Зміст
Вступ
1. Особливості та професійна етика дистанційної роботи перекладача
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Робота перекладачів завжди викликала численні немовні, нелінгвістичні питання, багато з яких мають етичний характер. Перекладацька етика – це доволі нова галузь етичних досліджень, актуальність якої зростає в інформаційному суспільстві. До чинників, які актуалізують етичну тему у перекладі, традиційно зараховують як такі, що мають суто лінгвістичний характер, так і нелінгвістичні чинники філософського характеру, а саме змістовний аспект перекладу, тобто вміння донести витлумачене (герменевтика), проблема застосування технічних засобів перекладу (машинний переклад), мультикультурність у перекладі і проблема можливості міжетнічного порозуміння, норми професійної поведінки перекладача, тощо.
Сучасний перекладач частіше за все працює за фахом саме у віддаленому режимі. Перекладачі, які виконують письмовий переклад, зазвичай працюють на фрілансі, а увесь робочий цикл тісно пов’язаний із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій: від отримання усіх необхідних матеріалів до власне перекладу, редагування, контролю якості та надсилання виконаного перекладу замовникові або перекладацькій компанії, яка виступає проміжною ланкою між замовником та перекладачем.
Перекладачі, які виконують усний переклад на разі надолужують відрив від своїх колег, які займаються письмовими перекладами – з появою таких технологій як системи менеджменту усного перекладу (Interpreting Management Systems – IMSes) та платформи для надання послуг віддаленого усного перекладу (Interpreting Delivery Platforms – IDPs) усна перекладацька діяльність починає все активніше переходити у віртуальний формат.
1. Особливості та професійна етика дистанційної роботи перекладача
Професія перекладача, що виникла багато століть тому назад, викликала багато суперечок, а її необхідність постійно доводилось доводити. Зі зміною суспільного ставлення до перекладацької діяльності, змінились і етичні норми. На початку ХХ століття етичні норми перекладацької діяльності набули певної форми і вони постійно покращувались.
У середині ХХ століття прийшло повноцінне розуміння необхідності перекладу і перекладача. Але навіть на сьогодні багато вчених стверджують, що соціальний статус перекладацької діяльності і професії в цілому недостатньо великий. Як відмічають європейські та американські дослідники, не всі замовники досконало розуміють суть професії перекладу. Багато хто вважає, що перекладач може спричинити шкоду тексту або пошкодити його до непізнаванності. І по сьогодні перекладачі борються за підняття стандартів оплати праці, покращення умов роботи і наявність соціального захисту.
У багатьох співвітчизників у наші дні уявлення про переклад досить легковажні. Можна впевнено стверджувати, що починаючи з першого класу школи діти виконують роль перекладачів на уроках іноземної мови. При цьому жоден вчитель не поясняє як це правильно робити і жоден учень не подумає, що знає недостатньо для цього заняття. Кожна людина впевнена, що для роботи з перекладами достатньо непогано знати іноземну мову. А якщо у людини ще й філологічна освіта, то вона може виконувати усний і письмовий переклади легко і швидко.
Ситуація, що склалася з перекладом на сьогодні має своє коріння, історичне і соціальне. Професійна етика перекладача на пострадянському просторі не встигла цілком скластися на початку ХХ століття, після чого була знищена вщент. Посприяло цьому проявлення інтересу до атеїзму, а також ігнорування християнських цінностей у нашій країні.
Афірмація вседозволеності поширилась і на переклад, що перетворило його у потужну ідеологічну зброю. Якщо було необхідно для досягнення ідейних цілей спотворити що завгодно у перекладі, так і робилося. У зв’язку з цим з’явилось поняття «ідеологічно витриманий переклад». Це призвело до того, що перекладач у першу чергу був професіоналом в ідеологічній галузі, а не в галузі перекладу.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат " Китай Франчайзинг " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.