Реферат “Трансформаційні процеси в країнах Балтії: досвід для України”

ЗМІСТ

Вступ 

І. Вплив інтеграції країн Балтії на їх суспільно-політичну трансформацію 

ІІ. Наслідки трансформаційних процесів країн Балтії, як важливий досвід для України 

Висновки 

Список використаних джерел 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Приєднання десятків нових держав-членів до ЄС у травні 2004 року ознаменувало якісно новий етап у процесі інтеграції як у Європі, так і в усьому світі. У зв’язку з цим найбільшим розширенням Європейського Союзу економічна ситуація в старих державах-членах значно змінилася на фоні з вирішальних наслідків у всіх областях економіки нових держав-членів. Аналіз позитивних і негативних явищ, пов’язаних з розширенням Європейського Союзу, має велике значення для вироблення довгострокової економічної політики і прийняття рішень для країн, які є членами ЄС або розглядають можливість вступу в ЄС у майбутньому. Найбільш наближеними до України за рівнем розвитку в ЄС є країни Центральної Європи й Балтії, тому їхній досвід буде корисним для нашої держави.

Актуальність дослідження інтеграції Литви, Латвії та Естонії до Європейського Союзу визначається низкою факторів. Вступ країн Балтії до ЄС мав багато рис, які були і певною мірою залишаються знайомими для України. Зокрема, ці країни мають спільний кордон з росією, а на їхній території проживає значна кількість російськомовного населення. Оскільки економіка країн Балтії була в основному орієнтована на росію, залежність енергетичних і сировинних ресурсів від росії змусила уряди цих країн шукати шляхи виходу з ситуації, що склалася. Тому для України дуже важливо вивчити досвід вирішення цих проблем і загальний рух Латвії, Литви та Естонії до єдиної Європи.

Мета даного дослідження полягає у дослідженні трансформаційних процесів країн Балтії в контексті досвіду для України.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз історичної та наукової бази з метою уточнення понять тощо.

 

І. Вплив інтеграції країн Балтії на їх суспільно-політичну трансформацію

 

Вступ України до Європейського Союзу є однією з пріоритетних цілей її зовнішньої політики, особливо у час російсько-української війни. Розглядаючи країни Балтії, з якими в України спільне минуле, ми аналізуємо, що вони за дуже короткий час подолали труднощі перехідного періоду і провели безліч реформ в економіці країни. Вони змінюють систему державного управління та соціальну сферу життя. Тому аналіз шляху реформ цих трьох країн становить для України великий практичний інтерес.

Геополітичне становище країн Балтії визначене перетином на їх території найважливіших торговельних маршрутів, а наявність розвиненої системи транспортної інфраструктури визначає інтерес до Латвії, Литви та Естонії з боку провідних світових держав та центрів сили. Послаблення значення фактору централізованого управління після закінчення «холодної війни» і одночасне підвищення ролі геоекономічних чинників у зв’язку з прискоренням процесів інтернаціоналізації господарських зв’язків зробили країни Балтії значущими учасниками як субрегіональних інтеграційних проектів у Балтійському регіоні, так і європейських та євроазійських трансконтинентальних економічних проектів.

Литва, Латвія та Естонія традиційно вважалися частиною західного світу, і в 1990-х роках Захід активно  розвивав відносини з балтійськими країнами. Процес інтеграції країн Балтії в Європейський Союз, на думку дослідників, ділиться на три етапи. Перший етап почався в 1991 році, коли Латвія, Литва та Естонія встановили дипломатичні відносини з Європейським співтовариством, і завершився в 1995 році підписанням Угоди про асоціацію. Це стало основою для подальшого політичного діалогу та економічного співробітництва. Цей етап характеризувався початком діалогу та участю країн Балтії в економічній політиці ЄС. Ключовою подією цього періоду стало засідання Європейської ради в Копенгагені в червні 1993 року.

Там було прийнято базове політичне рішення про можливість розширення на схід і сформульовані критерії для країн-кандидатів. На зустрічі Європейської Ради в Ессені в грудні 1994 року було затверджено Генеральну стратегії з ухвалення нових держав-членів, що визначає основні напрямки і механізми повного приєднання країн-кандидатів [5].

Безальтернативна прозахідна орієнтація Латвії, Литви та Естонії дала їм підстави після набуття незалежності чітко і швидко визначитись у своїх головних стратегічних пріоритетах та векторах зовнішньої політики. Взявши на озброєння західноєвропейську соціально-економічну модель розвитку, країни Балтії розглядали інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури як єдиний шлях зміцнення національної незалежності, що гарантуватиме національну безпеку і збереження суверенітету, а також забезпечить вирішення складних економічних та соціальних проблем.

Ситуація з ворогом росією відігравала важливу роль у визначенні зовнішньополітичних пріоритетів країн Балтії, адже росія здавна проводила імперську політику відносно невеликих сусідніх країн. Безальтернативна прозахідна орієнтація Латвії, Литви і Естонії дала їм підстави чітко і швидко визначити свої основні стратегічні пріоритети і вектори зовнішньої політики після надбання незалежності. Взявши на озброєння західноєвропейську соціально-економічну модель розвитку, країни Балтії розглядали інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури як єдиний шлях зміцнення національної незалежності, що гарантуватиме національну безпеку і збереження суверенітету, а також забезпечить вирішення складних економічних та соціальних проблем.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!