ЗМІСТ
ВСТУП
І. Теоретичні засади дослідження форм державного правління
ІІ. Форми управління
ІІІ. Особливості форми правління в сучасній Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність моєї роботи має важливе значення для розуміння змін, які зараз відбуваються в Україні та у сучасному світі. Історично склалося так, що питання, пов’язані з владою, державою завжди викликали та викликають значний інтерес у нашому суспільстві. Вони наболілі в сучасних умовах, на них замикаються непрості взаємини президентських і парламентських структур, труднощі порозуміння й одностайності, наслідки непродуманої приватизації, податкова політика, розгул злочинності, дошкульна проблема високих цін і тарифів та багато іншого.
Наразі тема вдосконалення державного правління, державного устрою і державного режиму – одна з основних для кожного громадянина тієї чи іншої держави, зокрема й України. Адже будь-яка держава є єдина по суті, змісту та формі. Щоб вона активно функціонувала, щоб якісно й ефективно діяв її механізм, потрібна чітко організована державна влада, яка, гарантуючи цілісність та безпеку суспільства, здійснювала б керівництво суспільством в інтересах домінуючої частини населення.
Врахування цих закономірностей – необхідна передумова побудови в Україні саме такої держави, яка могла б посісти гідне місце в європейській та світовій співдружності держав.
Трансформаційний шлях постсоціалістичних держав, у тому числі України, засвідчує, що успіх або провал демократії залежать не тільки від базових соціально-економічних і геополітичних чинників, але й великою мірою від методології розподілу політичної влади та дизайну базових політичних інститутів. Саме останні фактори суттєвим чином впливають на рівень консолідації суспільства, формують ефективність державних структур й, отже, забезпечують як стабільність політичного режиму, так і сталість державного розвитку.
Метою роботи є – дослідження правової сутності держави, її владних структур та органів, основи поділу її території на складові частини, принципи реалізації органами владних повноважень, способи впливу на них з боку суспільства, їх взаємозв’язок.
Завдання:
- визначити теоретичні засади дослідження форм державного правління;
- охарактеризувати основні форми державного правління;
- дослідити форму державного правління України.
Предметом дослідження являється визначення етапів розвитку форми правління нашої держави, її сучасний стан та перспективи вдосконалення в майбутньому.
Об’єктом вивчення даної роботи, у відповідності з поставленою метою є форма державного правління в Україні.
Структура та οбсяг рοбοти. Рοбοта складається із вступу, двοх рοзділів, виснοвків, списку викοристаних джерел із 8 найменувань, загальна кількіть стοрінοк 17.
І. Теоретичні засади дослідження форм державного правління
Форма держави визначається як складне соціальне явище, що дає можливість визначити характер існування і напрями розвитку держави, властивості її устрою, правління та режиму, є виразом найбільш загальних ознак способу організації і функціонування конкретних держав.
Вивчаючи державу з точки зору її форми, з’ясовуємо зовнішній вираз та порядок побудови держави, її внутрішню структуру і складові елементи, основні способи встановлення та здійснення державної влади. Структура форми держави є стійкою єдністю складових елементів [1].
У загальній теорії держави і права не існує єдиного підходу до визначення поняття та змісту (складових елементів) форми держави. На думку А. Денисова [2] та О. Лашина, форму держави можна розглядати у вузькому і широкому значенні. У вузькому розумінні – це лише форма правління, а у широкому – сукупність форм правління і державного устрою.
Політичний режим розглядається як метод здійснення класового панування. Д. Керимов розрізняє внутрішню і зовнішню форму держави. Внутрішня – це політичний режим, а зовнішня – сукупність форми правління і державного устрою. М. Абдулаєв та С. Комаров вважають, що державу, як і будь-який інший об’єкт, необхідно розглядати як функціональну (динамічну) та організаційну (статичну) систему, тому формою держави у динамічному аспекті вважається політичний режим, а в статичному – форма державного правління і устрою.
Традиційно під формою держави розуміють організацію політичної влади у державі, взяту в єдності трьох елементів: форми державного правління, устрою, режиму. При цьому політичний режим може бути реалізовано лише у певній формі правління і державного устрою, без яких він не може існувати.
Форма держави – це порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади, які виражають її сутність.
Форма держави складається з трьох елементів:
Форма державного правління – це елемент форми держави, що характеризує структурну організацію влади, стійкий порядок формування вищих органів державної влади та їх компетенцію, взаємодію між ними.
Форма державного правління має такі ознаки:
а) характеризує порядок формування вищих органів державної влади, їх структуру і термін повноважень;
б) визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органами держави;
в) характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію, у тому числі з іншими центральними і місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, іншими громадськими організаціями [1].
Форма державного устрою – це елемент форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, територіальну організацію влади та спосіб (порядок) розподілу території держави на адміністративно-територіальні одиниці, взаємодією між ними у межах держави.
Форма державного устрою характеризує:
а) принципи розподілу держави на складові частини;
б) управлінську діяльність держави та організацію населення на її території;
в) можливості реалізації прав та інтересів національних меншин щодо самовизначення шляхом надання тій території, де вони проживають, певних пільг із самоврядування;
г) взаємодію між центральними, регіональними та місцевими органами влади.
Форма державного режиму – це елемент форми держави, який характеризується як сукупність певних методів (способів) здійснення державної влади.
Державний режим характеризує:
а) можливість участі громадян в реалізації державно-владних повноважень, забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина у процесі здійснення державно-владних повноважень органами державної влади;
б) співвідношення правових та не правових засобів здійснення державної влади;
в) відносини між владою і народом;
г) стан законності і правопорядку в державі [1].
Всі елементи форми держави пов’язані між собою: будь-яка зміна державного режиму призводить до зміни форми держави і, навпаки, зміна форми державного устрою та правління держави спричиняє зміни державного (політичного) режиму.
Під формою правління розуміють структуру, правове становище і співвідношення вищих органів державної влади., Сама по собі форма правління у такому розумінні не може дати вичерпної відповіді на те, як реально здійснюється політична влада у країні, які її методи, засоби і результати в цілому. Тому неодноразово робилися спроби поповнити поняття “форма правління” іншими елементами, наприклад розглядати відносини між органами влади і населенням тощо. Взагалі, це сприяє виявленню сутності державного правління, однак відводить від вузького розуміння форми правління і розкриває механізм державної влади. Отже, форму правління можна розуміти у вузькому смислі або тлумачити поширено [3].
Форма правління, що існує у конкретній державі, залежить від організації верховної державної влади, точніше, від визначення правового становища глави держави. Розбіжності між двома основними формами правління, що властиві зарубіжним країнам, – монархією і республікою – визначаються тим, хто стоїть на чолі держави, – монархом або президентом, і Демократизм або реакційність, агресивність або миролюбність, централізація або децентралізація, ступінь злиття правлячої партії з державним апаратом, політичний режим та інші чинники не перебувають у прямій залежності від форми правління.
Разом з тим форма правління має істотне значення, оскільки впливає на структуру державного апарату і характер взаємовідносин між його окремими ланками.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат "Організаційний стрес та профілактика й подолання синдрому (професійне вигорання) в організації" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.