Тези “Актуальність професії філолога-перекладача”

Іванов А.Д

студент

Уманський національний університет садівництва

Науковий керівник: к.е.н., доцент Петрова С.М.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОФЕСІЇ «ФІЛОЛОГА-ПЕРЕКЛАДАЧА»

У сучасному динамічно мінливому світі складність та вимоги до здійснення перекладацької діяльності постійно підвищуються. Глобалізація, культурна інтеграція, розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій ставлять нові завдання перед професійною підготовкою філологів-перекладачів. Сьогодні філолог-перекладач повинен мати як високий якісний рівень професійної перекладацької компетентності, так і бути готовим й здатним до швидкої перебудови та адаптації до нових умов перекладацької діяльності у всіх формах її прояву. Філолог-перекладач повинен вміти уважно слухати, чітко відповідати, відчувати етичні межі під час бесіди, дотримуватися певної стилістики, в залежності від ситуації [1].

Оперативно виконувати поставлені завдання незалежно від складності та спрямування. Це може бути як переклад технічної документації, так і ділова переписка. Філолог повинен володіти великим словниковим запасом, щоб чітко виконувати синхронні переклади конференцій або семінарів. В еру інформаційних технологій також важливо володіти навиками роботи з технікою та програмним забезпеченням.

Для філолога-перекладача важливо постійно отримувати нові знання та займатися саморозвитком, адже у будь-якій мові постійно з’являються нові словосполучення, терміни, скорочення, вирази, сленг і т.д. Важливо стежити за мовними законами, змінами у правописі. Для цього потрібно постійно відвідувати курси підвищення кваліфікації, мовні семінари та конференції. Головний напрямок роботи фахівців з філології спрямований на перекладацьку діяльність та використання іноземної мови у професійній діяльності.

Крім спілкування з іноземними партнерами у професійному середовищу, філологи можуть виконувати наступні обов’язки:

1. організація, контроль та проведення міжмовної комунікації в писемному та усному вигляді;
2. переклад офіційно-ділових документів, переписок;
3. ведення листування з іноземними партнерами;
4. переклад наукових статей, прози та поезії;
5. вивчення культури та історії;
6. проведення екскурсій;
7. лінгвістична підтримка під час переговорів [2].