Реферат “Екологічні ризики”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Екологічні ризики у світі

ІІ. Екологічні ризики в Україні під час війни

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Екологічні ризики на сучасному етапі є однією з актуальних та найпроблемніших справ у всьому світі. Зі зростанням населення, індустріалізацією та збільшенням попиту на природні ресурси, екологічні проблеми набувають ще більшого ступеня загострення.

Екологічні ризики можуть виникати в результаті природних явищ, таких як природні катастрофи, а також під впливом людської діяльності, такої як забруднення навколишнього середовища, вирубка лісів та викиди парникових газів. Важливо розуміти, що екологічні ризики не обмежуються лише змінами клімату. Вони також включають загрозу вимирання видів, вичерпання природних ресурсів, забруднення водних ресурсів, викиди токсичних речовин та численні інші проблеми.

Екологічні ризики виникають через природні явища, такі як природні катастрофи, або через вплив людської діяльності, такий як забруднення навколишнього середовища, вирубка лісів і викиди парникових газів. Важливо розуміти, що екологічні ризики не обмежуються лише зміною клімату, вони також охоплюють загрозу вимиранню видів, вичерпання природних ресурсів, забруднення водних джерел, викиди токсичних речовин і численні інші проблеми.

Екологічні питання завжди залишалися актуальними для країн усього світу, і Україна не є винятком. У зв’язку з тривалою війною на сході протягом численних років, екологічні ризики в Україні стали ще більш актуальними й загрозливими.

Артилерійські обстріли, бойові дії та вибухи призвели до забруднення ґрунтів і водойм вибуховими речовинами та токсинами. Це призвело до забруднення питної води та зниження родючості ґрунтів, що має серйозні екологічні наслідки.

Між науковцями-практиками, які вивчають глобальні проблеми, слід виділити кількох вітчизняних та зарубіжних дослідників, таких як аналітик-перекладач А.М. Черкас, один із небагатьох, які звертають увагу на сучасні глобальні екологічні питання. Також важливо згадати І.О. Бочана, Д.Г. Лук’яненка, І.Р. Михасюка, А.І. Мокія, Н.А. Пискулову, А.І. Шевцова і багатьох інших.

 

І. Екологічні ризики у світі

 

На сьогодні, чіткого поняття «екологічний ризик» ще не існує. М.Ф. Реймерс (1990) розглядає його як імовірність виникнення наслідків будь-яких природно-антропогенних змін у природних об’єктах і факторах, незалежно від їхнього специфічного або випадкового, поступового або катастрофічного характеру. Іншими словами, екологічний ризик – це ймовірність виникнення події, яка має негативні наслідки для природного середовища, і яка спричинена негативним впливом господарської та іншої діяльності, а також природними та техногенними надзвичайними ситуаціями.

Ризик – це числова оцінка ступеня небезпеки з урахуванням наслідків, які завжди призводять до збитків у різних сферах, таких як економіка, соціум, довкілля і інші. Імовірність є кількісною мірою можливості виникнення події.

Величина ризику встановлюється на підставі можливих збитків, навіть якщо немає безпосередніх вказівок на цей рахунок. Також збиток розглядається в тих ситуаціях, коли ризик оцінюється на основі кількості загиблих, постраждалих або впливу на природне середовище, навіть коли розглядається лише ймовірність виникнення негативної події [1].

Схоже на те, як організм живої істоти складається з клітин, наша біосфера, наша домівка (з грецького «ecos»), складається з екосистем. Згідно з першим екологічним законом відомого американського вченого Баррі Коммонера (1966) «Все пов’язано з усім», порушення структури або масштабу будь-якої екосистеми, незалежно від її рівня, має антропоцентричний вплив, що означає негативні наслідки для Homo sapiens і призводить до непередбачуваних наслідків.

На сьогоднішній день, внаслідок неконтрольованого впливу людини на природу у більшості випадків, сформувалися екологічні негаразди, які називаються екологічними ризиками.

Світ зіткнувся з викликами, які отримали загальні найменування «деградація довкілля» та «технологічна руйнація». Варто відзначити, що людство вживає певні заходи для моніторингу, вивчення та знаходження шляхів вирішення екологічних проблем. Однак, на сьогоднішній день ці зусилля є недостатніми.

Так, відповідно до звіту Global Risks Report (2020), який щорічно публікується Всесвітнім економічним форумом перед Форумом у Давосі, у 2020 році в першу п’ятірку екологічних ризиків за ймовірністю та потенційними наслідками увійшли такі:

1. екстремальні метеорологічні події;
2. невдача в досягненні цілей щодо зменшення кліматичних змін, з огляду на недостатню узгодженість дій між урядами та бізнесом в цьому питанні;
3. значні втрати біорізноманіття та колапс екосистем (суходільних та морських), з незворотними наслідками для навколишнього середовища та виснаження ресурсів людства;
4. стихійні природні катастрофи, такі як землетруси, цунамі, виверження вулканів та геомагнітні бурі;
5. екологічні збитки, спричинені безпосередньо людиною, включаючи екологічні злочини, такі як розливи нафти, радіоактивне забруднення тощо [3].

Проведення аналізу вище наведених пріоритетних екологічних ризиків, враховуючи принцип «причина – наслідок», вказує на те, що кінцевим елементом ланцюга несприятливих екологічних змін стануть кліматичні зміни на планеті. Саме через це ООН оголошує надзвичайну кліматичну ситуацію.

В рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), для регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю, з 2020 року Кіотський протокол має бути замінений Паризькою угодою. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку, беруть на себе зобов’язання зі зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

 

ІІ. Екологічні ризики в Україні під час війни

 

Війна в Україні впливає на різні аспекти, не обмежуючись лише продовольчою безпекою і економічними наслідками для багатьох країн. Він також порушує питання екологічної безпеки та майбутнього спільності.

Істина, яку не розуміє рф, але яку усвідомлює весь світ, є дуже простою: будь-який воєнний конфлікт не може мати локального впливу на навколишнє середовище. Екосистеми не підкоряються умовним кордонам, зображеним на карті. Якщо природна рівновага порушується в одній геолокації, це обов’язково відчує інша.

Ось простий приклад: російська агресія в Україні призвела до аномального збільшення смертності дельфінів біля узбережжя Туреччини та Болгарії. Цю новину нещодавно розголосили у ЗМІ. Проте насправді наслідки війни глибше, ніж може здатися.

З початку війни в Україні настали значні наслідки бойових дій, які спричинили не лише прямі руйнування та економічні збитки, але також вплинули на стан навколишнього середовища та призвели до значних викидів забруднюючих речовин у повітря.

Наслідки цих викидів виявилися катастрофічними, загальні збитки наразі становлять практично $4,2 млрд. Зокрема, $1,8 млрд становить шкода від лісових пожеж, $1,6 млрд — від трав’яних пожеж, і $752 млн — від горіння нафти та нафтопродуктів. Не враховано прямі збитки, завдані внаслідок підриву Каховської ГЕС російськими окупантами на Херсонщині 6 червня 2023 року.

Лісові та трав’яні пожежі, які виникли в результаті військових дій, стали головним джерелом викидів. Згідно зі звітом Zoї Environment Network та Регіонального Східноєвропейського Центру Моніторингу Пожеж, їх обсяги становлять відповідно 46,6 тисяч гектарів і понад 471 тисяча гектарів.

Ліквідація пожеж вздовж ліній фронту ускладнюється через бойові дії і потребу в розмінуванні територій. Це зберігає ризик пожеж та може вплинути на якість повітря в майбутньому [8].

У разі відновлення пошкоджених об’єктів житлового фонду, комунальної та транспортної інфраструктури, це призведе до додаткових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму понад 1 млрд доларів.

На територіях України спостерігається значне пошкодження верхнього шару ґрунтів унаслідок будівництва фортифікаційних споруд, вибухів, спалювання боєприпасів та проведення військових маневрів. За оцінками Київської школи економіки та Zoї Environment Network, під загрозою пошкодження та забруднення опинилося 186 тисяч квадратних кілометрів земель, що складає практично 31% території України. З них більше ніж 20 тисяч квадратних кілометрів зазнали пошкоджень більше ніж на 75%. Особливо значні пошкодження спостерігаються на територіях Донецької, Харківської та Запорізької областей.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!