УДК 811.111’42+821 161.2’42] : 305
ПІБ
ПІБ
Засоби вираження гендерної рівності в англомовному і українському політичному дискурсі
Анотація. Метою дослідження є визначення засобів вираження гендеру на прикладі англійського та українського політичного дискурсу. У дослідженні використовувалися такі методи: порівняння, узагальнення та інтерпретація наукових джерел, порівняльний метод.
Сучасна лінгвістична література, яка присвячена вивченню взаємовідносин та взаємовпливів гендеру та мови, стає все більше популярною. У мові гендерним проявом є лінгвістичні стереотипи, характерні для представників тієї чи іншої статі. В статті проаналізовано промови таких українських і американських політикинь, як Hillary Clinton, Ірина Славова та Катерина Левченко. Згідно нашого дослідження, ми бачимо, що в українському і англійському дискурсі жінки часто застосовують фемінітиви.
Це пов’язано з тим, що в політиці, особливо в українській політиці, більше представників чоловічої статі, тому в своїх промовах жінки намагаються добитися гендерної рівності. Адже, ефективність забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя, значною мірою залежить від того, наскільки питання гендерної рівності інтегровані в інституціональну політику, внутрішню організаційну культуру та повсякденну діяльність органів виконавчої влади. В українському політичному дискурсі фемінітиви частіше пов’язані з професіями або соціально–індивідуальними характеристиками. Серед основних тематичних груп фемінітивів в українському політичному дискурсі представлені: номінації жінок за професіями; фемінітиви із суфіксами –ин–: фемінітиви із суфіксами –к; номінації жінок за соціально – індивідуальними характеристиками.
В англійському політичному дискурсі Хіларі Клінтон використовує: слова без акценту на стать, слова з елементом –woman, займенник я, як ґендерний маркер.
Результати дослідження показали, що зусилля щодо покращення нормативно–правового забезпечення гендерної політики мають бути спрямовані на розробку та прийняття національних стратегій у сфері гендерної рівності та сприяти подальшому розвитку принципів гендерної інтеграції в усіх сферах та галузях національного управління.
Ключові слова: гендер, дискурс, політика, фемінітиви, гендерна рівність.
Annotation. The purpose of the study is to determine the means of gender expression on the example of English and Ukrainian political discourse. The research used the following methods: comparison, generalization and interpretation of scientific sources, comparative method.
Modern linguistic literature, which is devoted to the study of the relationship and mutual influence of gender and language, is becoming more and more popular. In language, gender is a manifestation of linguistic stereotypes characteristic of representatives of one or another sex.
The article analyzes the speeches of such Ukrainian and American politicians as Hillary Clinton, Iryna Slavova and Kateryna Levchenko. According to our research, we see that in Ukrainian and English discourse, women often use feminine forms. This is due to the fact that in politics, especially in Ukrainian politics, there are more representatives of the male gender, so women try to achieve gender equality in their speeches. After all, the effectiveness of ensuring equal rights and opportunities for women and men in all spheres of life largely depends on the extent to which issues of gender equality are integrated into institutional policy, internal organizational culture and daily activities of executive authorities.
In the Ukrainian political discourse, feminisms are more often associated with professions or social and individual characteristics. Among the main thematic groups of feminists in the Ukrainian political discourse are presented: nominations of women by profession; feminine forms with the suffix –in– : feminine forms with the suffix –k; nominations of women by socio–individual characteristics.
In English political discourse, Clinton uses: words without emphasis on gender, words with the element –woman, the pronoun I as a gender marker.
The results of the study showed that efforts to improve the regulatory and legal support of gender policy should be aimed at the development and adoption of national strategies in the field of gender equality and contribute to the further development of the principles of gender integration in all spheres and branches of national administration.
Keywords: gender, discourse, politics, feminitives, gender equality.
Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасна лінгвістична література, яка присвячена вивченню взаємовідносин та взаємовпливів гендеру та мови, стає все більше популярною, і це викликано двома причинами. По – перше, у вітчизняній лінгвістиці до середини 1990–х рр. відповідного напряму досліджень дуже мало. У зв’язку з цим є природною спроба українських філологів заповнити цю прогалину. По – друге, закономірним є їхнє прагнення ввести в науковий обіг та адаптувати англомовні гендерно – орієнтовані дослідження. Слід також згадати, що гендер відноситься до факторів, що завжди тією чи іншою мірою присутні в комунікації: у деяких контекстах він відчутний явно, в інших – як фон, що має значення.
Антропоорієнтований підхід, що виник у другій половині XX століття в гуманітарних науках, позначив підвищений інтерес до різних параметрів людської особистості, у тому числі до людини як соціально обумовленого розумового конструкту. Аналіз мови не як системи, але як результату мовної діяльності сприяє глибокому проникненню в простір культури. Як результат, в мові підвищується значення вивчення мовної особистості.
Вперше термін ґендер у значенні «соціальна стать» був уведений у науковий побут американським психоаналітиком Робертом Столлером, коли у 1968 році вийшла його робота «Стать і ґендер: про розвиток мужності та жіночності» [8]. На думку Столлера, гендер – це поняття, що базується на психологічних та культурних поясненнях, досить незалежних від тих, що тлумачать біологічну стать [1]. Філософ Ганна Оклей у книзі «Стать, ґендер і суспільство» (Оклей, 1985) звернула увагу на те, що «загалом, західне суспільство організоване навколо переконання, що відмінності між статями більш значущі, ніж те, що у них є спільного. Коли намагаються визначити цю різницю в термінах «природних» відмінностей – тут поєднуються два процеси: тенденція розрізняти стать і тенденція розрізняти спосіб існування статі. Перше є стала риса людського суспільства, але друге – ні. І тому необхідно розрізнення статі та ґендера, якщо статеві відмінності мають природне походження, то другі мають своє джерело в культурі, а не в природі».
Мета дослідження полягає у визначенні засобів вираження гендеру на прикладі англійського та українського політичного дискурсу. У дослідженні використовувалися такі методи: порівняння, узагальнення та інтерпретація наукових джерел, порівняльний метод, інтерпретаційний метод.
Аналіз досліджень цієї проблеми. Дослідженнями гендеру в лінгвістиці займалися О.Л. Бєссонова [3], М. Варикаша [5], Н. Гапон [6], М. Маєрчик [8], та інші.
На сьогодні дослідження гендерної рівності є одним із пріоритетних напрямків світової лінгвістики. Завдяки проведенню систематичного опису мовної поведінки національних лінгвокультурних спільнот відбувається постійне оновлення та поповнення відомостей про комунікативну поведінку професійних та вікових груп населення. Проте, дослідження вираження гендерної рівності в англійському та українському політичному дискурсі досі тривають.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Однак орієнтація суспільства на цінності кожної окремої людини в ньому призводить до все більшого розвитку гендерних досліджень у світі. Поняття «гендер» та «гендерна рівність» стають усе більш популярними, у тому числі й українському та англійському дискурсі.
Наразі світова спільнота прагне до гендерної коректності та грамотності, а відповідність дискурсу потребам гендерної нейтральності є одним із головних завдань сьогодення, адже це значним чином впливає на усіх нас.
Поняття ґендер (gender), що прийшло в науку з англійської мови та позначає граматичну категорію роду, було перенесено до дослідницького поля інших наук. Термін ґендер визнається більшістю дослідників як термін, що підкреслює соціокультурну причину міжстатевих відносин, а не природну. У Глосарії Гендерного інформаційно–аналітичного центру «Крона» про гендер зазначено, що гендер – комплекс культурних і соціальних характеристик, що охоплює всі сфери діяльності людини. Займаючись гендерними дослідженнями в мовознавстві, слід говорити не тільки про те, як «стать впливає на комунікативну поведінку та використання мови», але й про те, «якими способами має мову для конструювання гендерної ідентичності…» [5].
Наприкінці 80–х та у 90–ті рр. ХХ ст. ґендерні дослідження стали досить поширеними і навіть вписаними в науковий дискурс. Сьогодні неможливо собі уявити публікацію в галузі соціально – гуманітарних дисциплін, яка обійшла б увагою гендерний аспект теми. Однак ще в 60–х роках ХХ століття поняття ґендер у тому сенсі, як воно використовується в даний час (соціальна характеристика статі), в англо–американському слововжитку було невідомо.
В основі гендерного підходу лежить ідея про першорядність не біологічних чи фізичних відмінностей між чоловіками та жінками, а того культурного та соціального значення, яке надає суспільство цим відмінностям.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Стаття " Соціально-філософський аналіз туризму як форми соціальної активності людини " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.