Реферат ” Перспективи розвитку мережевої взаємодії вітчизняних підприємств “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Поняття мережевої взаємодії підприємств

2. Перспективи мережевої взаємодії підприємств

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Починаючи з середини XX ст., світова економіка зазнала різноспрямованих глобальних змін, що зробили можливим і необхідним розвиток феномену міжфірмової мережі підприємств. Головною ознакою мережевої організації підприємств є формування всебічних, регулярно відтворюваних, формальних та неформальних зв’язків між підприємствами, що ґрунтуються на спільному використанні специфічних ресурсів в інтересах реалізації обопільно вигідної стратегії, а також на основі нових форм кооперації, зокрема аутсорсингу, франчайзингу, ліцензування, довгострокових угод про співпрацю у сфері інновацій, маркетингу, дистриб’юції тощо.

Проблема мережевої взаємодії регіональних підприємств при формуванні мережевих економічних структур набула останнім часом актуальності як для учасників таких утворень, так і економіки регіону загалом. В умовах ринкової нестабільності, що спричинена різними обставинами, особливої ваги набуває здатність економічних агентів підтримувати конкурентоспроможність свого бізнесу на основі гнучкості організаційної структури. Зазначене завдання найоптимальніше вирішується в межах мережевих структур, що набули значного поширення у світовій економіці. Саме тому поглиблене дослідження передумов виникнення та успішного функціонування феномену мережі є необхідним для розуміння сутності, специфіки та головних перспектив економічного розвитку.

 

І. ПОНЯТТЯ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМСТВ

 

Наразі не існує загальноприйнятого визначення мереж і мережевих структур обумовлюється  відмінностями дослідження їх сутності в залежності від конкретної галузі наукового знання. Стосовно підприємницької діяльності в літературі мережеві структури пояснюють як систему зв’язків та відносин між організаціями як між рівними партнерами, завдяки якій реалізуються їхні спільні проекти у різних напрямках діяльності.

Основною метою створення мережевого об’єднання підприємств є отримання доступу до ресурсів партнера, забезпечення більш ефективного використання ресурсів, якими володіють всі учасники підприємницької мережі, за рахунок забезпечення колективного доступу до них.

Мережева форма інтеграції підприємств здатна забезпечити більш ефективне використання ресурсів у порівнянні з традиційними підприємствами. Підприємства, що поєднуються в мережу, мають загальні стратегічні й тактичні цілі та завдання. Мережа як модель організаційної взаємодії поєднує всі рівні управління, якому властивий феномен прозорих і нестійких меж організації. Це потребує відповідних змін у традиційній парадигмі стратегічного управління. Виходячи з більш широкого трактування мережевого об’єднання, до його складу залучаються кінцеві споживачі продукції, виробленої його суб’єктами [2].

Але окрім цього кожне підприємство переслідує свої власні менші за масштабами цілі, які можна поділити в дві великі групи: ті, що фокусуються на потенціалі коопераційних зв’язків по створенню вартості, і ті, що розглядають формування мереж як спосіб досягнення економії витрат. 

В такій взаємодії відбувається об’єднання ресурсів кожного учасника взаємодії або обмін ними та із взаємодії цих ресурсів народжується нову системну якість діяльності кожного учасника мережевої взаємодії. Як і кожна система, мережева взаємодія утворює свої власні риси, властиві лише системі, а не кожній окремій складовій: незалежність членів мережі, множинність лідерів, об’єднуюча мета, добровільність зв’язків, множинність рівнів взаємодії, взаємна вигода, відкритість мережі, взаємна відповідальність.

Мережеве об’єднання має прозорі нестійкі межі та сприяє втіленню різних моделей взаємодії з позиції ефектів концентрації, кооперації, масштабу, синергії, здатних привести до якісно нових можливостей для бізнесу, ринкового успіху та фінансової стійкості.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!