Реферат ” Поняття (діти з особливими освітніми потребами) “

Зміст

 

Вступ

1. Діти з особливими освітніми потребами

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Інклюзивна освіта – це комплексний процес, в рамках якого діти, які потребують спеціальної освіти, забезпечують рівний доступ до якісної освіти шляхом організації навчання в середніх школах на основі використання особистісно-орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей такої навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Поняття «діти з особливими освітніми потребами» в широкому сенсі охоплює всіх учнів, чиї освітні потреби перевищують стандарт. У контексті організації інклюзивної освіти це стосується дітей з особливими потребами, в тому числі дітей з обмеженими можливостями.

Індивідуальна програма розвитку – це обов’язковий документ, підготовлений групою фахівців (заступник директора з виховної роботи, вчитель, помічник вчителя, психолог, вчитель спеціальної освіти тощо), з обов’язковим залученням батьків або тих, хто їх замінює, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів, порядок їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за кожен рік навчання, та кількість годин на тиждень. У плані враховується додатковий час для індивідуальних і групових занять, факультативних курсів тощо.

Індивідуальний навчальний план для дітей, які потребують спеціального навчання в класах інклюзивної освіти, належним чином адаптований і розроблений на основі стандартного навчального плану загальноосвітніх закладів, у тому числі спеціальних навчальних закладів.

 

1. Діти з особливими освітніми потребами

 

Поняття “діти з особливими освітніми потребами”, широко охоплює всіх учнів, чиї освітні проблеми виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей та дітей із соціально вразливих груп (наприклад, вихованців дитячих будинків тощо).

Загальний термін «діти з особливими освітніми потребами» підкреслює необхідність надання додаткової підтримки в навчанні дітей з певними відхиленнями в розвитку. Очевидно, що визначення дітей, які потребують особливої допомоги, включає дітей з обмеженими можливостями, дітей з легкими проблемами зі здоров’ям, дітей з соціальними проблемами та обдарованих дітей.

Відомий французький вчений G. Lefrancois дав логічне обґрунтовання: „Особливі потреби це термін, який використовується стосовно осіб, чия соціальна, фізична або емоційна особливість потребує спеціальної уваги та послуг, надається можливість розвинути свій потенціал”. До них належать діти, які мають як екстраординарні здібності або таланти, так і діти, які мають фізичні, розумові та соціальні відмінності.

Найбільш поширене та прийнятне стандартне визначення „особливих потреб”, зокрема в країнах Європейської Спільноти, подано в Міжнародній класифікації стандартів освіти (International Standart Classification of Education): „Особливі освітні потреби мають особи, навчання яких потребує додаткових ресурсів. Додатковими ресурсами можуть бути:

Додаткові ресурси включають:

• Персонал (для надання допомоги в процесі навчання).
• Матеріали (різні навчальні матеріали, включаючи підтримку та виправлення);
• Фінанси (бюджетування додаткових спеціальних послуг)”.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!