ЗМІСТ
Вступ
І. Науково теоретична характеристика розвитку міжнародного поділу праці
ІІ. Сутність, напрями та фактори розвитку міжнародного поділу праці
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність теми. Економіка жодної країни не може бути здоровою, якщо суб’єкти господарювання не займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Адже для її ефективного функціонування особливо необхідною є участь країни в міжнародній торгівлі та світовому господарстві.
Тобто, ефективність економіки залежить не лише від її внутрішнього стану, а й від зовнішньоекономічної діяльності. В основі міжнародних економічних відносин є міжнародний поділ праці, який являє собою обмін між країнами факторами і результатами виробництва у певних якісних та кількісних співвідношеннях. Міжнародний поділ праці – це спеціалізація окремих країн у межах світового господарства на виробництві певних видів товарів та послуг з метою реалізації їх на світовому ринку. Такий поділ є якісною диференціацією трудової діяльності на міжнародному рівні, яка лежить в основі різних форм обміну її результатами між країнами.
Вона проявляється у взаємовигідній спеціалізації виробництва окремих країн на певних видах продукції, якою вони обмінюються. Необхідність міжнародного поділу праці та його глибина визначаються ступенем розвитку продуктивних сил суспільства. Його факторами є природні, географічні та економіко-виробничі відмінності між національними економіками різних країн. До промислового перевороту кінця XVIII – початку XIX ст. міжнародний поділ праці базувався на наявності у країнах таких природних ресурсів, як клімат, ґрунти, корисні копалини, водні й лісові ресурси, наявність зручних шляхів сполучення.
З переходом на велике машинне виробництво зростає роль соціально-економічних факторів міжнародного поділу праці – це обсяг капіталу, рівень технічної оснащеності виробництва, кваліфікація робочої сили, ефективність виробництва, стан науки, і ступінь соціальної диференціації, особливості історичного розвитку та ін.
І. Науково теоретична характеристика розвитку міжнародного поділу праці
В основі міжнародних економічних відносин є міжнародний поділ праці (МПП), який являє собою обмін між країнами факторами і результатами виробництва у певних якісних та кількісних співвідношеннях [3, с.30].
Розподіл праці розпочнається ще з сім’ї. Можна пригадати, що Арістотель у трактаті «Політика» з’ясовує, що сім’я є суттєвим елементом держави й різносторонньо розглянувши її, автор переходить до питань власності та багатства. Тобто сім’я є першоджерелом створення цих економічних понять. Так, якщо землероби вирощують певну продукцію, то їй для цього потрібні знаряддя праці, які виробляють ремісники. Тобто, дві сім’ї задовольняючи потребу одна одної, накопичують певне багатство, здійснюючи обмін, який є наслідком поділу праці. Член сім’ї ніколи не зможе стати ремісником не маючи відповіного хисту.
Тобто в результаті наділеності певними факторами виробництва людина може задовольнити лише окремі свої потреби. Але не лише в працях Арістотеля, а й — Ксенофонта, Платона йдеться про поділ праці, про натуральне та товарне господарство, про існування товарно-грошових відносин та ін. Наука стверджує, що людство зазнало три великих суспільних поділи праці. Першим з них ще в далеку давнину було відокремлення тваринництва від землеробства. Цей поділ знаходимо вже в Біблії, коли читаємо про синів Адама та Єви: «І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник» [4].
Недарма Е.Майбурд зазначає: «Только много-много веков спустя наука смогла объяснить библейские законы как благотворные и основополагающие для успешного развития общества и достижения благосостояния людей». Також з Біблії ми дізнаємось, що Явал «був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду», а його брат Ювал — тих, «хто держать у руках гусла і сопілку» [4]. Поділ праці залежить також від статті, існує ряд професій, де переважають чоловіки через свої фізіологічні особливості.
Хоча з розвитком НТП сфера зайнятості жінок досить зросла. Крім того, існують й вікові обмеження. Також уже в Біблії ми спостерігаємо, що Левити могли виконувати свої службові обов’язки лише з 25 до 50 років: «Оце щодо Левитів: від віку двадцяти й п’яти літ і вище ввійдуть вони до праці на службу скинії заповіту. А від віку п’ятидесяти літ відійдуть від служби, і не будуть уже служити [4].
Другим етапом суспільного поділу праці було відокремлення ремісництва від землеробства і тваринництва, що стало основою сучасної промисловості. Розвиток ремісництва сприяв виникненню міста, відокремленню його від села. Обмін товарами поширювався, збільшуючи свої територіальні межі і це сприяло виникненню третього великого суспільного поділу праці — виникненню купецтва. Слід зазначити, світове господарство як сукупність взаємопов’язаних господарств різних держав почало розвиватись саме завдяки третьому суспільному поділу праці.
Хоча, вже Біблії ми знаходимо, що Тувалкаїн «кував всіляку мідь та залізо» [4]. Тобто ремісництво розвивалось і раніше. Неможливо не згадати класика А.Сміта, який здійснив вагомий внесок у розвиток цього питання, він писав про поділ праці, причини, які призводять до нього, розміри ринку. Саме цим проблемам присвячено три перших розділи його основної праці «Дослідження про природу та причини багатства народу», перший він назвав – «Про поділ праці» (1776 р.) [5, с.11-15].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.