ВСТУП
Актуальність теми. Однією з найсерйозніших проблем у нашому суспільстві є агресія. Особливу тривогу викликає той факт, що агресивна поведінка спостерігається серед підлітків у школі, через що страждають вони самі, їхні вчителі та батьки. Агресивна поведінка підлітків є однією з найбільш гострих проблем не тільки для працівників сфери освіти, а й для суспільства в цілому. Зростання злочинності серед неповнолітніх і збільшення числа підлітків, які проявляють агресивність у своєму повсякденному житті, ставлять завдання вивчення психологічних умов, які призводять до цих небезпечних явищ в першу чергу.
Особливо важливо вивчати агресивність у молодшому віці, тому що ця характеристика знаходиться в стадії формування і коригуючі заходи все ще можуть бути прийняті вчасно. Більшість підлітків поводяться агресивно. Однак у деяких підлітків агресивність стає стійкою особистісною характеристикою. Тому виникають труднощі в самореалізації, особистісному розвитку і спілкуванні з оточуючими людьми. Підлітки з агресивною поведінкою не тільки створюють масу проблем для інших, але і створюють масу проблем для себе. Без грамотної допомоги дорослих незріла психіка не в змозі перебороти фруструючі впливи.
Багато вчених вивчали проблему і прояви агресії. Хоббс Т. вважав, що агресія закладена в підсвідомості. Фрейд З. написав «теорію двох інстинктів». Берковіц Л. вивчав значення слова «агресія». Бандура A. розглядав агресію як поведінку. Доллард Д., Міллер Н., Берковітц Л. вважали, що агресивність – це результат різниці між рівнем потреб і рівнем особистих здібностей. Костенко Н. вивчав вплив статевих та індивідуально-психологічних відмінностей на агресивну поведінку підлітків. У зарубіжній психології різні прояви і фактори агресивності вивчали такі вчені: Бэрон Р., Бютнер К., Еріксон Е., Левітов Н.Д., Ричардсон Д. та Фешбах С.
1. Поширення агресії серед підлітків, причини виникнення, наслідки та як з нею боротись
Багато вітчизняних і зарубіжних досліджень показали, що підліткова агресія є унікальною формою самовираження, яка може встановити відповідні відносини з батьками, вчителями і однолітками. Отже, К. Бутнер, О. Дроздов, Г. Паренс, Я. Фурманов та інші зарубіжні вчені провели безліч наукових досліджень особливості агресивної поведінки осіб різних вікових груп.
Мотивація до агресії не є інстинктивною мотивацією через депривацію. У цьому випадку бажання завдати шкоди іншим визначається зовнішніми причинами. Однією з теорій, що відносяться до цього напрямку, є теорія фрустрації агресії Долларда Д. Фрустрація – це психологічний стан, який викликаний зіткненням з реальними або уявними перешкодами в процесі досягнення важливих цілей [1].
Теоретики бачать причини агресії швидше у зовнішніх стимулах, ніж у вроджених схильностях до насильства, і вони дають більш оптимістичні прогнози щодо можливості зниження агресивності людини. Представник теоретичного напрямку агресивної когнітивної моделі вважає, що емоції і когнітивні процеси лежать в основі агресивної поведінки. Хекхаузен Х. вказав: «Поняття агресії включає в себе велику кількість різних форм поведінки, які можуть зазіхати на фізичну і психічну недоторканність інших, заподіювати матеріальні втрати, перешкоджати здійсненню намірів, виступати проти його інтересів або призводити до його знищення» .Однако автор підкреслює несправедливість чіткого антисоціального пояснення агресії.
У своїх роботах Берковіц А. і Креч Д. вважає, що джерелом агресії є не стимуляція зовнішнього середовища, а емоційні і когнітивні процеси особистості [3]. Згідно з цією теорією, для того, щоб зменшити можливість агресивної поведінки людини, необхідно навчити її контролювати агресивність імпульсів і культивувати навички не відповідати на провокації з відповідною агресивністю, а розробляти конструктивні методи позбавлення від таких ситуацій [2].
Психолог Альберт Бандура стверджував, що агресію ми засвоюємо так само, як інші соціальні навички: спостерігаємо за поведінкою навколо нас і звертаємо увагу на наслідки. Ось чому іноді агресію вважають інструментом для досягнення певних цілей, або вони думають, що вона має певні переваги для людини.
Під час дослідження Паттерсон довів: що якщо агресивність підлітка змушує однолітків боятися його і підвищує його авторитет, то з часом агресивність буде тільки зростати. Прив’язаність до батьків може вплинути на те, чи підлітки агресивні. Підлітки, які не агресивні, більше ототожнюють себе зі своїми батьками. Альберт Бандура і Ріхард Вальтерс вивчали це. Якщо прив’язаність сильна, підлітки виявляють меншу агресивність.
Водночас агресивні і неагресивні підлітки мають однаково високий рівень прихильності до своїх матерів. Причиною агресії може бути захист. Підлітка обзивають та пишуть образливі коментарі в соціальних мережа, а він намагається «дати відсіч» тим, хто ображає. Йдеться про так зване «коло агресії», і тепер уже невідомо, хто почав баталії і як їх закінчити.
Якщо оцінка іншими людьми здібностей, рис характеру і навичок підлітка нижче, ніж його оцінка самого себе, це призведе до агресії. Такі результати досліджень Артура Реана і Жаргалма Дандарова. Ця агресія зазвичай проявляється у вигляді роздратування, фізичних нападів і образ. Гербнер і його колеги перевірили розважальні програми в Сполучених Штатах у суботу вранці. Це дослідження тривало протягом 25 років. Вчені помітили, що з 10 проектів – 6 проектів мали насильницьку поведінку [4].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота " Аналіз фонду оплати праці Волинського підприємства Біоветфарм " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.