ВСТУП
Економічною основою успішного функціонування та розвитку сучасних українських підприємств, без сумніву, є їх ефективна інвестиційна діяльність. В сучасних умовах господарювання для більшості українських підприємств найбільш реальною та доступною є інвестиційна діяльність, побудована на принципах самофінансування. Внаслідок обмеженості інвестиційних ресурсів, реалізація інвестиційного потенціалу в повній мірі виявляється неможливою, тому багато підприємств стикаються з проблемою формування своєї внутрішньої інвестиційної стратегії, з необхідністю встановлення чітких стандартів підготовки, прийняття та реалізації інвестиційних рішень.
Для здійснення ефективної інвестиційної діяльності необхідно вирішувати проблему вибору пріоритетних напрямків інвестування, тобто визначати безліч інвестиційних проектів, що володіють достатнім інвестиційним потенціалом та забезпечують досягнення стратегічних цілей розвитку. Одним з ефективних та дієвих можливих напрямків інвестиційної діяльності є міжнародні інвестиції, пов’язані безпосередньо з підприємством, на які можна впливати з метою підвищення ефективності його функціонування.
Напрями інвестиційної діяльності будь-якого підприємства можна розділити відповідно до складовими мікросередовища: матеріально-технічне постачання, виробництво, збутова система та управління як засіб координації всього виробничого процесу. Актуальною, в цьому випадку, є завдання ресурсного забезпечення, яке полягає в стратегічному виборі інвестиційних проектів в сферах їх можливого застосування та визначення тимчасового графіка їх здійснення на основі управління інвестиційними потоками.
Актуальність даної роботи зумовлена недостатньою обізнаністю щодо негативними наслідками як зовнішніх, так і внутрішніх інвестицій підчас веденням підприємствами діяльності. Проблема виникає внаслідок зниження інвестиційної привабливості українських підприємств, а також веденням підприємницької діяльності лише на вітчизняному ринку.
Питанню дослідження розвитку підприємств на основі внутрішнього та зовнішнього інвестиційного забезпечення підприємств приділяється значна увага з боку науковців, а саме: І. Бланка [1], Ю. Бутріна [2], Д. Ваньковича [3], Т. Зайкіної [6], А. Саламатіного [8] та ін. На сьогодні мінливість середовища вимагає постійного пошуку та аналізу нових джерел інвестиційного забезпечення підприємства. Питання залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів у фінансування є особливо актуальним для підприємств, які розробляють проекти щодо міжнародної діяльності.
Метою даної роботи є розробка рекомендаційних положень та обґрунтування пропозицій щодо розвитку пiдприємства на основi збільшення зовнішніх та внутрішніх iнвестицiйних ресурсiв.
Поставлена мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань:
- розглянути сутність та умови розвитку підприємства на основi iнвестицiйної діяльності;
- вивчити економічний позитивні та негативні сторони зовнішніх та внутрішніх інвестиційних ресурсiв;
- дослідити сучасні інструменти оцінки ефективності формування та використання інвестиційних ресурсів підприємством, запропонувавши стратегію розвитку підприємства.
Об’єктом роботи є процес формування та реалізації інвестиційних ресурсів у розвитку підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти розвитку підприємства на основі зовнішніх та внутрішніх інвестиційних ресурсів. Прикладна база для проведення аналітичної складової роботи: ТОВ «Аптека Життя».
Методи дослідження. У роботі було використано такі методи дослідження як порівняння, індексний, балансовий, графічний, економіко-математичний і інші методи економічного обґрунтування.
СУТНІСТЬ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВI ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розуміння сутності та характерних особливостей інвестиційної діяльності необхідно як для мікро і макроекономіки, так і для людей, які є інвесторами в різних проектах або збираються ставати такими. Сьогодні через війну в нашій Країні існує ряд проблем, які відштовхують закордонних інвесторів. В системі економічного відтворення інвестиції відіграють роль одного з ключових чинників економічного зростання, сприяючи відновленню і збільшенню виробничих ресурсів, оновленню виробничих потужностей, впровадження у виробництво технологічних інновацій [3].
Формування стабільної і конкурентоспроможної економічної структури національної економіки вимагає залучення всіх національних ресурсів та максимального використання переваг, однак, не можна залишати без належної уваги інвестиційні джерела за межами країни, які повинні влаштувати і посилити процес трансформації. Розвиток підприємства переставляє собою сукупність заходів, методів і засобів, пов’язаних з цілеспрямованим регулюванням руху грошових, майнових та інвестиційних ресурсів, що вкладаються в підприємство для досягнення обраних цілей. Загальний розвиток підприємства обумовлено наступними основними компонентами: рівнем економічного розвитку, розвитку корпоративної культури, технічного та технологічного розвитку, організаційно-управлінського розвитку підприємства, інвестиційної діяльності підприємства [1].
Основними показниками, що визначають рівень економічного розвитку підприємства, є: приріст фінансового результату власника, виручки, прибутку, рентабельності, рівня життя працівників, коефіцієнта фінансової міцності; зниження наднормативної кредиторської заборгованості, питомих витрат. Розробка інвестиційної політики враховує заздалегідь можливі варіації розвитку неконтрольованих організацією факторів зовнішнього інвестиційного середовища і дозволяє звести до мінімуму їх негативні наслідки для діяльності організації. Вона відображає порівняльні переваги організації в інвестиційній діяльності в порівнянні з її конкурентами [4].
Для підприємств джерелами здійснення інвестиційної діяльності можуть служити [7]:
- власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви інвестора, які включають в себе початкові внески засновників у момент організації підприємства та частина грошових коштів, отриманих в результаті господарської діяльності, тобто за рахунок прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів, що виплачуються органами страхування у вигляді відшкодування втрат від аварій , стихійних лих тощо;
- позикові фінансові кошти інвестора, в якості яких виступають банківський кредит, інвестиційний податковий кредит, бюджетний кредит та інші засоби;
- залучені фінансові кошти інвестора, кошти, одержувані від продажу акцій, пайових та інших внесків юридичних осіб і працівників підприємства;
- грошові кошти, що надходять в порядку перерозподілу з централізованих інвестиційних фондів, концернів, асоціацій та інших об’єднань підприємств;
- інвестиційні асигнування з державного бюджету. Ці кошти виділяються в основному на фінансування цільових програм. Безоплатне фінансування з цих джерел фактично перетворює їх в джерело власних коштів; – кошти іноземних інвесторів, надані у формі фінансової чи іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладень в грошовій формі міжнародних організацій і фінансових інститутів, держав, підприємств різних форм власності, приватних осіб. Залучення іноземних інвестицій забезпечує розвиток міжнародних економічних зв’язків.
Джерелами фінансування інвестиційних проектів можуть бути як внутрішні (власні кошти суб’єктів господарювання), так і зовнішні (залучені і позичені) (табл. 1).

За даними табл. 1 можна зробити висновок, що залучення до інвестування того чи іншого фінансового ресурсу потребує детального порівняльного аналізу. За останні роки спостерігається зростання ролі зовнішніх джерел фінансування, які діляться, в свою чергу, на позичені та залучені.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Обгрунтування вибору і особливості професії за фахом облік і оподаткування "на прикладі головного бухгалтера генпідрядної будівельної організації" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.