ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретична характеристика особливостей формувань нервової системи
2. Вікові етапи становлення нервової системи
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність теми. Нервова система — цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов’язаних нервових структур, яка спільно з гормональною системою забезпечує взаємопов’язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Нервова система діє як інтегративна, зв’язуючи в єдине ціле чутливість, рухову активність та роботу інших регуляторних систем (ендокринної та імунної). Нервова система забезпечує взаємозв’язок між окремими органами і системами органів і функціонування організму як єдиного цілого. Вона регулює і координує діяльність різних органів, пристосовує діяльність всього організму як цілісної системи до мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища.
За допомогою нервової системи здійснюється сприйняття і аналіз різноманітних подразнень із навколишнього середовища і внутрішніх органів, а також відповідні реакції на ці подразнення. Нервова система у функціональному і структурному відношенні поділяється на периферичну, центральну та автономну (вегетативну) нервові системи. Процес диференціації нервових клітин відбувається шляхом значного зростання аксонів, їх мієлінізації, збільшення розгалуженості дендритів, утворення міжнейронних синапсів.
Основна функція нервової системи – об’єднання і регулювання різних фізіологічних процесів відповідно до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, забезпечуючи адаптаційні механізми організму людини. Розвиток нервової системи відбувається тим швидше, чим молодше дитина. Особливо активно нервова система розвивається протягом перших 3 міс життя дитини. Диференціація нервових клітин закінчується до 3 років, процес мієлінізації нервових волокон – до 5 років, до 8 років кора головного мозку за будовою майже не відрізняється від кори головного мозку дорослої людини.
1. Теоретична характеристика особливостей формувань нервової системи
Нервова система починає формуватися на третьому тижні ембріонального розвитку із зовнішнього зародкового листка (ектодерми). Спочатку утворюється нервова пластинка, яка поступово перетворюється на жолобок з піднятими краями. Краї жолобка наближаються один до одного і утворюють замкнену нервову трубку.
Із нижнього відділу нервової трубки утворюється спинний мозок, а з верхнього відділу нервової трубки – три розширення – первинні мозкові міхури (передній, середній і задній, або ромбоподібний). У п’ятитижневого ембріона добре виражений поділ поперечною борозною переднього і ромбоподібного міхурів ще на дві частини – утворюється п’ять мозкових міхурів. З них розвиваються всі відділи головного мозку. Із п’ятого мозкового міхура розвивається довгастий мозок, з четвертого – міст і мозочок, із третього – середній мозок, із другого – очні міхури і проміжний мозок, із першого – півкулі великого мозку. Най інтенсивніше росте передній мiхур. На третьому місяці ембріонального розвитку формується мозолисте тіло, яке з’єднує праву і ліву півкулі, до шостого місяця внутрішньоутробного періоду півкулі повністю покривають мозок. На цей час всі відділи мозку добре виражені [1].
2. Вікові етапи становлення нервової системи
Період новонародженості. Починається цей період з першим криком дитини і триває до 10 днів. Перший крик, який знаменує собою перший повноцінний вдих новонародженого, за даними деяких авторів, має також комунікативне значення: він не тільки привертає увагу матері, а й встановлює з нею контакт. В цей період відбувається адаптація новонародженого до нових умов середовища. Це один із найважливіших критичних періодів розвитку.
Дитина народжується з порівняно невеликою кількістю природжених безумовних рефлексів [2].
В реакцію – відповідь на подразники включається практично весь організм, що пов’язане з широкою іррадіацією збудження в центральній нервовій системі. На ранніх стадіях розвитку дитини, коли морфологічний розвиток кори великого мозку ще не досяг достатньої зрілості, спостерігаються генералізовані реакції, які регулюються підкірковими структурами мозку. У новонароджених дітей виражений сисний рефлекс у відповідь на подразнення рецепторів губ, шкіри, біляротової області, щік, слизової оболонки язика. Із захисних рефлексів добре розвинутий мигальний рефлекс, рефлексогенна зона якого в перші дні життя дитинивключає в себе рецепторні утворення рогівки, повік, вій, бокової поверхні носа.
З віком рефлексогенні зони цих рефлексів звужуються. У немовлят виражений хапальний рефлекс на дотик до долоні і ножний хватальний рефлекс на подразнення передньої частини підошви, рефлекс Бабинського (згинання пальців стопи при подразненні підошовної поверхні стопи або віялоподібне розходження всіх пальців стопи). Впливаючи на шкіру новонародженого, можна викликати рефлекси на больові і температурні подразнення (рухові реакції загального і місцевого характеру), на зміну положення тіла, установчий лабіринтний рефлекс голови [2].
Новонароджені діти розрізняють солодке, гірке, кисле і солоне, реагуючи на одне з них сисними рухами, а на інше зморщуванням обличчя, скривленням рота, випинанням губів і язика. На звукові подразнення новонароджені реагують загальними реакціями типу здригання, загального рухового занепокоєння із зміною частоти дихання і серцевих скорочень. Це примітивний орієнтувальний рефлекс. Часто цей орієнтувальний рефлекс у дітей з перших годин життя виявляється у вигляді зупинки системних рухів у відповідь на звуковий подразник. На зорове подразнення новонароджена дитина відповідає також генералізованою реакцією, східцеподібним стеженням очима за предметом, який світиться.
Грудний вік (від 10 днів до 1 року). В цьому віці інтенсивно відбуваються процеси обміну речовин, що приводить до збільшення росту і маси дитини, йде активне становлення функцій травного апарату, але цей процес ще далекий від завершення, що є однією з причин частих шлунково-кишкових розладів у дітей грудного віку [3].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат " Зовнішній борг України: обсяг, структура, динаміка " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.