Реферат “Загальна характеристика та особливості етнонаціонального розвитку людства”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Ідентичність як соціальний феномен

ІІ. Види і прояви ідентичності

ІІІ. Власне доповнення

Висновок

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Сьогодні процеси глобалізації супроводжуються зростанням націоналістичних настроїв тих прошарків населення, які зорієнтовані на традиції. Тому виникає необхідність усвідомлення тих важелів, що допомагають брати участь в глобальних процесах при умові збереження національної унікальності.

Необхідність пошуку шляхів для виникнення стійких форм соціальної ідентичності для зменшення відчуття безпорадності, дезорієнтації багатьох людей в умовах радикальних політичних, економічних, соціальних перетворень суспільства. Це можливо у разі звернення до цінностей більш узагальнених, сталих, наприклад, цінностей національної культури. Етнос, нація стають для багатьох людей тою спільнотою, ототожнення з якою дає необхідну підтримку, опору. При цьому важливо, щоб означені цінності служили підтримкою особистості, а не підґрунтям для прояву ксенофобії та шовінізму.

Мета даного дослідження полягає у вивченні загальних характеристик та особливостей етнонаціонального розвитку людства.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз методичної бази та наукової літератури з метою уточнення понять тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

І. Ідентичність як соціальний феномен

 

Значення феномена ідентичності було розроблено Дж. Мід і К. Кулі, представниками символічного інтеракціоністського напрямку, в їх власних дослідженнях. Ідентичність, на їхню думку, формується через систему комунікативних практик між індивідом і соціальною групою, до якої він належить і частиною якої його визнають інші учасники взаємодії.

Самість, про яку теж говорять автори, включає в себе два структурних компоненти – «me» та «I». Перший з них формується дедуктивно, через соціальні маркери, які індивіди отримують у процесі соціалізації. Друга конструюється через індуктивні механізми індивідуального самовизначення, наближення, ідентифікації або, навпаки, дистанціювання від певної соціальної групи або статусу. Таким чином, фіксується інтердетермінізм соціального простору. Колективна ідентичність безпосередньо впливає на індивідуальне самовизначення і навпаки. Пізніше ці ідеї Дж. Мід і К. Кулі розвинулися в рольові теорії М. Куна, П. Бергера, Е. Хоффмана і Г. Блумера, які описали рольову різноманітність як першу особливість феномена ідентичності.

Освоюючи репертуар соціальних ролей, індивіди відкривають можливість зрозуміти себе в ролі «іншого» і в той же час кинути виклик «іншому» по відношенню до власного «Я». Цей вид соціальної драми є важливим елементом формування відкритого суспільства і орієнтований на солідарність і консенсус як найвищі цінності соціального і політичного життя [4]. З. Бауман стверджував, що ідентичності, до яких прагнуть у наші дні, уявляються чимось, що можна вдягнути та зняти на кшталт костюма; якщо вони вільно обрані, то вибір ніяк більше не пов’язаний із обставинами та наслідками, і тим самим свобода вибору зводиться на практиці до утримання від вибору.

Крім цього, в умовах сучасного світу ми все частіше маємо справу з маніпулятивними технологіями, що прямо не розпізнаються її реципієнтами. Це спричиняє, зокрема, зростаючу віртуалізацію суспільно-політичного життя, продукування ефемерних, інсценізованих ідентичностей, коли, наприклад, боротьба за політичну владу та її підзвітність перед громадянами переводиться у телевізійний, споглядально-некритичний режим, який значною мірою культивує естетичний компонент політичних практик, виводить на перший план оцінку політичної комунікації, зважаючи на її розважальність, видовищність та скандальність. Це призводить до мінімізації раціонального судження про політичну сферу загалом та виключення можливості виявлення та утвердження аутентичного виміру ідентичності індивідів та соціальних груп [2].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!