Реферат “Функціональна музика”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. Функцiональна музика як спосіб підвищення працездатності і покращення самопочуття

ІІ. Вплив функціональна музики у вихованні і освіті

ІІІ. Функціональна музики на виробництві

ІV. Використання музичного супроводу в навчально-тренувальному процесі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Музика є неодмінною частиною нашого існування, вона пронизує наше повсякдення, викликає емоції і надає зміст нашому життю. Однак серед різноманіття стилів та напрямків виникає поняття «функціональна музика». Цей термін вказує на те, що музика виконує не лише роль розваги чи виразу емоцій, але і виконує певні функції в різних сферах нашого життя.

Однією з основних функцій функціональної музики є створення атмосфери та настрою. Вона може використовуватися в кіно, театрі, телебаченні та рекламі для підсилення емоційної сфери твору чи створення певної атмосфери в рекламному ролику. Наприклад, в мелодрамі музика може підсилити романтичність сцени, а в фантастичному фільмі – надати простору загадковості та дива.

Крім того, функціональна музика часто використовується в медичній сфері для полегшення стану пацієнтів. Дослідження показують, що музика може впливати на фізичний стан людини, зменшувати стрес та поліпшувати настрій. Таким чином, вона використовується у лікуванні, реабілітації та навіть під час проведення операцій для створення сприятливого середовища для пацієнтів.

Функціональна музика також має своє місце в ритуалах та церемоніях. Вона може надавати урочистість та значущість подіям, таким як весілля, похорони, церковні служби чи державні урочистості. Музика в цих випадках стає не тільки супроводом, але й невід’ємною частиною самого процесу.

Необхідно також відзначити функцію функціональної музики в освіті та навчанні. Вона може допомагати у засвоєнні матеріалу, стимулювати творчий підхід до навчання та сприяти концентрації учнів. Дослідження підтверджують, що певні види музики можуть поліпшувати когнітивні функції та пам’ять.

Мета дослідження полягає в розгляді різних аспектів та застосувань музики у сучасному суспільстві, зокрема в тих випадках, коли музика виконує певні функції, виходячи за рамки звичайного виразу емоцій чи розваги.

 

І. Функцiональна музика як спосіб підвищення працездатності і покращення самопочуття

 

Життєдіяльність людини протікає у постійному взаємодії з навколишнім середовищем, із спілкуванням з іншими людьми та предметами, що оточують її. Вплив навколишнього середовища може бути як позитивним, так і негативним щодо стану здоров’я людини, її самопочуття та працездатності.

Актуальність проблеми захисту людини від негативного впливу антропогенних та природних чинників зростає. Збільшення стресових ситуацій у суспільстві призводить до психологічної нестабільності та дезорганізації. Розробка методів боротьби з цими явищами і створення комфортних умов для життя стає важливим завданням для соціологів, практичних психологів, культурологів, музикознавців та педагогів. Використання функціональної музики у різних сферах людської діяльності може виступати одним з ефективних методів вирішення цих завдань.

Людина перебуває у відокремленому океані внутрішніх і зовнішніх вібрацій. Кожна жива клітина, аналогічно маятникові, здійснює коливання з власною визначеною частотою. Природні вібрації є фізіологічними для людини і, як правило, мають благотворний вплив на здоров’я, гармонізуючи всі внутрішні процеси. До таких вібрацій відносять циклічні вправи, біг підтюпцем, ходьбу, танці та ритмічну гімнастику. Серед зовнішніх синхронізаторів ритмічних процесів в організмі людини можна вказати приємну спокійну музику, спів птахів, шум хвиль та дощу.

У сучасному суспільстві музика визнається одним з найбільш масових явищ. Величезні потоки музичної інформації супроводжують сучасну людину і воспринимаються нею як необхідна складова її повсякденності. Музика є потужним інструментом емоційної регуляції людського стану.

Термін «функціональна музика» виник у 40-х роках XX століття і отримав своє визначення в контексті музики, яка супроводжує трудову діяльність. Утворення терміну «функціональна музика» пов’язане з поєднанням двох концепцій: музики і функції. У відношенні до музики функція розглядається як виконана дія у визначеній системі, а її властивості можна оцінити за об’єктивними даними – результатами впливу на практичну діяльність і стан людини [1].

Використання функціональної музики є вельми перспективним, оскільки її ритмічні пульсації та викликані ними позитивні емоції можуть значно підсилити навчально-тренувальний процес, підвищити працездатність та навіть допомагати в лікуванні різноманітних патологічних станів. Спритно вибрана музика створює сприятливі фізіологічні та психоемоційні умови для реалізації потенційних можливостей організму та захисту від впливу різних стресових станів.

Використання функціональної музики передбачає враховувати наступні фактори впливу:

1. сприйняття музики як звучного фону, що присутній на периферії свідомості. Вона повинна бути приємною, доставляти задоволення і викликати стан легкого збудження. Занадто активне сприйняття може відволікати увагу;
2. одноманітна і нав’язливо-ритмічна музика може швидко стати надокучливою і викликати роздратування. Так само несприятливими є масові пісні, які спонукають до активного слідкування за виконанням і співпідтримки. Вони легко можуть викликати небажані асоціації і пов’язані з ними емоції. Музика з текстом, як правило, відволікає, тому важливіше використовувати симфонічну, інструментальну або естрадну музику;

 

ІІ. Вплив функціональна музики у вихованні і освіті.

 

Будь-яка форма діяльності, зокрема інтелектуальна, обумовлена функціональною активністю мозку, яка пов’язана із сприйняттям та обробкою інформації. Сучасний парадокс полягає в тому, що хоча фізіологічні можливості людського організму залишаються незмінними, знань і навичок потрібно більше, ніж коли-небудь раніше. Це призводить до тенденції в сучасній педагогіці розпочинати навчання більш рано та більш інтенсивно – в педагогічній практиці широко використовуються методики раннього розвитку, а шкільне навчання починається на більш ранньому віці, ніж раніше. Збільшення навчального тиску призводить до виникнення проблем валеологічного характеру, таких як стрес, підвищений рівень тривожності, стомлення і загальне погіршення дитячого здоров’я.

Отже, сучасне життя належно вимагає використання педагогічних стратегій, які, з одного боку, гарантують дітям якісні та глибокі знання, створюючи інтелектуальну підґрунтя для подальшого навчання, а з іншого боку, акцентують увагу на фізичному, психічному та духовному здоров’ї дитини, враховуючи її психофізіологічні особливості на різних етапах розвитку. У цьому контексті великий інтерес представляють можливості використання музичного мистецтва у навчанні дітей [3].

Завдяки науковим дослідженням, присвяченим психофізіологічному аспекту впливу музики, можна стверджувати наступні виявлені факти: музика активує виникнення емоцій, покращує вербальні та арифметичні здібності, сприяє процесам сприйняття та запам’ятовування, а також стимулює творче мислення. Особливо, коли йдеться про формування мозку маленької дитини, музичні впливи можуть відігравати роль конструктивного фактору в його розвитку.

Тому вкрай важливо, щоб дитина вже з моменту народження (і, можливо, навіть раніше) мала можливість слухати прекрасну музику [3]. Під час прослуховування музики, дитина втілюється в музичні образи, що викликають асоціації, взяті з її особистого досвіду. Слід відзначити, що сприйняття музики може відбуватися як на свідомому рівні (зазвичай діти фіксують свою увагу на різних аспектах музичного образу, таких як ритм, тембр, динаміка, лад тощо), так і на підсвідомому рівні, оскільки аналіз акустичних сигналів, що включає в себе часові, частотні та динамічні характеристики, здійснюється під час обох форм сприйняття. Таким чином, сприйняття музики може бути активним (свідомим) або пасивним (несвідомим).

 

ІІІ. Функціональна музика на виробництві

 

Функціональна музика представляє собою звукове супроводження виробництва, спрямоване на підтримку трудового процесу з метою підвищення працездатності та зменшення стомленості працівників. Цей аспект є значущим для активізації праці, ритмізації трудових операцій та зменшення загальної виробничої стомленості. Музика впливає на нервову систему, забезпечуючи зниження напруги. Застосування музики у виробництві повинно базуватися на наукових принципах, оскільки в іншому випадку функціональна музика може не мати позитивного впливу або, навпаки, виявитися негативною.

Рекомендується використовувати функціональну музику на роботах, які відрізняються невеликою складністю праці, монотонністю, регулярним і легким фізичним навантаженням протягом зміни, а також одноманітністю рухів і поз, які не потребують високого рівня уваги. Функціональну музику рекомендується впроваджувати на ручних і механізованих роботах в умовах серійного і масового виробництва, де праця має високий ступінь монотонності, невеликої складності і характеризується гіподинамією – обмеженою рухливістю робітників. Вибір музичних програм здійснюється спеціалістами з урахуванням головних гендерних і вікових характеристик аудиторії. Музика транслюється через гучномовну систему або з використанням індивідуальних навушників.

Відповідно до стану центральної нервової системи можна вибрати музичні ритми протягом робочої зміни, що сприяє найбільш заощадливому режиму роботи нервових центрів. Відповідність ритмів функціональної музики ритму рухів викликає позитивні емоції у людини, що в свою чергу підвищує активність. Так, музика, яка транслюється перед початком зміни протягом 15-20 хвилин, піднімає тонус і настрій працівників; вона обирається з ритмічних танцювально-естрадних мелодій.

Графіки передач, що визначають час початку окремих музичних передач і їхню тривалість, повинні бути розроблені з урахуванням кривих працездатності, характерних для працюючого конкретного підрозділу. При цьому слід враховувати особливості праці, такі як ступінь концентрації уваги, рівень нервово-психічної напруги та умови праці, а також враховувати побажання працівників. Рекомендується встановлювати тривалість звучання музики за зміну в межах години, збільшуючи її під час вечірніх і нічних змін, а також при підвищеній монотонності праці, зі збільшенням нервово-психічної напруги та погіршенні умов праці.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!