Реферат “Патентування промислової власності”

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ І. Поняття об’єктів права промислової власності

Розділ ІІ. Проблеми правової охорони об’єктів права промислової власності в Україні 

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Права промислової власності є важливим інструментом технологічного та економічного розвитку країни і тісно пов’язані з конкурентоспроможністю виробників і розвитком ринкової економіки. В даний час важливим завданням для України є створення ефективної національної інноваційної системи для забезпечення економічної і технологічної модернізації та підвищення конкурентоспроможності на основі безпечних і передових технологій.

Йдеться про розвиток та збереження країни з інноваційно-орієнтованою економікою та наукою. Її концепція полягає у зростанні значущості інновацій, швидкому розвитку промисловості та міжнародної торгівлі, технологічних обмінах та створенні глобального інформаційного простору. Отже, необхідно поліпшити ринок результатів інтелектуальної діяльності та національну систему правової охорони промислової власності, щоб перетворити науковий потенціал України на ефективний ресурс економічного зростання.

Сьогодні активізація інтелектуальної та творчої діяльності людини в Україні потребує економічного визначення та переосмислення ставлення до результатів науково-технічної творчості. Згідно з правовими традиціями європейських країн, Конституція України визначає напрям нагляду за відносинами у сфері захисту інтелектуальної власності, що вигідно творцям і гарантує кожному захист результатів їх інтелектуальної і творчої діяльності.

Метою даного дослідження є вивчення особливостей патентування промислової власності.

Об’єкт дослідження – промислова власність.

Предмет дослідження – умови патентування промислової власності.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

Розділ І. Поняття об’єктів права промислової власності

 

Ефективність і дієвість закону, у тому числі законів, що регулюють правовідносини в галузі прав промислової власності, значною мірою залежать від того, наскільки ясні визначення ключових юридичних термінів і наскільки послідовні і логічні зв’язки між ними. Таким чином, формалізація об’єкта прав промислової власності є ключем до єдиного розуміння та встановлення ознак і кваліфікацій.

Беручи до уваги вище сказане, рекомендується додатково розглянути визначення поняття мети прав промислової власності в міжнародному праві, відповідному законодавстві ЄС, українському законодавстві та закордонному законодавстві деяких країн, що розвиваються. Це пов’язано з тим, що їхні назви (наприклад, ноу-хау, комерційна інформація), функції кваліфікації та системи кваліфікації різні [6].

Об’єкти прав промислової власності включають промислові зразки, винаходи, корисні моделі, товарні знаки, комерційні (фірмові) найменування та географічні вказівки. Виходячи з цього, можна передбачити існування широких понять, таких як об’єкти інтелектуальної власності, права промислової власності, прямі об’єкти та їх варіанти. Винахід (корисна модель). Чітке визначення терміну «винахід» має важливе практичне значення для будь-якої правової системи і викличе серйозні труднощі, оскільки воно пов’язане з психологічною діяльністю людини [5; 6].

Всупереч загальноприйнятому розумінню винаходу (корисної моделі), в законі про винаходи цей термін має чітко визначене значення. Винаходи (корисна модель), що відповідають вимогам патентоспроможності, стають офіційно визнаними об’єктами правової охорони, а інші винаходи (корисні моделі), які не відповідають цим вимогам або оформлені неналежним чином, не охороняються законом, хоча вони більше не будуть об’єктом інтелектуальної та творчої діяльності. Щоб сформулювати найкраще визначення поняття винаходу (корисної моделі) в чинному патентному законодавстві України, в документі рекомендується спочатку розглянути, як це поняття визначається в міжнародному праві, правових засадах і в патентних законодавствах окремих іноземних країн із розвинутою ринковою економікою.

Умови, на яких Україна надає правову охорону корисним моделям, відрізняються від умов, прийнятих в інших європейських країнах (особливо в Німеччині, Угорщині, Чехії, Іспанії та Фінляндії). Корисні моделі повинні відповідати вимогам новизни, промислової практичності і меншої креативності. Ми згодні з з точки зору А. Кодинця, провідним експертом у галузі винахідництва [6], він вважає, що для визнання корисних моделей юридичними об’єктами необхідно ввести до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» додатковий критерій − «незначний винахідницький рівень» або «винахідницький крок», які дозволять оцінити творчий внесок винахідника у створенні корисної моделі [3].

Щоб сформулювати єдиний метод правової охорони корисної моделі в країнах-членах ЄС 27 жовтня 1999 року Європейський парламент схвалив в першому читанні Директиву ЄС №599РС0309 про зближення правових режимів охорони винаходів корисною моделлю [11]. Згідно ст. 5 Директиви ЄС передбачає, що нові об’єкти, що включають продукти або методи, низьку креативність і промислову застосовність, можуть бути захищені корисною моделлю. У ст. 6 даної Директиви ЄС було зазначено, що поняття «винахідницький рівень» правової охорони, що надається корисним моделям, означає, що заявник чітко і об’єктивно вказує, що корисна модель володіє практичними або промисловими перевагами або ефективна у використанні. Хоча подальша робота над директивою ЄС була зупинена, можна зробити висновок, що європейський метод визначення умов отримання прав на корисну модель відповідає українському патентному законодавству

Розвиток науково-технічних досягнень супроводжується поглибленим розвитком дизайну. Одним з факторів, що впливають на рішення споживачів віддати перевагу одному продукту іншим, є зовнішня привабливість. Цей фактор особливо важливий, коли на ринку представлено кілька продуктів, що виконують одну і ту ж функцію. Коли технічні характеристики різних продуктів, що надаються різними виробниками, відносно однакові, саме естетичний смак визначає вибір споживачів. Промислові моделі повинні відповідати не тільки естетичним потребам споживачів, а й ергономічним потребам споживачів. Іншими словами, продукт повинен бути зовні привабливим і водночас вміти виконувати покладені на нього функції. В даний час необхідно розширити асортимент продукції, яка може бути захищена дизайном. У зв’язку з цим питання, пов’язані з удосконаленням законодавства про промислові зразки, стають предметом пильної уваги дослідників у багатьох країнах світу, включаючи Україну [9].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!