Тези ” Професійний саморозвиток як чинник формування професійної культури педагога “

ПІБ

Студентка 2 курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт

факультету початкової освіти та фізичної культури

КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради

Науковий керівник – ПІБ, к. пед. н.,

Завідувач кафедри педагогіки та психології

 

 ” Професійний саморозвиток як чинник формування професійної культури педагога “

 

Сучасна освіта має сприяти розвитку особистості учня. Цьому сприяє використання технології розвитку критичного мислення, що сприяє формуванню предметних компетентностей, таких як мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна, літературознавча, порівняльна, культурологічна. Проблема розвитку навичок критичного мислення в школярів нині стоїть дуже гостро. Згідно з дослідженнями, переважна більшість школярів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Таким чином, набуває актуальності розвиток базових компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення.

Учитель, який працює творчо, розуміє проблеми своїх учнів, особливості конкретного учнівського колективу, повинен вміти орієнтувати їх на критичне розуміння будь-якої проблеми, своєї ролі у її розв’язанні, власного вміння працювати індивідуально чи в групі. Важливо пам’ятати, що учень може мислити критично в будь-якому віці, але ви не можете навчитися критично мислити протягом року.

Необхідно систематично застосовувати прийоми і методи, які б навчали учнів критично мислити, розвивати ці вміння. На думку Д. Стіла, К. Мередіт, Ч. Темпла – авторів методологічної системи «Читання і письмо для розвитку критичного мислення»: «Критичне мислення – це складний розумовий процес, який починається з інформації і закінчується прийняттям рішення» [1].

Продовжуючи це, наведемо бачення П. Фашона, який інтерпретує критичне мислення та критичного мислителя як «цілеспрямовану, саморегульовану систему суджень, що використовуються для інтерпретації, аналізу, оцінки та формулювання висновків, а також для пояснення доказів, концептуальних , методологічний, критерій або контекстний вимір , на якому базується сама система суджень. Критичне мислення важливе як інструмент дослідження. Ідеальний критичний мислитель — це розумний, добре інформований, достатньо довірливий, неупереджений, гнучкий, справедливий в оцінках, чесний визнає власні слабкості, розсудливий у прийнятті рішень, готовий переглянути свою точку зору, має чітке уявлення про предмет, спокійний у складних ситуаціях, наполегливий у пошуку потрібної інформації, розумний у виборі критеріїв, спрямований на навчання і отримання результатів, настільки ж точних, як обставини і предмет дослідження »[3].

З огляду на це, вчені виділяють наступні принципи розвитку здатності критично мислити:

• інформаційне наповнення навчально-практичного матеріалу;
• соціальна зумовленість суб’єкта розуміння;
• комунікативність у процесі осмислення проблеми та її обговорення;
• проблеми матеріального змісту; мотивація та потреба в отриманні знань;
• науковості, правдивості та доступності інформації;
• спадковість навчання мисленню [2].

Педагоги вважають, що сьогодні важливо виховувати в учнів вміння ризикувати через критичне зважування своїх думок, відстоювати точку зору, розвивати комунікабельність, повагу в спілкуванні, а головне – вміння слухати інших. Вчителі навчилися приймати навіть неправильні припущення чи визначення учнів, створювати ситуацію успіху, викликати інтерес.

На різних етапах навчання критичному мисленню вчені радять вдаватися до різних методів. Так, базові заняття передбачають використання таких методів, як структурований огляд, ми знаємо – хочемо знати – навчилися, читання в парах, узагальнення в парах, лінія цінностей, «мозковий штурм», дошка запитань, пошукові запитання, спрямоване читання, «Акваріум », «Акваріум «Мережа дискусій», «М-схема» та ін.

Таким чином, при вивченні теми «Правопис слів іншомовного походження», яка безпосередньо пов’язана з використанням учнями термінологічної лексики, на нашу думку, можна використовувати такі методи технології розвитку критичного мислення.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!