Реферат ” Індексний метод оцінки макроекономічних процесів: теорія і практика застосування “

ВСТУП

 

При зіставленні будь-яких даних, що характеризують економічні явища чи процес у часі й у просторі, широко використовуються відносні статистичні показники – індекси.

Вони дозволяють розрахувати і порівняти складні соціально-економічні явища, які складаються з безпосередньо непорівнянних елементів. Індекси засновані на звітних і базисних даних у залежності від відношення показників до змісту дослідження. Елементами індексів є величина, що індексується, її тип (форма), вага, термін виконання.

Використання індексів дозволяє створювати математичні моделі і проводити розрахунки щодо фінансового положення фірми і планів її розвитку.

При аналізі своєї діяльності фірма проводить дослідження і фіксує висновок про фактори, які впливають на її роботу.

Використання індексів дозволяє установити кількісні взаємозв’язки між значимими для фірми показниками, що приводяться до деякого загального знаменника, який робить їх порівнянними.

Індексний метод широко застосовується для вивчення послідовної зміни явищ як спосіб вивчення їхні динаміки, для зіставлення в просторі, дозволяючи виділити і вимірити вплив факторів на досліджуване явище.

При аналізі будь-якого явища проводиться визначення характеристик, які лежать в основі досліджуваного процесу, і відкидаються менш істотні фактори. Тому що в складній моделі показники, що враховуються, можуть бути дуже різні, для включення яких у розрахунки необхідно привести їх до єдиної бази.

Одержавши порівнянні індекси, ми можемо визначити співвідношення ознак у досліджуваному явищі. Це дозволяє визначити можливі заміщення існуючих процесів альтернативними (методи виробництва, збуту і т.д.) для підвищення ефективності діяльності фірми.

 

ВИКЛАД ОСНОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

Одночасно з оцінюванням окремих макроекономічних дисбалансів необхідно дати й загальну оцінку дисбалансів певних сфер (фінансової, реального сектору, зовнішнього сектору) та загальну оцінку дисбалансів усієї національної економіки. Такі загальні оцінки передбачають розрахунок узагальнювальних показників — інтегральних індексів.

Доцільність переходу від часткової до загальної оцінки макроекономічних дисбалансів пов’язана з тим, що загальна стабільність сфери або всієї національної економіки формується багатьма макроекономічними співвідношеннями (пропорціями).

Отже, можна припустити, що дисбаланси за одним співвідношенням можуть частково компенсуватись (нівелюватись) балансами за іншими співвідношеннями, або одні дисбаланси можуть значно більшою мірою дестабілізувати національну економіку, ніж інші.

Перший етап реалізації методу загальної оцінки макроекономічних дисбалансів спирається на теоретичні уявлення про складники (елементи) досліджуваного цілого — певної макроекономічної сфери або національної економіки. Варіант можливого підходу до виокремлення елементів цілого при дослідженні економічної безпеки країни подано, зокрема, в «Методичних рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України»

У Методиці йдеться про дев’ять сфер економічної безпеки (виробничу, демографічну, енергетичну, зовнішньоекономічну, інвестиційно-інноваційну, макроекономічну,продовольчу, соціальну та фінансову) та шість складників фінансової безпеки (банківську, небанківського фінансового ринку, боргову, бюджетну, валютну та грошово-кредитну).

Оскільки проблема економічної безпеки є оберненою стороною проблеми макроекономічних дисбалансів та стабільності, то підхід, запропонований у згаданих методичних рекомендаціях, може використовуватися в аналізі дисбалансів. Наприклад, аналізуючи загальний рівень фінансової стабільності (нестабільності), можна вести мову про дисбаланси у таких підсферах:

1) банківській,

2) небанківського ринку фінансових послуг,

3) борговій,

4) бюджетній,

5) валютній,

6) грошово-кредитній.

Відповідно, інтегральний індекс дисбалансів фінансової сфери розраховуватиметься з використанням шести субіндексів і визначатиметься за формулою.

Де  If — інтегральний фінансовий індекс;

Іі — субіндекси для шести підсфер;

аі — вагові коефіцієнти, що визначають внесок кожної підсфери у формування загального стану фінансової сфери, сума яких має становити 1.

Формування бази даних для оцінювання інтегрального індексу залежить від уявлень про природу нестабільності кожної сфери та запропонованих індикаторів оцінювання. Нехай, наприклад, ідеться про оцінювання стану валютної підсфери з використанням трьох індикаторів:

• зміни (індексу) офіційного курсу гривні до долара США (до показників попереднього року);
• частки обсягів депозитів в іноземній валюті до загального обсягу депозитів;
• обсягу валових міжнародних резервів, оцінених у місяцях імпорту.

За підходом до оцінювання стану валютної підсфери трьома індикаторами її стабільність пов’язується з мінливістю (оціненою через індекс) валютного курсу, з доларизацією економіки (оціненою за часткою валютних депозитів) та з обсягом валютних резервів (за їх достатністю для трьох місяців імпорту). Такий підхід є достатньо обґрунтованим теоретично й може бути забезпечений інформаційно.

Субіндекс стану валютної підсфери з урахуванням трьох її ін-

дикаторів матиме такий вигляд:

Де  — субіндекс валютної підсфери;

bj — вагові коефіцієнти, що визначають внесок кожного індикатора у формування загального стану валютної підсфери, сума яких має становити 1;

zj — нормовані показники трьох індикаторів.

На другому етапі реалізації методу здійснюється нормалізація —приведення до зіставного виду всіх фактичних значень індикаторів. Зокрема, для оцінювання валютної сфери необхідна нормалізація трьох показників (наведених у табл. 9.6), які є незіставними за способом подання.

Без їх нормалізації поєднання таких відмінних часткових показників в інтегральному стає неможливим.

Для нормалізації фактичних показників можуть використовуватися різні прийоми. Найпростіший прийом — це зіставлення оптимальних для конкретного показника-індикатора та фактичних значень. Причому якщо йдеться про так званий показник стимулятор, зв’язок якого з індексом є прямим, то використовується формула:

Де Zj — нормалізоване значення;

Xj — фактичне значення;

Xopt — оптимальне значення.

Якщо ж розраховується нормалізоване значення показника дестимулятора з оберненим зв’язком з індексом, то використовують формулу:

Вагові коефіцієнти  визначаються експертним способом — у процесі опитування осіб, які вважаються фахівцями в певній галузі знань або у сфері діяльності. Інформація за результатами опитування експертів певною мірою опрацьовується для одержання об’єктивніших даних.

У конкретних методиках розрахунку вагові коефіцієнти зазвичай подаються як уже визначені. Оскільки за експертного оцінювання значним може бути вплив суб’єктивного чинника, вагові коефіцієнти можуть коригуватися та уточнюватися.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!