ЗМІСТ
ВСТУП
І. Тенденції, поняття та причини злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
ІІ. Злочин проти статевої свободи і статевої недоторканності особи: особливості законодавчого регулювання сьогодення
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Останнім часом по всьому світу занепокоєння викликає збільшення кількості латентних злочинів, направлених на статеву свободу та статеву недоторканність особи. Такі протиправні дії не тільки завдають шкоди природним взаєминам між особами різної статі, але ще й пов’язані з насильницьким задоволенням статевих потягів, з різними діями сексуального характеру стосовно малолітніх або неповнолітніх осіб. Тобто, складовою статевої свободи є статева недоторканість, порушення якої завжди означає й порушення статевої свободи.
Відповідно до Основного Закону та низки міжнародних актів, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні та світі найвищою соціальною цінністю. Злочини проти статевої свободи й недоторканності особистості пов’язані з грубими порушеннями норм суспільної моралі та особистої свободи особи, тому Особливою частиною закону про кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини передбачені одні з найсуворіших покарань.
Згідно із сучасною статистикою, розкриваність злочинів проти статевої свободи перебуває на дуже низькому рівні, що свідчить про те, що 2/3 посягань на недоторканність особи залишаються не розкритими або тяжкість покарання не співвідноситься з тяжкістю діяння. Це є наслідком того, що законодавче регулювання запобігання цим злочинам і розслідування їх перебуває на низькому рівні, а отже, потребує змін. Актуальність теми обумовлена необхідністю покращення запобігання злочинам проти статевої недоторканності і статевої свободи особистості з урахуванням їх суспільної небезпеки, латентності і тяжкості наслідків. Питання розробки кримінологічної характеристики та запобігання злочинам проти статевої недоторканності і статевої свободи особи є вельми важливим у зв’язку із необхідністю захисту жінок і дітей від усіх форм насильства.
І. Тенденції, поняття та причини злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи становлять собою велику суспільну небезпеку, характеризуються виключною аморальністю та цинічністю дій винних.
Вони, у більшості випадків, пов’язані з посяганням на статеву свободу особи або її статеву недоторканість, такі злочини грубо принижують гідність потерпілої від злочину особи, заподіюють їй глибоку психічну травму, можуть завдати серйозної шкоди її здоров’ю. Ці злочини є надзвичайно небезпечними. Суспільна небезпека злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи визначається не лише посяганням на статеву свободу або статеву недоторканість особи, а й заподіянням шкоди іншим суспільним відносинам та соціальним цінностям – нормальному фізичному й психічному розвитку дітей і підлітків, здоров’ю, честі і гідності особи тощо.
Так, розбещення неповнолітніх здатне викликати у потерпілих від цього злочину різні статеві збочення, а передчасний (до досягнення статевої зрілості) вступ у статевий зв’язок може завдати серйозної шкоди здоров’ю неповнолітньої особи. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості – це суспільно небезпечні діяння, що порушують встановлений у суспільстві порядок статевих відносин і основні принципи статевої моральності, і які виражаються в посяганні на статеву свободу та статеву недоторканність особи.
При кваліфікації потрібно враховувати, що злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості – це сукупна назва злочинів, які пов’язані із задоволенням статевої потреби у формах, що грубо порушують встановлений у суспільстві порядок статевих відносин, основні принципи статевої моральності і, які заподіюють шкоду здоров’ю і достоїнству громадян [2].
Адже принципи статевої моральності відображають пануючі в суспільстві погляди на умови і характер статевих відносин. Причини та умови статевих злочинів, як і інших груп суспільно небезпечних діянь, розподіляються на рівнях всього суспільства, мікросоціальних груп і окремих осіб, тобто на макро-, мікро- й на індивідуальному рівнях. Чинники на макрорівні, існуючи у вигляді умов учинення зґвалтування, породжують морально-соціальну дезорганізацію суспільства, підвищують агресивність і нестриманість.
Серед них можна назвати фонові явища, економічні, соціальні, соціально-психологічні, організаційно-управлінські, політичні, міграційні, урбанізаційні, культурновиховні й тендерні чинники. Останні є як детермінантою вчинення зґвалтування, так і показником ставлення чоловіка до жінки, до насильства щодо неї. До морально-соціального чинника належать занепад моралі у суспільстві, ставлення до порушення прав особи як до норми, терпимість до насильства. Достатньо важливим є урбанізаційний чинник який включає в себе як особливості забудови міста (наявність глухих вулиць, непрохідних дворів тощо), так і поведінку людей у ньому.
На сьогодні постала проблема автономізації членів суспільства, за якою люди, особливо у великих містах, зводять до мінімуму спілкування з людьми, що мешкають поряд, обмежуючись найближчими зв´язками. Це призводить до того, що при вчиненні зґвалтування, скажімо, на сходинковій клітці багатоповерхівки, сусіди потерпілої невчасно викликають міліцію, виявляючи байдужість до того, що відбувається; користуючись принципом «моя хата з краю».
Серед чинників на мікрорівні – спричинювальні причини-умови у сфері родини (з якої походить злочинець), неформальних груп, трудових колективів, навчальних закладів тощо. У вказаних мікрогрупах нерідко панує насильство, неповага до жінки, нехтування моральними цінностями, існування власної субкультури, криміногенних традицій тощо, що напряму впливає на вчинення насильницького злочину взагалі і зґвалтування зокрема. На індивідуальному рівні існує різноманіття соціальних та біологічних чинників. Так, серед соціальних слід зазначити матеріальні, духовні, культурні та ін. Через часте спостереження сцен насильства, неповаги до природних прав людей ґвалтівники сприймають сексуальне насильство як норму.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат "Організаційна культура як управлінський ресурс керівника. Психологія конфліктів та шляхи її вирішення у системі управління" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.