Реферат “Ортоміксо-віруси (orthomyxoviridae)”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Загальні відомості

2. Структура віріонів

3. Віруси грипу

4. Вірус інфекційної анемії лосося

5. Вірус Кваранфіл

6. Вірус Тогото

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Віруси родини Orthomyxoviridae є інфекційними агентами, що викликають респіраторні та генералізовані захворювання людини, ссавців та птихів. Зокрема до цієї родини належать віруси, що викликають грип людини, класичну чуму птахів, грип качок, ластівок, свиней та коней.

Віруси грипу щорічно спричинює сезонні спалахи захворювання, часто – епідемії і навіть пандемії. Так, найвідомішою масштабною пандемією вважається пандемія іспанського грипу (H1N1) у 1918 р., жертвами якого стали за різними оцінками від 20 до 50 млн. осіб [15]. За нею слідують пандемії азіатського грипу (H2N2) у 1957 р. та гонконзького (H3N2) у 1968 р., які забрали близько 4 та 1 млн. людських життів відповідно [3].

Отож, найочевидніша мета досліження вірусів ‒ боротьба з хворобами, які вони спричиняють. З огляду на це, необхідне розуміння природи вірусів, знання процесів їх відтворення, інфікування господаря і спричинення захворювань. Саме такі знання дозволяють розробляти ефективні заходи із запобігання, діагностики і лікування вірусних інфекцій.

Мета нашого дослідження полягає у вивченні структури, функцій та еволюційних особливостей ортоміксо-вірусів (сімейство Orthomyxoviridae), а також їхнього впливу на організми-господарі та механізмів передачі.

Для досягнення поставленої мети ми поставили перед собою такі завдання: 

1. Опрацювати та критично переглянути наукові на навчальні матеріали за темою дослідження;
2. Визначити особливості родини Orthomyxoviridae;
3. З’ясувати структуру віріонів ортоміксовірусів та їх антигенні властивості;
4. Вивчити різноманітність родини Orthomyxoviridae;
5. Встановити епідеміологічні особливості ортоміксовірусів.

 

1. Загальні відомості

 

Ортоміксовіруси (Orthomyxoviridae від грец. «оrthos» – правильний, грец. «myxa» – слиз) – це родина РНК-вмісних вірусів, що спричиняють захворювання в людини, ссавців і птахів. Геном ортоміксовірусів складається з сегментів одноланцюгової лінійної (–)РНК.

Кількість сегментів залежить від виду вірусу і становить вісім у вірусів грипу А і В і сім у вірусу грипу С.  До родини Orthomyxoviridae належать сім родів [13] (табл.1).

Таблиця 1. Таксономія родини Orthomyxoviridae

Віріони ортоміксовірусів зазвичай сферичні, діаметром 100-200 нм (рис. 1). Однак деякі лабораторні штами можуть утворювати протяжні ниткоподібні структури, які іноді перевищують 1000 нм.

Реплікація відбувається в ядрі та цитоплазмі, а збірка відбувається через брунькування плазматичних мембран. Особливі віруси грипу A заражають людей та інших видів ссавців та птахів; передача міжвидових видів у поєднанні з мутацією та генетичною рекомбінацією пояснюється появою нових пандемічних штамів людини. Трансмісія здійснюється аерозолем і крапельками і передається водою серед качок. Віруси Тогото передаються кліщами і розмножуються як у кліщів, так і у ссавців [14].

Віріони відносно нестабільні в навколишньому середовищі, а віруси грипу інактивуються під дією тепла, низької вологості, екстремального рН і миючими засобами [1].

 

2. Структура віріонів

 

Віріони вірусів грипу є високоплейоморфними, переважно сферичної або овоїдної форми, діаметром 80-120 нм, однак трапляється багато інших форм, що містять довгі філаментні частки. Різні штами вірусів варіюють у здатності утворювати філаменти. Ця властивість зумовлена матриксним білком. Тип симетрії нуклеокапсиду спіральний, він оточений суперкапсидною оболонкою, що містить два глюкопротеїди – гемаглютиніни і нейрамінідазу. Вони виступають над мембраною у вигляді різних шипів [13].

Віріони складаються з оболонки з великими пепломерами (які мають або гемаглютинін, або нейрамінідазу), що оточують спірально симетричні нуклеокапсидні сегменти різної величини. Геном складається з восьми (віруси грипу A і B) або семи (вірус грипу C) або шести (вірус грипу Thogoto) прямих ліній негативної полярності, одноланцюгові РНК, розміром 10-13,6 кб [14]. Схема структури вірусу грипу A, B, C і D представлена на рисунку 1.

Рис. 1. Схема структури вірусу грипу A, B, C і D [10]

 

Віруси грипу А і В експресують поверхневі глікопротеїни гемаглютинін (HA) і нейрамінідазу (NA), а також іонний канал М2. Гемаглютинін забезпечує адгезію вірусу на епітеліальних клітинах верхніх дихальних шляхів і його проникнення в цитоплазму. Нейрамінідаза має ферментативні властивості й сприяє виділенню новоутворених вірусів із клітини. Чутлививй до прогрівання, дії ефіру та інших ліпідорозчинників.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!