Реферат “Форми, інститути, принципи та функції демократії”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Форми та інститути демократії

ІІ. Принципи та функції демократії

Висновок

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Поняття демократії сьогодні набуло статусу основної категорії в політології, а демократична система соціального і політичного життя визнається більшістю теоретиків і політиків як найбільш повна і прийнятна для людства. Хоча в політологічній літературі існує безліч підходів до визначення компонентів демократії, автор вважає за необхідне продовжити дослідження в цьому напрямку, оскільки узагальнюючих концепцій не існує. Політичний аналіз феномену демократії, представлений в даній статті, дозволяє зрозуміти його зміст, його основні цінності, критерії і принципи, виявити притаманні йому протиріччя і парадокси, його сильні і слабкі сторони.

Міждисциплінарні нові інституційні підходи, розроблені в наукових дослідженнях в останні десятиліття, використовувалися в основному в соціологічних і економічних дослідженнях і в меншій мірі в політології. Застосування нового інституційного підходу у вивченні політичних явищ і процесів, особливо таких складних політичних утворень, як політична система суспільства, демократія, є актуальним науковим завданням. У сучасних наукових роботах інституціоналізм аналізується, насамперед, як міждисциплінарний підхід у політології та наукових дослідженнях, що включає демократію як форму державного політичного устрою. Актуальність і наукова новизна цієї статті полягає в застосуванні інституційного підходу, в тому числі нової системи, в аналізі демократії, виділенні її основних інституційних аспектів.

Мета даного дослідження полягає у вивченні особливостей форми, інститутів, принципів та функцій демократії.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз методичної бази та наукової літератури з метою уточнення понять тощо.

 

І. Форми та інститути демократії

 

Конституція України проголошує, що Україна є демократичною державою. Як і в інших демократичних країнах, тут функціонують демократичні форми та інституції; демократичні форми є зовнішнім виразом демократії, а демократичні інституції – проявом цих форм. Державна форма демократії була добре відома у стародавньому світі. У Стародавню Грецію демократія визначалася як особлива форма, вид організації державного будівництва. За такої організації влада належить не одній людині (наприклад, монархія, тиранія), а групі людей (наприклад, аристократія, олігархія) і всі громадяни користуються рівними правами на управління державою. Класичною формою такої держави була Афінська республіка, що виникла у V столітті до н.е.

Початок демократичного розвитку Афін поклали реформи архонта Солона (звільнення плебеїв від державних податків та надання всім громадянам права обирати державних службовців (суддів безпеки) та вимагати від них звіту). Ідея вибору та управління правителями, тобто. добровільної згоди на верховенство закону, була значною мірою популяризована та розвинена під час правління Перикла [2].

Існуючі в наші дні демократичні системи походять з форм правління, що виникли наприкінці ХVII-ХІХ ст. під прямим і різноманітним впливом лібералізму. Характерними рисами класичної ліберальної демократії є те, що вона заснована на ідеї «загального блага для всіх», яка створюється на основі спільної волі; відділення особи від суспільства та держави; відокремлення двох автономних сфер – держави та громадянського суспільства; конституційне та інституційне обмеження сфери та повноважень держави; захист автономії та прав меншин щодо більшості; декларація політичної рівності всіх громадян; надання особам фундаментальних, невід’ємних прав і закріплення її як основного елементу політичної системи, принципу національного суверенітету; парламентаризм, переважання представницьких форм політичного впливу; поділ влади, створення стримувань і противаг як умов ефективного контролю громадян над державою, запобігання зловживанням владою [4].

Форми демократії зображено на рис. 1.

Рис. 1 Форми демократії

 

Демократичні інститути є легітимними та узаконеними елементами політичної системи суспільства та створюють демократичний режим безпосередньо в державі завдяки вирішенню певних завдань політики, влади та управління. Легітимність (законність) демократичних інститутів означає їхнє організаційне оформлення та визнання народом, легалізація (легітимація), юридичне оформлення, легалізація [1].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!