна конституція федерації та конституцій її суб’єктів; наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб’єктів; наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб’єктів.

Основні риси конфедерації: відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону; відсутність загальних законодавчих органів і системи управління; відсутність загальних конституцій [4; 6].

Проголосивши незалежність, Україна увійшла як повноправний член до цивілізованих країн світу. Уже 2 грудня 1991 р. нову суверенну державу визнали Польща та Канада. 25 грудня 1991 р. Україну визнали США, впродовж 1992 р. – ще 64 держави. Важливе значення для України мало визнання її з боку рф, яка намагалася зберегти за собою роль керівного центру в межах СНД. Керівництво України підтримувало курс на економічне співробітництво з колишніми радянськими республіками, але категорично виступало проти створення наддержавних структур, які б загрожували суверенітету країни. Україна розглядала СНД міжнародним механізмом, що мав існувати на основі двосторонніх взаємовигідних відносин між країнами – членами цього союзу [3].

 

ІІ. Соціальна правова держава: причини та умови формування

 

Хоча поняття «соціальна держава» почала формуватися в 20 столітті, поняття «правова держава» виникло раніше, в 19 столітті, витоки її значення слід шукати в давнину. Вже стародавні вчені звернули свою увагу на вивчення принципів, форм і структур узгодженої взаємодії влади і закону. Образ богині правосуддя став символічним представленням влади держави визнавати закон – влади самої держави.

Тема верховенства права дуже актуальна для нашого сучасного світогляду, але також можна навести безліч прикладів згадки цього терміну серед видатних діячів української науки і політики. Михайло Драгоманов визначив причини виникнення правової держави як наслідок соціального розвитку та розширення спільноти. Найсуттєвішою рисою держави він назвав служіння народу. На його думку, суть держави полягає в правах, якими володіють громадяни. М. Драгоманов вважав правовий статус особистості найважливішою ознакою в поділі держави на демократичний і недемократичний [4].

Умовою формування соціальної держави є забезпечення соціально-економічних, культурних, екологічних прав громадян за участю держави, яка повинна здійснювати активну соціально-економічну політику, спрямовану на перерозподіл коштів на користь найменш захищених верств населення, забезпечення зайнятості, соціальне страхування, розвиток доступної освіти, охорони здоров’я тощо.

Соціальна держава – це соціально орієнтована держава, яка в міру можливості підтримує соціально вразливі верстви населення і впливає на розподіл економічних благ в дусі справедливості, дозволяючи кожній людині існувати як гідній людині. Основні елементи держави загального добробуту включають гарантований і адекватний прожитковий мінімум, соціальну рівність і рівні можливості для самореалізації, загальний добробут і наявність ефективної системи соціального забезпечення, тобто права, гарантовані громадянам. Отримувати законно встановлену підтримку в типових ситуаціях [6].

 

ІІІ. Сучасні тенденції еволюції форм держави

 

Серед багатьох актуальних і зрештою невирішених проблем в юриспруденції залишається проблема визначення поняття «форми держави». У політології поняття «форми держави» вивчається двома основними способами. Перший підхід – інструментальний (насправді політичний) – передбачає вивчення державних форм з точки зору забезпечення ефективності державного управління і стабільність функціонування державних структур і взаємовідносин між урядом і народом (наука про конституційні права). Другий підхід – науково-пізнавальний – дозволяє уточнити форму держави у зв’язку з її природою, змістом та історичним типом [1; 6].

Крім того, що форма держави є предметом юридичної науки, вона також є предметом правового регулювання (в основному конституції). У державах з кодифікованими конституціями форма держави визначається в окремій главі Основного закону.

Уявлення вчених про форму держави також постійно змінювалися. Під час дискусій у науковій літературі висловлювалися різні думки, які ставили на перше місце ті чи інші аспекти штучного поняття «форма держави». Підтвердженням цьому може служити історія розвитку держави і права, в якій були сотні, якщо не сотні, різних теорій про форму держави [6].

Деякі сучасні юристи дотримуються наступного погляду на форми державності:

• форма держави ототожнюється з такими елементами, як форма правління і політична система;
• О. І. Денисов розглядає форми держави у вузькому і широкому сенсі. У вузькому сенсі це форма правління; у широкому сенсі – поєднання форми правління та державного устрою;
• традиційно під формою держави розуміють організацію політичної влади в державі, розглядаючи єдність трьох елементів: форми державного правління, системи і режиму.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!