Реферат ” Формальна логіка як метод мислення “

Зміст

 

Вступ

1. Поняття формальної логіки як метод мислення

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Термін “логіка” сьогодні загалом застосовується у трьох головних значеннях. По-перше, ним позначають будь-яку необхідну закономірність у взаємозв’язку об’єктивних явищ – “логіка фактів”, “логіка історичного розвитку” тощо. По-друге, словом “логіка” позначають закономірності у зв’язках і у розвитку думок – “логіка міркування”, “логіка мислення”. Нарешті, логікою називають окрему науку, яка розглядає мислення з позиції його формальної правильності.

Логіка – це наука, що вивчає форми і закони правильного мислення. Вона досліджує мислення з точки зору правильної побудови думки, вивчає форми, схеми і структури наших міркувань.

Освоєння проблем формальної логіки, в першу чергу, вимагає глибокого розуміння її об’єкта і предмета як науки, з’ясування її методологічної ролі для практичної діяльності фахівця будь-якого профілю, розуміння специфіки формально-логічного підходу в пізнанні об’єктивної дійсності. Визначення предмета і значення логіки має велике практичне значення, оскільки означає освоєння прикладного характеру логіки, її нормативних вимог і перетворення їх у норму власної розумової діяльності.

 

1. Поняття формальної логіки як метод мислення

 

З’ясування специфічної особливості логічної форми служить передумовою для визначення предмета формальної логіки. Він, як і предмет будь-якої науки, представляє об’єктивний характер. Формальна логіка вивчає об’єктивно сформовану структуру розумового процесу, як встановилися зв’язки понять і суджень при виведенні нового знання в умовиводах.

Цілком природно, що стійкі зв’язки елементів правильної думки створюють основу характеру законів. Аналіз таких зв’язків поряд зописом структурних форм мислення складає предмет вивчення формальної логіки. Логіка є наука про закони і форми правильного мислення.

Задача формальної логіки полягає в тому, щоб встановити правила забезпечення стрункості і послідовності істинного мислення. Не охоплюючи всіх сторін пізнавального процесу, формальна логіка не являє собою загального методу пізнання. Закони цієї науки залишаються специфічними законами мислення, вони не поширюються на всю навколишню дійсність.

Особливістю предмета формальної логіки служить також аналіз форм і законів мислення поза їхнім виникненням і розвитком. Варто зазначити, що логіка бере вже сформовану форму, розглядаючи її як щось стійке, без усякої власної історії. Складний процес формування й вдосконалювання внутрішньої структури думки лежить за межами предмету логіки; вона розкриває форму мислення поза зв’язком з історичним розвитком пізнання.

Логічна форма і закони мислення є загальними для всіх людей. Внутрішня структура думки, як і синтаксичні правила мови, безпосередньо вплетені в конкретну діяльність людини, визначаються властивостями і відносинами об’єктивного світу. Так, цілком очевидно, що в змістовному плані думки юриста відрізняються від думок біолога, музикант думає інакше, ніж економіст; учений використовує у своїх дослідженнях такі поняття і терміни, що не вживаються в повсякденному мисленні.

Однак у багатьох різних за змістом думках можна знайти щось істотно загальне. Загальне характеризується не конкретним змістом цих думок, а схемою, способом побудови. Справа в тому, що логічний процес мислення людини має найважливішу особливість – яку би словесну оболонку не приймали наші думки, на якій би мові вони не викладалися, вони обов’язково повинні прийняти загальнолюдські форми. Без цього неможливе здійснення „обміну” думками людей різних поколінь і професій, а також взаємне розуміння представників різних країн і народів.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!