ПІБ
доктор філософських наук
професор
ПІБ
здοбувач вищοї οсвіти сοціальнο-правοвοгο факультету
Націοнальний педагοгічний університет ім. М.П.Драгοманοва
«ПРАВОВІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ»
Пοстанοвка прοблеми. Одним з найважливіших напрямів удосконалення державного управління є формування і розвиток системи адміністративних послуг. Результатом реалізації цього напряму повинно стати створення такого правового поля та його реального втілення в адміністративно-правову практику, за якого споживачі адміністративних послуг володітимуть широкими правами і повноваженнями і не будуть пасивними суб’єктами, якими маніпулюють державні службовці. Певні кроки для досягнення вищеназваної мети робляться у цей час. Розробляють і приймають адміністративні акти надання адміністративних послуг, посадові регламенти державних службовців, впроваджуються в роботу державних органів виконавчої влади електронні системи надання адміністративних послуг. Але поки ще рано говорити про реалізацію всіх програмно-цільових установок адміністративної реформи в цій сфері.
Мета дοслідження є системний аналіз адміністративно-правового удосконалення адміністративних послуг.
Виклад матеріалу. Права особистості на позитивні послуги з боку держави відзначав як найважливіші в системі прав і свобод людини ще Б. Кістяківський, великий український вчений – державознавець минулого століття, але тільки сьогодні їх забезпечення перетворюється на одну з головних обов’язків держави [1, c. 84]. Розвиток курсу на всемірне забезпечення прав і законних інтересів громадян, подальша соціалізація держави, пов’язана з переосмисленням його функцій згідно з тенденціями суспільного розвитку надають питанню надання адміністративних послуг нове і важливіше значення.
У сучасному праві адміністративні послуги визнаються однією з провідних категорій і значення їх, особливо в умовах адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу, зростає з кожним роком. Сучасний ринок адміністративних послуг характеризується тенденцією його зростання і стрімкою диверсифікацією. Різноманіття послуг, які здатні забезпечувати індивідуальні та колективні потреби особистості, суспільства і держави, не викликає сумнівів у необхідності їх правового удосконалення.
Про це свідчить інтенсивно розвивається в останні роки законодавство про послуги, де встановлюються види послуг, суб’єкти їх надання, надання та отримання. Адміністративна послуга наявна там, де в задоволенні інтересу приватного є суспільний інтерес. Поєднуючи в собі особисті, громадські та державні інтереси, ця категорія спирається на діалектичну єдність особистості, суспільства та держави.
Протягом останніх років значна увага відводиться розробці та впровадженню інституційного та нормативно-правового забезпечення надання адміністративних послуг, а саме: відкриваються сучасні центри надання адміністративних послуг, впроваджено Єдиний державний портал адміністративних послуг, Концепція Державної цільової програми створення та функціонування інформаційної системи надання адміністративних послуг на період до 2017 року та ін.. В той же час, механізм надання адміністративних послуг України потребує вдосконалення, що обумовлено його непрозорістю, нераціональністю та досить часто не врахуванням інтересів громадян.
В Україні розвиток адміністративних послуг і перехід від управлінських відносин між державою та народом в реалізацію принципу народовладдя – коли держава орієнтується на потреби народу, а державні службовці служать народові розпочався з 90-х років. Одним із документів, який заклав основи для формування сучасного механізму надання адміністративних послуг в Україні, стала Концепція адміністративної реформи, затверджена Указом Президента України у 1998 році.
Метою реформи є «формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересом», а одним із завдань для реалізації цієї мети було «запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг» [4].
Ефективне здійснення функції надання адміністративних послуг державними органами виконавчої влади і підвідомчими їм установами потребує вдосконалення нормативно-правової бази.
У цьому аспекті наші погляди збігаються з пропозиціями К. Фуогевич [2, c. 15–16], тому необхідно:
- прийняти закон про стандарти адміністративних послуг;
- удосконалити порядок ведення реєстру адміністративних послуг;
- в положеннях про центральні органи виконавчої влади точно формулювати цілі і завдання їхньої діяльності, конкретизувати повноваження у контексті надання адміністративних послуг;
- розробити стандарти адміністративних послуг;
- розробити уніфікований порядок створення, діяльності та ліквідації територіальних органів виконавчої влади, який має передовсім дозволити усунути дублювання повноважень з надання адміністративних послуг місцевими органами влади;
- розробити порядок міжвідомчої взаємодії, що регулює надання адміністративних послуг під час взаємодії територіальних органів виконавчої влади та центральних органів виконавчої влади України;
- вирішити питання про надання юридичної значущості електронних документів, активніше впроваджувати в практику надання адміністративних послуг використовуючи мережу Інтернет.
Законодавством України передбачено досить широке коло організаційно-правових способів забезпечення належного надання адміністративних послуг, зокрема із застосуванням інформаційно комунікаційних технологій.
Підвищення ролі інформаційно-комунікативних аспектів взаємодії органів влади та суспільства в епоху трансформації суспільних відносин, розвиток інформаційного суспільства потребують нових підходів до нормативно-правового регулювання інформаційних процесів, зокрема у сфері надання адміністративних послуг [3, с. 174].
В основу контролю і нагляду в сфері надання адміністративних послуг має бути покладений стандарт адміністративної послуги. Стандарт адміністративної послуги – це обов’язкові для виконання правила, встановлені в інтересах одержувача, які містять сукупність характеристик адміністративної послуги, що визначають її здатність у разі фіксованих витратах праці і засобів задовольняти встановлені або передбачувані потреби громадян (організацій) щодо процесу та результату обслуговування [4, c. 3].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Теоретичні аспекти використання методів арт терапії у роботі з дітьми дошкільного віку" 


Відгуки
Відгуків немає, поки що.