Реферат “Роль ментального здоров’я у різних сферах життя особистості”

ЗМІСТ

 

Вступ 

І. Поняття ментального здоров’я та його основні характеристики 

ІІ. Ментальне здоров’я школярів в умовах воєнного стану 

ІІІ. Громадські ініціативи надання психологічної підтримки 

ІV. Основні рекомендації підтримки ментального здоров’я 

Висновки 

Список використаних джерел 

 

ВСТУП

                                                                          

Актуальність теми ментального здоров’я визначається тим, що цей аспект є одним із ключових чинників гармонійного розвитку як окремих громадян України, так і держави в цілому. Повномаштабна війна, яку Росія розв’язала проти України, а також невизначеність і складність поточної ситуації завдають серйозної шкоди ментальному здоров’ю громадян. Це проявляється у зростанні депресивних станів, поширенні посттравматичного стресового розладу та інших негативних явищ серед українців.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), війна Росії проти України ставить кожного четвертого українця під загрозу психічного розладу. За оцінками, близько 15 мільйонів людей потребуватимуть психологічної допомоги, а близько 20% з них будуть змушені звернутися до психіатрів і психотерапевтів та пройти медикаментозне лікування.

Світовий досвід подолання кризових та надзвичайних ситуацій свідчить про серйозний вплив війни на ментальне здоров’я людей. Зокрема, учасники бойових дій залишаються в зоні ризику психічних розладів протягом п’яти-семи років після завершення бойових дій. За оцінками ВООЗ, кожна п’ята людина (22%), яка проживає в зонах конфлікту, може страждати на той чи інший психічний розлад протягом 10 років – від легкої депресії або тривоги до психозу. Майже 9% людей будуть страждати від помірного або важкого психічного розладу.

У галузі психології різні аспекти ментального здоров’я вивчали такі вчені, як О. С. Васильєва, І. Н. Гурвіч, Г. С. Нікіфоров, Ф. Р. Філатов, Н. М. Шустров та інші.

Метою дослідження є аналіз важливості ментального здоров’я в різних аспектах життєдіяльності особистості та визначення його впливу на професійну діяльність.

 

І. Поняття ментального здоров’я та його основні характеристики

 

Ментальне здоров’я ототожнюється з психічним благополуччям. Згідно з визначенням ВООЗ, це стан, в якому людина здатна реалізувати свій потенціал, ефективно справлятися з повсякденним стресом, продуктивно працювати і робити внесок у розвиток своєї громади.

У вітчизняній та зарубіжній психології використовуються різні терміни, які мають схоже значення: «здорова особистість», «зріла особистість», «гармонійна особистість». Для опису ключових аспектів здоров’я особистості використовуються такі поняття, як «психологічне», «особистісне», «психічне», «духовне», «позитивне психічне» здоров’я. Зрозуміло, що глибше розуміння психологічного феномену, який стоїть за цими термінами, вимагає розширення понятійного апарату.

Зокрема, ми переконані, що в цьому контексті особливого значення набуває концепція індивідуальності, яка отримала широку розробку у вітчизняній психології, особливо в школі Б. Р. Ананьєва. Це поняття охоплює значно ширше коло чинників, які впливають на внутрішній світ і поведінку людини, ніж термін «особистість» [1].

Для глибшого розуміння важливості ментального здоров’я для українського народу варто звернути увагу на ментальність як окремий аспект людського мислення. Ментальність – це спосіб мислення, загальний духовний стан і настрій, що визначає ставлення індивіда або соціальної групи (наприклад, етнічної спільноти, професійного або соціального класу) до навколишньої дійсності [2].

Ментальність – це своєрідна призма, через яку людина сприймає навколишній світ і себе в ньому. Вона властива кожній людині, незалежно від етнічного походження, соціального статусу, статі чи мови. Водночас ментальність значною мірою формується під впливом цих факторів, особливо національності, а також споріднених мов і культур, які не тільки не заперечують їх існування, а й активно визначають.

 

ІІ. Ментальне здоров’я школярів в умовах воєнного стану

 

Державні стандарти початкової та загальної середньої освіти наголошують, серед іншого, на збереженні здоров’я та благополуччя. Цього можна досягти шляхом формування здорового способу життя та створення умов для збалансованого фізичного та психоемоційного розвитку.

Щодня дитина проводить у школі від 6 до 8 годин, що відповідає майже третині її денного часу. Шкільні перевантаження та труднощі у спілкуванні з однолітками часто негативно впливають на психоемоційний стан школярів. До них додалися нові виклики. Сьогодні в Україні немає дитини, яка б тією чи іншою мірою не відчула на собі наслідки війни. Наводимо уривки зі свідчень 14-річної Сніжани (ім’я змінено) з міста Чернігова.

«Ранок 24 лютого почався для мене о 4 годині, коли батьки були зайняті збором речей у квартирі. Як тільки я піднявся з ліжка, мама закричала, що почалася війна, що відразу привело мене до тями. Батьки вирішили поїхати в село під Черніговом, бо думали, що там буде безпечніше. Але і в селі було неспокійно. Одного разу я прокинулася від маминого дотику – вона трясла мене за плече, а з вулиці долинали гучні звуки.

Одного разу, коли ми всі зібралися в кімнаті, де спали мої мама і дядько, ми почули дуже гучний звук, схоже на шипіння, а потім вибух. Виявилося, що розбився літак. Мене часто переслідував жах: ніби я біжу до нашої квартири, а в будинок ось-ось влучить ракета. Я прокидалася в сльозах і була вся мокра від поту. Село, в якому ми жили, було окуповане ворожими солдатами, які розмовляли незрозумілою мовою, точно не російською. Вони виглядали неохайно, їхнє волосся було скуйовджене, ніби його не розчісували вічність. Я весь час трималася поруч з мамою, боячись, що її вб’ють і я залишуся сиротою. Мені тоді було лише 12 років.

Мені й досі сняться кошмари: той самий розпатланий солдат переслідує мене, і як би я не намагалася втекти уві сні, він завжди мене наздоганяє. Щоразу, коли я згадую про це, моє серце стискається, наче кільцем, долоні горять, у горлі утворюється клубок, і мене нудить».

Пережитий стрес може мати негативний вплив на фізичне та ментальне здоров’я, якщо його не лікувати. Водночас діти мають значний потенціал для одужання. Надзвичайно важливо розпізнати психічні розлади у дітей на ранній стадії, щоб запобігти їх подальшому розвитку. Мурті та Лакшмінараяна, вивчивши дослідження психічного здоров’я дітей у зонах збройних конфліктів (зокрема, в Афганістані, на Балканах, у Камбоджі, Чечні, Іраку, Ізраїлі, Лівані, Палестині та ін.), дійшли висновку, що психологічна травма, спричинена війною, має довготривалі наслідки для психіки дітей. Чим довше триває конфлікт, тим серйознішими стають симптоми [3].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!