ЗМІСТ
ВСТУП
І. Характеристика та особливості наукових та технічних текстів
ІІ. Основні види і форми перекладу
ІІІ. Правила повного письмового перекладу
ІV. Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення
V. Граматичні труднощі перекладу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Процес перекладу – своєрідна мовна діяльність, спрямована на найбільш повне відтворення змісту й форми тексту іншою мовою. Відзначимо, що базовим у теорії перекладу є поняття еквівалентності або адекватності, під яким розуміють збереження відносної рівності змістовної, семантичної, стилістичної та функціонально-комунікативної інформації, що міститься в оригіналі та перекладі.
Науково-технічний прогрес сьогодення та інтенсифікація міжнародного економічного і технічного співробітництва підвищують роль термінологічної лексики в сучасних мовах. У зв’язку з цим виникає гостра необхідність перекладу великого обсягу науково-технічної літератури, зокрема наукових статей, чим і пояснюється нагальна потреба дослідження терміносистеми як каркасного словника мови спеціальностей, з’ясування питань загальної теорії термінології, особливостей утворення таких мовних одиниць як терміни, та – що найголовніше для перекладача – особливостей їхнього перекладу, їхнього розвитку та взаємодії з розмовною і літературною мовами.
Дослідженням даної теми займалися зарубіжні вчені М. Бейкер, Е. Гатт,С. Гелверсон та багато вітчизняних дослідників, серед яких варто відзначити Л. Бархударова, В. Виноградова, Р. Зорівчак, В. Комісарова, Л. Латишева, Я. Рецкера, А. Швейцера тощо.
Поняття еквівалентності в перекладі та її специфіка вивчені досить глибоко, але на наш погляд, актуальність дослідження полягає, по-перше, в тому, що в сучасному перекладознавстві адекватність належить до одного з найбільш дискусійних понять, визначення якого залишається однією з до кінця не розв’язаних задач теорії перекладу. Перш за все, при формуванні перекладацької компетенції майбутніх спеціалістів величезне значення має уявлення про ступінь глибини або достовірності зв’язку тих чи інших перекладних еквівалентів.
Без знання відповідних конотацій, присутніх в іноземній мові, неможливо повністю зрозуміти весь зміст. На сьогоднішній день науково-технічні тексти різного спрямування є надзвичайно поширеними й охоплюють різні сфери життя – від технічних інструкцій до наукових монографій, а, отже, питання перекладу англомовних наукових статей також є актуальним. Також актуальність дослідження полягає в тому, що незважаючи на існування великої кількості розвідок стосовно питань перекладу науково-технічної літератури, недостатньо уваги приділялося саме особливостям перекладу наукової статті як типу тексту.
І. Характеристика та особливості наукових та технічних текстів
До науково-технічної літератури відносяться такі види текстів:
- власне науково-технічна література, тобто, монографії, збірники та статті з різних проблем науки і техніки;
- учбова науково-технічна література (підручники, довідники і т.д.);
- науково-популярна література з різних галузей техніки;
- технічна і супровідна документація;
- технічна реклама, патенти та інше.
Мова науково-технічної літератури має свої особливості: граматичні, лексичні, фразеологічні, скорочення.
Граматична структура речення науково-технічних текстів має ряд особливостей:
1. Наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають.
This approach possesses the advantage over the experimental method of greater flexibility.
2. Вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень.
Pulse microwave radar station; airfield surface movement indicator; ect.
3. Вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних груп.
Temperature dependent замість dependent on temperature. Circulation induced effects замість effects induced by circulation.
4. Вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів (об’єктний відмінок з інфінітивом, називний відмінок з інфінітивом).
The application of electronics was changed our life.
5. Наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях [2]. Найбільш типовим лексичним признаком науково-технічної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями.
Терміни — слова або словосполучення мають лінгвістичні властивості як і інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від…його значення. Терміни виражають поняття науково оброблені і властиві лише конкретній галузі науки і техніки. В лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище багатозначності. У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук. Наприклад, в машинобудуванні valve клапан, а в радіотехніці valve — електронна лампа.
Особливі труднощі для перекладу викликають випадки, коли один и той же термін має різне значення в залежності від приладу чи обладнання. Наприклад, термін key — ключ, шпилька, кнопка, перемикач та інші. Вирішальним при перекладі багатозначного терміна є контекст.
Найбільшу-складність для перекладу являють собою терміни-неологізми. Ці терміни не відображені, як правило, в словниках. Особливо багато неологізмів серед фірмових назв, тобто назви тих чи інших виробів, які випускає фірма. Крім термінів у технічних текстах особливе місце займають стереотипні слова і фрази (кліше). Кліше включають ідіоми, усталені вирази, набір готових фраз.
Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної фразеології. Сюди також відносяться випадки, коли загальновживане слово в певних словосполученнях набуває термінологічного значення. Наприклад, electric eye-фотоелемент, atmospheric disturbance — атмосферні перешкоди.
Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є широке використання різних скорочень и абревіатур. Слід пам’ятати, що прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати. Наприклад, А.С. -alternating current, H.P — horse power.
Патентна література відрізняється значною своєрідністю серед інших жанрів науково-технічної літератури. її своєрідність полягає в канонічної формі опису патентів. Мова опису винаходів вміщує особливості двох стилів: науково-технічного і офіційного, тому переклад патентів викликає певні труднощі.
Відомо, що основною функцією технічної літератури є повідомлення. Цим і визначається інформативна функція мови науково-технічної літератури [6].
ІІ. Основні види і форми перекладу
Існує декілька видів науково-технічного перекладу. Наприклад, вільний переклад — розуміння і передача загального змісту тексту. Цей вид перекладу вживається в формі перекладу -конспекту, реферату, анотації тощо. Крім знання граматики і лексики він потребує певного обсягу знань з науки і техніки.
Дослівний переклад розкриває зміст кожного речення і допомагає вірно зрозуміти його. При дослівному перекладі перекладене речення має ту саму структуру і порядок слів, як і відповідне англійське речення. Але дослівний переклад не може бути адекватним перекладом. Адекватний переклад передає точний зміст тексту із всіма відтінками і особливостями стилю у відповідності до норм рідної мови.
Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми.
Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює “багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі “фальшиві друзі” перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо”. До граматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення.
“Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо” [1].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.