Реферат “Грошовий оборот та механізм його регулювання в Україні”

ЗМІСТ

Вступ

І. Суть та суб’єкти грошового обороту 

ІІ. Аналіз та регулювання грошової маси в Україні 

ІІІ. Державне регулювання грошого обігу в умовах воєнного стану 

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Для забезпечення стабільного функціонування грошей у грошовому обороті необхідна певна кількість грошей. Розмір цієї кількості є важливим показником стану грошового обігу та ринкової кон’юнктури в країні. Зміни кількості грошей, що перебувають в обігу, мають безпосередній вплив на інтенсивність грошового обороту та формування платоспроможного попиту. Для оцінки стану грошового обігу в країні використовується система кількісних показників, що відображають баланс обсягу та структури грошової маси. Науковці розуміють поняття «грошова маса» з різних сторін та аналізують його з різних аспектів, і досі відсутнє єдине визначення цієї економічної категорії в науковій літературі.

До 1930-х років в зарубіжній літературі грошова маса розглядалася як сукупність залишків металевих грошей та розмінних банкнот у розпорядженні суб’єктів обороту. У цьому визначенні не враховувалися інші грошові інструменти, такі як нерозмінні банкноти, депозитні вклади та інші, які вважалися засобами обігу і не включалися до загальної грошової маси. Після скасування золотомонетного стандарту ситуація змінилася. Розвиток економіки країн вимагав включення до грошової маси не тільки готівкових знаків, але й депозитних коштів – спочатку короткострокових, а згодом і довгострокових. Деякі економісти та центральні банки включають до грошової маси будь-які активи, які є ліквідними, такі як облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо.

Багато вітчизняних та зарубіжних вчених займалися дослідженням питань, пов’язаних з організацією та регулюванням готівкового обігу, зокрема, визначенням факторів та чинників, які впливають на грошову масу та її складові. Серед цих дослідників можна назвати А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, Б. Івасіва, Н. Дорофєєву, Р. Кисельова, В. Лагутіна, В. Міщенка, М. Савлука, С. Шумську та інших. Основна увага в їхніх дослідженнях була приділена проблемам державного регулювання грошово-кредитної сфери та оцінці грошово-кредитної політики НБУ.

 

І. Суть та суб’єкти грошового обороту

 

Грошові відносини є однією з найважливіших складових економічної системи суспільства. Гроші є основою будь-яких грошових відносин, оскільки вони забезпечують процес створення, розподілу, перерозподілу та споживання суспільного продукту. Багато українських економістів, таких як Б. С. Івасів, В. Д. Лагутін, Б. Л. Луців, В. І. Міщенко, М. І. Савлук та інші, вивчали структуру грошового обігу.

Терміни «грошовий оборот», «платіжний оборот» та «грошовий обіг» ще не мають однозначного визначення. У сучасних умовах товарно-грошових відносин, під час купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також при виконанні різноманітних фінансових зобов’язань у грошовій формі, виникають потреби в розрахунках та платежах. Ці процеси необхідні також для розподілу та перерозподілу грошових коштів. Сукупність всіх грошових платежів утворює грошовий оборот. Згідно з В. Д. Лагутіним, грошовий оборот є сукупністю всіх грошових платежів та розрахунків, що відбуваються в економіці [10, с. 20]. Це визначення має кількісний характер і відображає обсяг грошового обігу. Автори підручника «Гроші та кредит», під редакцією професора М. І. Савлука, описують грошовий оборот як безперервний процес.

Відповідно до думки авторів підручника, процес суспільного відтворення є постійним, тож рух грошей, який його супроводжує, також є безперервним. Саме цей процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин в суспільному відтворенні можна назвати грошовим оборотом [6, с. 56]. Автори декількох джерел, зокрема підручників з економіки, визначають грошовий оборот як безперервний рух грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. За таким підходом, процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому і рух грошей, що його обслуговує, також безперервний. Грошовий оборот характеризується як безперервний процес, у якому гроші функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу [1, с. 727].

У сукупному грошовому обороті задіяні всі стадії суспільного відтворення, включаючи виробництво, розподіл, обмін та споживання. Такий підхід підтримують також В. Д. Лагутін та Б. С. Івасів [5, с. 54]. Суб’єктами грошового обороту є різноманітні юридичні та фізичні особи, які приймають участь на різних етапах розширеного відтворення – у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового внутрішнього продукту. Це включає підприємства всіх галузей економіки, державні та громадські організації, комерційні та банківські установи, інші спеціалізовані фінансово-кредитні установи, а також населення.

Усі суб’єкти грошового обороту одержують і витрачають грошові кошти. М. І. Савлук зазначає, що грошовий оборот можна уявити просто як безперервний процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу між окремими його суб’єктами [6, с. 59]. Наше розуміння грошового обороту включає більш широкий спектр понять. На відміну від тільки різноманітних грошових потоків між суб’єктами грошових відносин за певний період, що складається з частини грошей, які виконують функції обігу та платежу, грошовий оборот включає всю сукупність грошової маси, в тому числі ту, що зберігається як засіб заощадження, але може бути використана в майбутньому як засіб платежу.

Це дає грошовому обороту характер замкненої, збалансованої підсистеми в системі грошових відносин, незалежно від форми грошей та способів, якими вони приводяться в рух. Отже, можна сформулювати визначення грошового обороту як макроекономічної системи, яка забезпечує процес переміщення грошей між суб’єктами грошових відносин, включаючи як гроші, що виконують функції обігу та платежу, так і ті, що заощаджуються, але можуть бути використані як засіб платежу в майбутньому.

ІІ. Аналіз та регулювання грошової маси в Україні

 

Грошова маса залежить від різних факторів, таких як попит і пропозиція на ринку грошей, кредитні зобов’язання банків перед НБУ, сальдо іноземних активів та операції на ринку цінних паперів. Структура грошової маси є важливим показником рівня розвитку економіки країни і складається з активної та пасивної частин. Активна частина включає грошові кошти, які активно циркулюють у грошовому обігу, тоді як пасивна частина складається з грошових накопичень та залишків на рахунках, які можуть використовуватися як платіжні засоби.

Створення грошової маси відбувається в два етапи за допомогою НБУ:

1) НБУ збільшує свої активи, надаючи кредити уряду, банкам, закордонним країнам, окремим підприємствам та збільшуючи золотовалютні резерви;

2) НБУ збільшує свої активи та пасиви, створюючи грошову базу, що включає готівку, яка перебуває в обігу, обов’язкові та необов’язкові резерви банків [4].

Структура грошової маси відображається через грошові агрегати, які відрізняються за рівнем ліквідності і дозволяють визначити рівень розвитку грошової маси та шляхи стабілізації.

В Україні відповідно до методологічних правил НБУ виділяють наступні грошові агрегати [2]:

1. М0, який включає готівкові кошти в обігу, що не належать депозитним корпораціям;
2. М1, який включає грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;
3. М2, який включає грошовий агрегат М1 та переказні кошти в іноземній валюті та інші депозити;
4. М3 (грошова маса), який включає грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

Динаміка грошових агрегатів в Україні за період 2007-2017 років наведена в таблиці 1, яка була розрахована на основі даних монетарного огляду НБУ [13].

Таблиця 1.

Динаміка грошових агрегатів в Україні в період 2007-2017 рр.

Результати аналізу динаміки всіх показників демонструють їх зростання, хоча воно і має нерівномірний характер, не спостерігається певної закономірної тенденції в темпах зростання. Рівномірне підвищення агрегатів відбувалося в 2007, 2013 та 2016 роках, в інші періоди зміна агрегатів була асиметричною, так, наприклад, в 2008 році на тлі значного зростання готівкової маси зростання коштів на поточних рахунках відбувалося значно повільніше, а в 2011 році навпаки більш виражена тенденція до заощадження з огляду на більш швидкі темпи зростання агрегатів М2 та М3, в кризовому 2014 році спостерігаємо більше зростання готівкових та «швидких, ліквідних» грошей, аніж строкових та довгострокових вкладень, 2017 рік характеризується більш швидкими темпами зростання переказних депозитів, ніж інших показників, що може свідчити про перехід у площину безготівкових розрахунків. Загалом за 10 років зростання сукупної грошової маси склало 822 703 млн грн тобто втричі.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!