Стаття ” Юзеф Крашевський у Візії Полісся та Волині “

УДК 82.0:016

 

Викладач:

Підготувала:

 

«ЮЗЕФ КРАШЕВСЬКИЙ У ВІЗІЇ ПОЛІССЯ ТА ВОЛИНІ»

 

Анотація. Юзеф Ігнацій Крашевський є одним із знаменитих польських письменників, художників та публіцистів, який занесений до «Книги рекордів Гіннеса» як один з найбільш працелюбних авторів. Його називають неперевершеною епохою волинської літератури та культури середини ХІХ-го століття. Юзеф Крашевський відомий також під певними псевдонімами: Богдан Болеславіта, Клеофос Факундо Пастернак та Др. Омега. Власне, творча спадщина письменника складає більше півтисячі томів праць: повістей, драматичних та поетичних творів, романів, нарисів, статей, робіт з етнографії, фольклористики та історії. Варто підкреслити, що він є відомим також як історик, філософ та громадський діяч. Юзеф Крашевський полюбляв і друкарську справу, проте його видавнича діяльність досліджена не повною мірою. Враховуючи, що дана особистість зробила вагомий внесок у культурний розвиток не лише Польщі, а й України, існує необхідність проаналізувати його письменницьку та видавничу діяльність, а також оцінити його культурну спадщину, в першу чергу пов’язану із Волинню та Поліссям.

Ключові слова: творча спадщина, письменницька діяльність, історія краю, Спогади Полісся, Волині та Литви, культура Полісся та Волині.

Мета: дослідження творчої спадщини Юзефа Крашевського, яка має місце при вивченні життя та побуту жителів Волині та Полісся, а також ознайомлення із творчими пам’ятками, що є достуними сьогодні на території України.

Виклад основного матеріалу. Юзеф Крашевський творив та писав на території Волині та Полісся у XIX-му столітті. Не зважаючи на те, що письменник народився у Польщі, але проявляв чималу увагу українській історії, культурі, а також життю та світогляду народів Древлянських земель. Досить цікавим те, що історики та етнографи нашого часу найчастіше звертаються до його досліджень та висновків, особливо популярною є праця Юзефа Крашевського «Спогади про Волинь, Полісся і Литву», видана у м. Вільно в 1840 році. Ця праця є джерелом цінної історичної інформації про спосіб життя наших предків, які жили кілька століть тому [7].

В загальному, найвідомішими творами Юзефа Крашевського є історичні поеми: «Божий гнів», «Болеславці», «Боротьба за Краків (При королі Локотку)», «Гетьманські гріхи», «Граф Брюль», «Єрмола», «Два світи» та твори класичної прози: «Уляна», «Щоденник Серафіни», «Інфанта (Анна Ягеллонка)», «Давнє мовчання» [2].

Варто підкреслити, що крім письменницької діяльності, згідно із проведеними дослідженнями, захоплювався Юзеф Крашевський й видавничою справою. Таке вподобання виникло у письменника ще у 30-х роках ХІХ-го століття. Зокрема, захоплюючись історією та спостерігаючи за тогочасними суспільними відносинами, а також маючи письменницький досвід, він хотів не лише творити, але й поширювати свої твори. У 1830-му році відбулося Листопадове повстання проти Російської імперії, результати якого були невтішними та призвели до масових репресій та запровадження цензури. У цих подіях Крашевський не брав активної участі, проте його заарештували, щоправда, ненадовго, – через слабке здоров’я його тимчасово відправили до лікарні, а на початку 1832-го року випустили на волю за умови, що той не виїжджатиме з Вільно. Ці дві обставини призвели до того, що дозвіл друкувати Юзеф Крашевський отримав тільки влітку 1840-го року [4].

Дослідниця А. Гонцалез дель Кастійо стверджує, що Крашевський був одним із основоположників друкарень на Волині: «Чимало зусиль доклав Крашевський для розвитку книгокористування та книговидання на Волині. Разом з лікарем-просвітителем Каролем Мацеєм Качковським, волинським шляхтичем, що був власником цукроварні, Леоном Лепківським, шляхтичем з Київщини Олександром Жишевським Ю.І. Крашевський став співзасновником Товариства видання домашньої бібліотеки, яке займалося розповсюдженням дешевих польських видань» [3]. Згодом письменник відмовився від участі у даному Товаристві. Причиною відмови дослідники називають необхідність Юзефа Крашевського виїхати з Житомира, а також те, що автор був незадоволений видавничою програмою даної спілки. У 1859-му році Юзеф Крашевський залишив Житомир і більше ніколи до нього не повертався. Крім того, вже у 1860-му році Товариство було ліквідованим розпорядженням Міністерства внутрішніх справ Російської імперії. Тим не менш, вклад Юзефа Крашевського в розвиток Товариства з видання польських книг полягав у підтримці даної спілки порадами та впливовими зв’язками [5].

Досліджено, що на основі хронологічного принципу редакційно-видавничу діяльність Юзефа Крашевського можна поділити на декілька етапів. Перший період знаменується випуском наукового часопису «Атенеум», де піднімалась тематика культур Польщі, України, Литви та Білорусії. Другий етап відбувався на фоні допомоги Товариству з видання польських книг за зниженими цінами, сприявши при цьому підвищенню освітнього рівня Житомирщини. Третій етап охоплював роботу Юзефа Крашевського на посаді редактора «Польської газети», де він здійснив вплив на розвиток даного видання та допоміг йому стати одним з тогочасних провідних видань. Четвертий етап знаменується випуском «Європейського огляду» та «Гуманітарного огляду» та мав важливе значення у творчому доробку письменника. Стрімко розвивались події з 1866-го по 1870-ий роки, адже Ю. Крашевський випустив у світ щорічний альманах «Підсумки». Цей факт неабияк надихнув письменника, зокрема, до такої міри, що він у 1868-му році купив типографське підприємство та через рік урочисто відкрив друкарню в Дрездені [2, 3].

За інформацією відомого українського краєзнавця Володимир Єршова: «Життя та творчість генія польської літератури тісно пов’язана з Волинню, починаючи з 1834-го року, в якому власне житомирський період охоплював вересень 1853-го та червень 1860-го років Письменник був керівником Волинського статистичного комітету, куратором чоловічої гімназії, художнім директором губернського театру, головою Волинського товариства доброчинності та губернського дворянського клубу. Тут було написано близько сотні художніх творів, декілька сотень публіцистичних» [2]. Цікаво згадати, що вперше на Волинь Юзеф Крашевський приїхав у березні 1834-го року і одразу йому місто здавалось не комфортним: «Житомир мені… на самому краю світу здається…», – писав із сумом він до матері [4]. Але поява у цьому місті Крашевського, на той час вже добре відомого польського письменника, привернула до себе значну увагу місцевих жителів. До прикладу, згодом його обрали на посаду куратора Житомирської гімназії. Крім того, він займався опікою бібліотечних фондів, розвивав театри, допомагав бідним та сиротам. На Волині Юзеф Крашевський прожив більше двадцяти років. Тут він написав свої найкращі твори, зокрема, «Історія кілка в тині», «Остап Бондарчук», «Два світи», «Хата за селом», «Уляна» [4, 6].

Встановлено, що майже всі герої-селяни повістей Юзефа Крашевського є українці, а в основу творів здебільшого покладені справжні події з життя українського селянства. Саме українські селяни в повістях Юзефа Крашевського стали першими, глибоко народними селянськими героями в письменстві Польщі [9]. Про це свідчить і проаналізована повість «Хата за селом», яка з’явилася в 1854-1855-их роках. Цікаво, що дана повість є найбільшою за розміром та за кількістю дійових осіб, а також однією з найбільш популярних. В цьому творі надзвичайно колоритно описано тогочасне українське село на фоні його соціального, етнографічно побутового й морально-етичного життя [8].

Вважається, що вище згадана повість є одним з найбільших творчих здобутків письменника. Дуже цікавим є те, що письменник з європейським корінням почав цікавитися життям і побутом простих українських селян. Його описи побуту, характерів, способу життя, життєві події вражають деталізацією й точністю. Однак кожний герой і сцена повісті мала свій прототип, тобто людину, з якої було ніби списано образ реальних подій, що відбувалася у житті самого письменника та його героїв [8].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!