Реферат “Способи й ознаки підробки підписів, відбитків печаток і штампів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Історично наукове поняття «печатка»

2. Ознаки підробки підпису, відбитків печаток і штампів

3. Способи підробки підписів, відбитків печаток і штампів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми лишається надзвичайно важливою в сучасному світі з ростом технологічного розвитку та цифрової трансформації у різних галузях. Нижче наведено декілька аргументів, які підкреслюють актуальність цієї теми:

Зокрема в правових, фінансових та комерційних операціях, дуже важливо впевнитися, що документи та контракти мають справжні підписи та печатки. Підробка таких елементів може призвести до великих збитків і правових суперечок.

В цифровому світі підробка підписів стала набагато більш доступною завдяки програмному забезпеченню та електронним підписам. Важливо вивчати ознаки та методи виявлення підроблених підписів для захисту від інтернет-шахрайства. У політичних та виборчих процесах підробка підписів та печаток може вплинути на результати виборів. Опанування методів виявлення підроблених підписів є важливим для забезпечення чесності виборів. У сучасному бізнесі та адміністративній діяльності генерується величезний обсяг документів з підписами та печатками.

Це створює потребу в ефективних методах відслідковування та перевірки легітимності цих підписів. Важливо забезпечити, що споживачі отримують справжню та якісну продукцію. Підробка підписів та печаток може бути використана для обману споживачів, тому виявлення підробок стає питанням консюмерських прав. Кіберзлочинці вдосконалюють свої навички та техніки для підробки документів. Способи виявлення підроблених підписів та печаток необхідно постійно модернізувати для відповіді на ці виклики.

Закони та нормативні акти, пов’язані з цими питаннями, постійно змінюються. Збереження актуальності в цій галузі необхідне для дотримання законів та вимог регуляторів.

Мета дослідження полягає в вивченні способів та ознак підробки підписів, відбитків печаток і штампів з метою виявлення їхнього впливу на сфери діяльності, де вони використовуються.

 

1. Історично наукова поняття «печатка»

 

Правовий термін «печатка» бере свій початок від «воскової печатки», яку використовували протягом всієї історії для завірення (серед інших призначень). Печатка або штамп – це, насамперед, ручний інструмент, який виготовляється з різного роду матеріалів, здатний виконувати функцію чіткого фіксування події або підтверджує дійсність певних відомостей, які містяться в документі.

Печатка має свою стародавню історію. Багато вчених вважають, що печатка з’явилася в Стародавньому Єгипті й Вавилоні. Однак існують свідчення того, що на Русі користувалися печатками вже в X столітті. Вони були знайдені в одному з договорів Русі й Візантії, де говорилося про печатки, які використовували купці. Однак вчені вважають, що це ще не були ті ж самі печатки, якими пізніше скріплювали грамоти.

Ці печатки заміняли собою довірчі грамоти й були якимось посвідченням особи послів і купців Стародавньої Русі. Немає однозначної думки про те, що ж це були за печатки. Деякі дослідники вважають, що це були пластини або бляхи, які вішалися на шию, але більшість все-таки вважає, що печатками, також як і в Європі, служили персні.

З самого початку судами як печатка визнавалася тільки воскова печатка, проте в 19 столітті багато країн розширило визначення цього поняття, включивши до нього проставлення відбитків печаток на папір, на якому надрукований документ, на сургуч, притиснутий до паперу документа, на написану від руки письмову помітку на документі або друковані слова «печатка» чи «L. S.» (М. П.) (що означає латинський термін locus sigilli, що означає «місце для печатки») [6].

 

2. Ознаки підробки підпису, відбитків печаток і штампів

 

До 1992 року печатки та штампи вироблялися в спеціалізованих штемпельно-граверних майстернях з використанням спеціальної технології на основі каучуку та металу. Способи нанесення відбитків печаток та штампів через хизування або використання гравірованих або формованих кліше практично не відрізнялися від методів створення друкованих бланків документів.

Соціально-економічні зміни, які відбулися в країні протягом останнього десятиліття, а також постійне розширення мережі комерційних організацій призвели до зростання попиту на виготовлення печаток [1, c. 7].

Крім того, контрольно-дозвільні обмеження у цій сфері були скасовані Міністерством внутрішніх справ, що призвело до розвитку та використання нових технологій для створення посвідчувальних друкованих форм різними суб’єктами, включаючи злочинців [3, c. 7].

Головна мета використання відбитка печатки на документі включає в себе наступні аспекти:

1. Підтвердження автентичності підпису посадової особи на документах.
2. Засвідчення документів, які реєструють права посадових осіб.
3. Засвідчення документів, які фіксують факти, пов’язані з фінансовими засобами.
4. Посвідчення документів, де передбачено нанесення відтиску печатки, згідно зі спеціальними законодавчими нормами.
5. Відбиток печатки наносять на документ за допомогою механічного процесу, конкретно, застосуванням кліше друку до самого документа.

На сьогоднішній день для своєї роботи зазвичай використовуються два види печаток: печатка державного або приватного нотаріуса і печатка державного реєстратора прав на нерухоме майно [1, c. 10]. На сьогоднішній день існує багато можливих способів створення друкованих форм, їх кількість налічує десятки.

 

3. Способи підробки підписів, відбитків печаток і штампів

 

Документ, як свідчення фактів, що стосуються розслідування певної події та причетності до неї, здійснює цю роль завдяки своїй унікальній формі, використаному матеріалу, способу подання вміщеної в ньому інформації, а також спеціальним посвідчувальними підписами та знаками – відбитками печаток і штампів.

Печатка є інструментом з рельєфним зображенням символів, призначеним для нанесення відбитків на матеріальних носіях. Процес відображення печатки на документі відомий як відбиток (відтиск) [5].

Існує декілька способів підробки печаток і штампів.

Ручне рисування. В цьому випадку зловмисники намагаються самостійно відтворити відбиток печатки або штампа на документі.

Копіювання. Підробники використовують копіювальний папір, щоб відтворити справжній відбиток на підробному документі. Цей процес може бути здійснений сухим чи вологим копіюванням.

Виготовлення підробних кліше. Зловмисники можуть створювати підробні кліше для створення підробок. Це може включати в себе вирізання, гравірування, фотомеханічний спосіб, а також використання сторонніх предметів, схожих на печатки.

Знаки підробки можуть бути такі:

1. Несправжність літер. Підроблені відбитки часто мають літери з нерівномірними інтервалами та неправильним радіальним нахилом.

2. Нерівномірний розподіл барвника. Справжні відбитки мають однаково розподілений барвник, тоді як підроблені можуть мати нерівномірність у штрихах.

3. Різна конфігурація знаків. Підроблені відбитки можуть містити зміни у формі знаків або їхніх елементів.

4. Спотворення малюнка та подвоєння штрихів. Відбитки можуть мати спотворені малюнки окремих букв та подвоєні штрихи.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!