Реферат “Сфери залученості церкви в Києво-Руській державі”

ЗМІСТ

 

Вступ

Історіографія участі церкви у процесах Київської Русі 

Вибір релігії як спосіб впливу на формування державницької ідеології у Київській Русі 

Вплив Церкви на державні процеси Київської Русі 

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В історії української держави взаємодія влади і церкви до 20-го століття займала фундаментальне становище в політичній системі, адже церква не тільки впливала на формування та існування державних інститутів, а й релігійні норми були основою для побудови законодавчих положень. Розвиток сучасних демократичних інститутів, заснованих на принципах плюралізму суджень і релігійної свободи, обумовлює доцільність вивчення історичних етапів формування відносин між церквою і державою, що робить обрану тему дослідження актуальною.

Православна християнська віра і церква завжди займали важливе місце в житті українських громад. З моменту приходу християнства на нашу землю воно є духовною основою розвитку України і запорукою цивілізаційного прогресу. В умовах поневолення подвижницька діяльність православного духовенства і церкви сприяла збереженню нашої національної і культурної самобутності і була підтримкою і допомогою українському народові в боротьбі за національні права та свободи.

Історична традиція співпраці християнської церкви та держави сходить до часів великого князівства Київського. Введення християнства Володимиром Великим стало каталізатором процесу державного будівництва і джерелом зміцнення влади монарха. Зрештою саме християнське віровчення освятило владу правителя і вказало на її священний характер. Руські князі високо цінували духовну підтримку церкви і прагнули створити найбільш сприятливі умови для її зміцнення і розвитку. Взаємне співробітництво та підтримка між державою і церквою були важливими гарантіями перетворення Київської Русі на одну з найбільш розвинених держав Європи. У зв’язку з цим питання про взаємини християнської церкви і держави вимагає більш глибокого вивчення та аналізу.

Історія хрещення Київської Русі багата численними гіпотезами, маніпуляціями і навіть фактичними невідомими. Однак зрозуміло, що християнство не просто принесло в Київську Русь нову мораль із Божих заповідей. Перш за все, нова релігія витягла Київ з небуття і викликала потужний розвиток у всіх сферах життя Київської Русі, зміцнивши її міжнародний авторитет і відкривши можливості для встановлення рівноправних відносин з європейськими країнами. Київ тоді став оплотом православ’я у Східній Європі та материнською церквою створеної пізніше митрополії. Християнізація Київської Русі – це тривалий процес, який затягнувся на декілька століть. Тут мова йде про велику державу, якій за правління Володимира Великого підпорядковувалися всі східнослов’янські землі.

Питанню дослідження специфіки впливу церкви на державно-правові відносини держави на основі внутрішніх та зовнішніх факторів приділяється значна увага з боку істориків та науковців. Мова йде, зокрема, про таких вчених: М. Багатюк [2], О. Брилюк [3], В. Даренська [7], В. Демочко [8], Т. Зінкевич [10] та ін.

Мета даного дослідження полягає у тому, щоб визначити вплив християнства та православної церкви та духовенства на формування і розвиток держави Київська Русь.

Поставлена мета роботи обумовила необхідність вирішення завдань:

1. вивчити історіографію досліджуваної теми та з’ясувати стан її наукового вивчення;
2. проаналізувати вплив християнства на ідеологічні підвалини формування давньоруської державності;
3. охарактеризувати діяльність православної церкви в соціально-економічній та культурній сферах життєдіяльності Київської Русі, визначивши роль та місце християнської релігії й церкви у формуванні ідентичності населення та збереженні державної єдності Русі.

Об’єкт дослідження – процес діяльності церкви стосовно державотворчих процесів у давньоруську добу.

Предмет дослідження – роль християнства та участь православної церкви у формуванні й розвиткові Київської Русі.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

1. Історіографія участі церкви у процесах Київської Русі

 

Перші спроби зрозуміти роль і значення християнства та церкви в історії Київської Русі можна простежити на прикладі давньоруських літописів, в основному, у «Повісті минулих літ» та окремих літературних творів того періоду. У період пізнього середньовіччя та раннього нового часу ця тема була продовжена у роботах Сильвестра Косова, Лаврентія Зизанія, Захарії Копістенського та інших. Однак для сучасних дослідників ці роботи набули статусу першоджерел, а не науково-історичних праць у повному розумінні цього слова. Початок наукових досліджень історії християнської церкви Київської Русі та її ролі у суспільно-політичному, соціально-економічному та культурному житті колишньої держави розпочалося на межі XVIII та XIX століть. Саме в цей період виникли наукові центри, насамперед університети та при них спеціальні факультети, наукові гуртки та товариства, сформувалися когорти професійних істориків, а їх публікації набули статусу професійних наукових досліджень.

Володимира Максимовича, першого ректора Київського університету, можна вважати одним із перших українських дослідників, які взялися за вивчення та висвітлення історії Київської Русі на науковій основі. У своїх книгах він торкався різних аспектів давньоруської історії і не залишив без уваги питання християнізації Русі. Автор зробив ряд важливих висновків щодо ролі та місця церкви та християнства у житті колишньої руської держави. Зокрема, вчений підтримував думку про те, що християнська віра та церква почали утверджуватись на Русі задовго до хрещення Володимира. Проте М. Максимович вважав хрещення Володимиром важливим моментом у поширенні християнства в Київській Русі та високо оцінював цю подію, зазначаючи, що православ’я процвітало у Києві за Володимира Великого [10].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!