Реферат “Способи впливу на людей під час спілкування”

ЗМІСТ

Вступ

І. Поняття та особливості спілкування

ІІ. Способи впливу на людей під час спілкування

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

 

Актуальність теми. Сьогодні спілкування – це основний засіб встановлення міжособистісних взаємин. Спілкування надзвичайно різноманітне за своїми формами та видами. За засобами на сьогоднішній день розрізняють пряме і непряме спілкування. Пряме передбачає особистісні контакти людей, які обмінюються інформацією, і їхнє безпосереднє взаємосприйняття під час самого акту спілкування (наприклад, тілесний контакт, бесіда, спілкування в тих випадках, коли люди бачать один одного і реагують на спільні дії). Непряме спілкування відбувається через посередництво, наприклад, документів, технічних засобів.

Перевагами прямого спілкування є безпосередній контакт «обличчя до обличчя» за допомогою вербальних (мовних) і невербальних засобів (жести, міміка, пантоміміка), коли інформацію особисто передає один з учасників іншому. Проте сьогодні існує чимало засобів впливу на свого співрозмовника, що так чи інакше впливає на хід розмови, в першу чергу, розмови ділової.

Мета даного дослідження полягає у вивченні питання способів маніпуляції під час спілкування.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:

• проаналізувати наукову літературу, яка стосується процесу впливу на співрозмовника при спілкуванні;
• проаналізувати основні способи впливу на співрозмовника при спілкуванні.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз філософської, методичної, нормативної бази документів з метою уточнення понять тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

І. Поняття та особливості спілкування

 

Спілкування відіграє важливу роль у житті і діяльності всіх людей. Завдяки комунікації формується суспільство людей, в якому встановлюється взаємодія і виробляються соціальні норми поведінки. Знання природи спілкування, його закономірностей, функцій, взаємного обміну і проблем є основою для реалізації і поліпшення відносин з іншими людьми і задоволення вищих потреб особистості. Без спілкування люди не можуть повноцінно розвиватися. Протягом життя ми перебуваємо в постійному контакті і спілкуванні з різними людьми. Потреба людини в спілкуванні визначається необхідністю взаємодії в процесі навчання, спільної діяльності та вирішення повсякденних проблем. Вся історія людства – це історія взаємодії людей.

Поняття «спілкування» використовується в психологічній літературі в різних значеннях [1; 7]:

• як обмін думками, почуттями, переживаннями;
• як один з різновидів людської діяльності;
• як специфічна соціальна форма інформаційного зв’язку.

Спілкування є засобом комунікації – способом, за допомогою якого передається інформація. Інформація може передаватися за допомогою органів почуттів, мови та інших знакових систем. Усна (вербальна) комунікація – один з основних засобів людського спілкування, який відбувається за допомогою мови (усного або письмового). Знаючи мову, люди обмінюються ідеями, розуміють і взаємодіють один з одним. Невербальне спілкування відбувається несвідомо за допомогою міміки, жестів, пози та інтонації. Люди освоюють невербальні засоби спілкування раніше, ніж вербальні. Прикладом може служити спілкування з немовлятами, коли вони реагують на жести, міміку та інтонацію дорослого [2].

Спілкування відіграє вирішальну роль у формуванні людської психіки, інтелекту, розвитку та культурної поведінки. Завдяки спілкуванню люди розширюють свій загальний кругозір, думки і сприйняття і ростуть як особистості. Відносини і зв’язки, які забезпечують спілкування, надають спілкуванню оригінальність, певне емоційне забарвлення. Існує безліч тем, які обговорюють люди, чим їх більше, тим ширше коло спілкування людей і тим багатші самі люди. Це відбувається тому, що в процесі спілкування людина стає морально та інтелектуально багатшою, проявляються емпатія та антипатія, стає зрозумілою справжня значимість людини.

Вплив на партнерів по спілкуванню може бути навмисним або ненавмисним. Навмисний вплив здійснюється для або від імені будь-чого, іншими словами, у нього є своя мета. А ненавмисний вплив здійснюється з якихось причин, іншими словами, є тільки причина (наприклад, привабливість співрозмовника). Існують такі прямі форми впливу на співрозмовника:

• прохання. Воно має великий вплив на наміри суб’єкта, якщо воно чітко і ретельно сформульована і супроводжується повагою до співрозмовника, який має право відмовити вам, якщо виконання прохання заподіює йому незручності;
• пропозиція або порада. Запропонувати щось комусь – значить представити це на обговорення як відому можливість (варіант) вирішення проблеми. Прийняття суб’єктом пропонованого залежить від ступеня його відчаю, авторитету, що пропонує, привабливості пропонованого та особистісних особливостей суб’єкта. Так, щодо темпераменту людини зазначається наступне: запальна людина буде чинити опір пропозиції і реагувати швидше, оптимістична людина проявить до неї інтерес, депресивна людина відреагує уникненням, а апатична – відмовою або зволіканням, оскільки їй необхідно зрозуміти висловлювання [2].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!