Реферат “Участь молодіжних організацій у реалізації державної молодіжної політики”

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Молодь як об’єкт управління держави та суспільства

2. Загальна характеристика молодіжної політики

3. Молодіжні організації як елемент молодіжної політики в Україні

Висновки

Список використаних джерел

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми. Молодь як особлива вікова категорія та соціальна група є об’єктом вивчення комплексу гуманітарних наук — політології, соціології, політичної філософії, політичної психології, культурології, конфліктології та ін. результативності діяльності політичних інститутів, органів влади та управління, сприяти динамічному розвитку держави та суспільства. Молодіжна політика один з найважливіших факторів модернізації країни, тому актуальна розробка інструментів вимірювання параметрів системної зміни суспільства під впливом, за участю молодіжних організацій, що формуються, розвиваються[1].

Тема дослідження проблем молоді важлива у зв’язку з активізацією використання технологій рекрутування молоді у політичні організації, що посилює конкурентну боротьбу різних політичних сил за вплив на молоде покоління громадян як потенційно активних громадян-прихильників чи противників тих чи інших партій.

Молодіжні організації можуть стати значним елементом. Політичне участь молоді українського суспільства носить несистемний характер, навіть значна частина молоді політично неактивна, байдужа до перетворень у політичній сфері. Вивчення механізмів подолання такого стану, активізація залучення молоді до політичного життя суспільства є важливим не лише дослідницьким, а й практичним завданням. На етапі розвитку молодіжні руху та організації займають досить значне місце у політичному процесі. З кожним роком кількість нових організацій зростає.

Молодь це досить імпульсивна маса, яка легко піддається впливу авторитету лідера, який їм імпонує. Молодь за допомогою вступу до молодіжної організації має право та можливість вплинути на політичний процес. Молодіжні рухи та організації перебувають у прямому взаємозв’язку з політичною системою. Політика не можлива без правильно мотивованої молоді, молодіжних рухів та організацій, так само як і молодіжний рух не можливий без політики, наголошується на важливій ролі політичних організацій на політичній арені.

 

1.  Молодь як об’єкт управління держави та суспільства

 

Включення молоді до процесів управління становить один з найважливіших напрямів інтеграції нового покоління в суспільні відносини. Готовність і здатність до цієї діяльності привертає все більше уваги громадськості та вчених, оскільки суспільству не байдуже, з яким людським потенціалом воно увійшло до нового тисячоліття. Таке розуміння стимулює різноманітні проблемні соціальні дослідження, серед них найбільш актуальними є питання вибору життєвих стратегій, ціннісних орієнтацій та соціальних установок, соціальної активності, політичних уподобань молоді. Участь у політичному житті країни сприяє як представництву інтересів молоді лише на рівні всього суспільства, а й залученню молодого покоління до управління справами держави. З іншого боку, це допоможе найбільш талановитим та ініціативним молодим людям проявити себе, здобути практичні навички управління та прийняття рішень. Тим самим буде створено нове покоління управлінських кадрів, яке змінить нинішніх керівників.

Демократичні перетворення в державі вимагають від особистості усвідомлення нею власного значення в житті суспільства і відповідальної дії згідно з власними переконаннями та цінностями. Залучення молоді до участі в суспільних процесах, активізації її діяльності щодо вирішення своїх соціально-політичних проблем є важливим чинником її становлення як головного провідника соціальних перетворень, економічного розвитку та технічного прогресу в країні. Формування національної самосвідомості молодих людей через реалізацію активної громадянської позиції допомагає їм розкрити і використати свій потенціал і здібності у власних, і в загальнодержавних інтересах. Ускладнення соціально-економічного становища в Україні, зниження рівня життя більшості населення, падіння моральних норм і цінностей у суспільстві негативно впливають на матеріальний і духовний стан та фізичне здоров’я молоді [2, 47-58].

Значна кількість дітей і молоді не цікавиться суспільним життям, не вірить у те, що їхня думка буде розглянута і взята до уваги. Вони не довіряють ні владі, ні партіям, ні профспілкам, ні іншим громадським об’єднанням, а покладаються лише на себе, свою сім’ю та родичів. Останнім часом спостерігається тенденція втрати молоддю інтересу до політики та розчаруванням щось змінити на краще. Нерідко молоді люди розглядаються як джерело проблем, а не як повноправні партнери в процесі вирішення суспільних проблем. Виховання життєздатного покоління, становлення молоді як творчої сили в суспільстві неможливе без її самодіяльності, самоуправління.

Молодіжна самодіяльність та ініціатива, прагнення юнаків і дівчат до самостійної участі в житті суспільства і держави, задоволення та реалізації власних потреб й інтересів найактивніше реалізується і формується в громадських організаціях, які є важливою складовою частиною молодіжного руху, основним інструментом у формуванні активної громадянської позиції молоді. Вони є середовищем спілкування та взаємодії молодих людей, своєрідним “суспільством у суспільстві”, де діють, окрім загальноприйнятих законів та норм поведінки, свої норми і правила, права і свободи, обов’язки і відповідальність.

Реалізація молодіжної політики на муніципальному рівні – системний процес, покликаний впливати на молодь у контексті цілого ряду факторів: виховання, освіта, охорона здоров’я, дозвілля, зайнятість. Так, молодь потребує постійного захисту, допомоги та підтримки з боку держави та суспільства. Адже одним із основних показників рівня розвитку держави та суспільства є стан молоді в країні та місце молодіжної політики у системі цінностей суспільного розвитку.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!