ВСТУП
Сучасний стан та розвиток реального сектору економіки обумовлює потребу підприємств працювати в умовах обробки та аналізу великих масивів інформації. Це призводить до розвитку інформаційних технологій, які можуть оперативно та ефективно обробляти таку інформацію для прийняття на її основі відповідних управлінських рішень.
На сьогодні складно уявити будь-яке підприємство без комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення. Втім, не дивлячись на широке розповсюдження, програмне забезпечення є досить специфічним об’єктом обліку, тому виникає чимало облікових запитань стосовно відображення комп’ютерних програм. Отже, в сучасних умовах застосування інформаційно-комп’ютерних технологій питання систематизації теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо організації і методики бухгалтерського обліку програмного забезпечення є вкрай актуальним. У вік бурхливого розвитку інформаційних технологій усі суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності комп’ютери, а значить, і програмне забезпечення. Однак чіткого порядку відображення операцій із програмним забезпеченням у бухгалтерському та податковому обліку не існує.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що програмне забезпечення є об’єктом права інтелектуальної власності. Тому облік програмного забезпечення залежить від того, якими саме правами на нього володіє підприємство.
Комп’ютерна програма – це набір інструкцій у вигляді слів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату. Комп’ютерні програми є об’єктами права інтелектуальної власності, а це означає, що вони не є «традиційним» активом. Адже на відміну від таких активів, як, наприклад, автомобіль чи комбайн, що можуть використовуватися підприємством на власний розсуд, порядок розпорядження програмним забезпеченням чітко визначається й обмежується ліцензійною угодою. Тому після придбання програмного забезпечення бухгалтер повинен насамперед визначитися, як класифікувати такий актив у податковому та бухгалтерському обліку: як основний засіб, як нематеріальний актив чи як програмне забезпечення, придбане на умовах виплати роялті.
Документальне підтвердження правомірності використання програмного забезпечення підприємством для різних програм може відрізнятися, однак у будь-якому разі у підприємства перш за все повинні бути:
- накладні на придбання;
- вихідні носії із програмою, усі види сертифікатів;
- документи про оплату;
- ліцензія на правомірність використання примірника програми;
- сертифікат достовірності.
Згідно вимог Податкового кодексу до групи 4 основних засобів включаються комп’ютерні програми які пов’язані з електронно-обчислювальними машини (тобто комп’ютерами). Вартість таких об’єктів перевищує 2500 грн., а мінімально допустимий термін їх використання 2 роки.
Прикладом такої пов’язаності програми із комп’ютером є придбання комп’ютера з установленим на ньому програмним забезпеченням, і таке програмне забезпечення неможливо відділити від обладнання, оскільки обладнання не зможе працювати без нього.
Таке програмне забезпечення оприбутковується у складі основних засобів разом з комп’ютером, на якому воно встановлене, та амортизується відповідно до обраного для цього основного засобу методу амортизації.
Якщо програмне забезпечення придбано разом із комп’ютером, то в бухгалтерському обліку воно обліковується у складі вартості комп’ютера на субрахунку «Машини та обладнання».
Комп’ютерні програми, які придбано окремо від комп’ютерів та обсяг майнових прав на використання яких установлено ліцензійною угодою, слід включати до складу нематеріальних активів та амортизувати відповідно до обраного методу [2].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота " Стратегія побудови успішної торгової марки "
Презентація " Види та функції сімейного бюджету " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.