Тези “Принципи спілкування державних службовців з громадянами”

Іванов А.Д

студент

Уманський національний університет садівництва

Науковий керівник: к.е.н., доцент ПІБ

 

ПРИНЦИПИ СПІЛКУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ З ГРОМАДЯНАМИ

 

Україна, як багатонаціональна та багатокультурна держава, стикається зі складними викликами у сфері спілкування державних службовців з громадянами. Недостатня доступність інформації, бюрократичні перепони та низький рівень професіоналізму у спілкуванні часто породжують конфліктні ситуації та знижують рівень довіри між державними органами та населенням. Ця проблема є актуальною і вимагає комплексного вирішення через розробку та впровадження принципів ефективного та прозорого спілкування державних службовців з громадянами.

Проблеми етики державних службовців неодноразово піднімалися в спеціальній науковій, у тому числі юридичній літературі радянського періоду і сучасності.

Головна увага в дослідженнях, як правило, зосереджується на проблемах особливості працівника державного апарату, його культурі та культурі управління, оцінці особистих якостей. Серед них зазначаються: «освіченість», «вихованість», «соціальні та технічні знання», «тактовність», «чесність», «твердість», «здоровий глузд», «здоров’я», «вміння налагодити правильні відносини в колективі, з підлеглими і керівництвом», «кваліфікація і діловитість» тощо.

Т. Е. Василевська відносить до особистих якостей державного службовця «організованість», «зібраність», «точність та акуратність при прийнятті рішень», «витримку», «вміння приваблювати до себе людей» тощо [1, c 148].

Службовий етикет має, з одного боку, забезпечувати нормативну регуляцію процесу спілкування нерівних за соціальним статусом партнерів шляхом вирівнювання їх позицій, але не в соціальному, а тільки в комунікативному плані. З іншого – зберігати і підтримувати певну «нерівність» партнерів, що мають різний службовий статус, для забезпечення належної субординації і дисципліни.

Керівники провідних організацій звертають особливу увагу на питання ділового спілкування. Відомий американський підприємець Дж. Рокфеллер, добре розуміючи значення спілкування для ділової діяльності, казав:

«Вміння спілкуватися з людьми – такий же товар, як цукор або кава. Але воно є таким важливим, що я готовий платити за це вміння більше, ніж за будь-яких інший товар у цьому світі» [5]. Однією з функцій службового етикету є зближення людей з різними соціальними статусами, поліпшення їх взаєморозуміння та взаємоповаги.

Існують кілька ключових принципів службового етикету, які мають велике значення:

1. Гуманізм та людяність, відображені в моральних вимогах до культури взаємовідносин, таких як ввічливість, тактовність, скромність та точність.
2. Доцільність дій – усе в комунікації має бути простим та обґрунтованим. У незвичайних ситуаціях ми маємо керуватися принципом зручності та практичності, що сприяє комфортному спілкуванню як для нас, так і для інших.
3. Естетична привабливість поведінки. Доброзичливе ставлення до людей повинно бути представлене естетично, оскільки навіть найвищий моральний вчинок може виглядати непривабливо, якщо не відображається відповідним чином у манерах, жестах та міміці.
4. Глибока повага до інтересів та почуттів інших осіб, незалежно від того, чи маємо ми з ними офіційний контакт у рамках державних установ або спілкуємося неформально [2].

Норми етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування встановлено за допомогою наказу №158 від 05.08.2016 року, виданого Національним агентством України з питань державної служби. Ці Правила регламентують моральні принципи поведінки державних службовців та базуються на принципах етики державної служби.

У виконанні своїх обов’язків посадові особи мають беззастережно дотримуватися вимог закону та загальновизнаних етичних стандартів поведінки. Вони зобов’язані бути ввічливими у спілкуванні з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими відповідно до статті 38 Закону України «Про запобігання корупції». Поняття ввічливості, гідності та тактовності стосуються всіх працівників державної установи однаково, незалежно від того, з ким вони спілкуються (колегами, громадянами, вахтерами, технічним персоналом).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!