Тези ” Голодомор в сучасній українській літературі (на матеріалі роману Світлани Талан «Розколоте небо») “

Ім’я прізвище

Науковий керівник –.

Голодомор в сучасній українській літературі (на матеріалі роману Світлани Талан «Розколоте небо»)

Дослідження теми Голодомору через призму художнього твору –  роману Світлани Талан «Розколоте небо» – має особливе значення, оскільки цей літературний текст відкриває перед читачем глибину болю трагедії українців. Роман є не лише літературним шедевром, але й ключовим джерелом для розуміння та відчуття величезних страждань, що були характерними для тих років.

Роман Світлани Талан «Розколоте небо» вже був предметом наукового інтересу. Так, тему Голодомору в цьому творі досліджували Ю. Ласкава [12], В. Ніколаєнко [19]. Т. Николюк [18], О. Пухонська [20, c 94].

Під час роботи над текстом авторка використовувала як архівні джерела, так і свідчення очевидців. «Розколоте небо» – це історія українських селян, які постраждали під час Голодомору 1932 – 1933 років. Це твір, що змальовує трагічну долю східної України в роки примусової колективізації та Голодомору.

Анатолій Власюк – письменник і прозаїк, автор декількох романів, низки повістей і оповідань зазначає: «Роман Світлани Талан «Розколоте небо» написаний талановито і з розмахом. Письменниця знайшла свою неповторну характеристику цієї трагедії в образі неба… Як на мене, письменниця виконала поставлене перед собою завдання.

Книга складається з 9 частин та 92 глав, які мають наскрізну нумерацію. Частини роману: 1) Чорножукови; 2) Час роздумів; 3) Павутина; 4) Петля; 5) Перевернутий світ; 6) Чорні хмари над селом; 7) Небо одне на всіх; 8) Коли день – це рік; 9) Хліб на крові.

У романі письменниця використовує такі назви – назви країн: Україна, Росія, Польща; назви територій: Вінниччина, Київщина, Луганщина,  Полтавщина, Кубань, Північ, Поволжя, Сибір, Архангельська область: «А якщо проїхати з десяток кілометрів на схід Луганщини або й на південь, то там лише степи та рівчаки, неосвоєна земля, де часом на кілометри простяглися піщані неродючі ґрунти» ; «…а в Польщі  українськими буряками годують свиней, бо наші буряки смачні й дешеві».