Реферат “Способи регулювання ризиків у туристичній сфері”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. Сутність та зміст ризику 

ІІ. Класифікація ризиків у туристичній сфері 

ІІІ. Основні способи та методи регулювання ризиків 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Туристична галузь стала невід’ємною складовою життя більшості людей в Україні й одною із провідних напрямів соціально-економічної діяльності. Туризм є засобом забезпечення фізичного й психологічного благополуччя нації та функціонує як галузь, що збільшує суспільне багатство за рахунок відновлення трудових ресурсів і забезпечення зайнятості населення. Про глобальність туризму свідчить динаміка туристичних потоків протягом останніх років (зростання у 2017 р. порівняно з 2015 р. на 14,24 % та у 2017 р. порівняно з 2016 р. на 7,17 %). Туризм характеризується таким видом діяльності людей, як тимчасове їх переміщення з місця постійного проживання в іншу країну або місцевість у межах своєї країни з різними цілями: оздоровчою, пізнавальною, професійною, спортивною тощо.

Однак, як показують життєві ситуації та статистика (кількість заявлених страхових подій з туристами в 2017 р. збільшилася на 56 % в порівнянні з 2015 р. та на 31 % в порівнянні з 2016 р.), туризм завжди повʼязаний із певним ризиком. Тому існує потреба в дослідженні видів ризиків, що загрожують туристичній діяльності. Необхідно відзначити, що в економічній літературі існує чимало робіт, присвячених теоретичним й практичним питанням визначення ризиків. Вагомий внесок у дослідження проблеми ризиків туристичної діяльності зробили такі науковці, як В.В. Гуменюк, В.Ф. Кифяк, М.С. Клапків, О.М. Ляшенко, Н.І. Машина, А.О. Овчаров, Т.М. Ореховська, В.С. Романов, М.В. Тяжова, Л.П. Шматько та ін.

 

І. Сутність та зміст ризику

 

Формування ринку та ринкової інфраструктури, нових механізмів встановлення господарських зв’язків, розвитку підприємництва, зростання конкуренції вимагають поглиблення теорії підприємницького ризику, методів його оцінювання та регулювання на всіх рівнях господарювання: державному, регіональному, місцевому, галузевому, а також підприємства, цеху, дільниці незалежно від форми власності. Конкуренція змушує підприємців активно вивчати інформацію, щоб уникнути можливих помилок під час здійснення обтяжених ризиком виробничих, фінансових, комерційних та інших операцій. Зовнішні та внутрішні фактори, що обумовлюють ділову активність в умовах ринкової економіки, – динамічні, тому найчастіше слідкувати за ними та контролювати їх можна тільки за допомогою різних елементів та важелів маркетингу.

Щоб доцільно використовувати закони ринку й не зазнати втрат, варто застосовувати найпередовіші форми аналізу функціонування складових процесу відтворення. Розглядаючи такий різновид підприємницької діяльності, як туристичний бізнес, треба відзначити, що він є одним із найризикованіших різновидів підприємницької діяльності у сфері надання послуг, унаслідок чого збільшується число ризикових випадків, характерних тільки для туристичної індустрії. Настання ризику в підприємницькій діяльності туристичного підприємства спричинює відхилення від накреслених планів, зокрема у вигляді незапланованих витрат, збитків або зменшення очікуваних доходів.

Основними факторами ризику в індустрії туризму є такі:

1. нестабільність попиту на туристичні послуги;
2. неналежне виконання зобов’язань контрагентами, що беруть участь у створенні туристичного продукту (підприємства гостинності, перевізники, екскурсійні бюро, страхові компанії та ін.);
3. залежність від природно-екологічної ситуації;
4. політична нестабільність у країнах відпочинку туристів;
5. загальноекономічний стан як у країні проживання туриста, так і в країнах відпочинку [6].

У туристичному бізнесі варто визначити, які з потенційних проблем найбільш небезпечні для діяльності, і сформувати пропозиції з мінімізації впливу несприятливих обставин у кожній ризикованій частині бізнесу. Господарська діяльність підприємства індустрії туризму, як будь-якого господарського об’єкта, відбувається в умовах невизначеності. Наявність невизначеності може призвести здійснення прийнятих господарських рішень до дещо інших, ніж передбачалося, результатів, відповідним різного ступеня досягнення поставленої мети.

Ризик у туристичній діяльності варто розглядати як ймовірність настання втрат або збитків унаслідок неправильної реалізації прийнятих управлінських рішень, нездійснення певних заходів під дією різних передбачуваних, але яких неможливо було уникнути, чи непередбачуваних факторів, або якщо під час прийняття цих рішень були допущені помилки чи прорахунки. У туризмі до витрат належать незаплановані матеріальні витрати, прямі грошові витрати внаслідок перевитрат грошей, незапланованих виплат, інфляції, зміни валютних курсів, розкрадання, витрати робочого часу внаслідок непередбачених обставин тощо [5].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!