Тези “Роботодавець як суб`єк трудових правовідносин”

ПІБ

Науковий керівник – к.т.н., доц. ПІБ

 

«РОБОТОДАВЕЦЬ ЯК СУБ`ЄК ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН»

 

Постановка проблеми. Особливістю трудових правовідносин є те, що існує досить широке коло суб’єктів, які можуть бути їх учасниками. Складність структури трудових правовідносин фактично і породжує їх численний суб’єктний склад. Це не різновид трудових правовідносин – це нові суб’єкти.

Але саме характерне, що практично у всіх видах трудових правовідносин постійними учасниками є роботодавці. Така універсальність його участі у трудових правовідносинах зумовлена головним чином тим, що виникнення та існування самих трудових правовідносин є результатом того, що власник/ підприємець/ здійснює право наймати робочу силу для досягнення поставленої мети.

Законодавство України  приділяє велике значення працівникам, які є учасниками трудових правовідносин, і роботодавцям, які є юридичними особами. Що стосується фізичних осіб-роботодавців, то їх правовому статусу не приділялося належної уваги вчених- правознавців, принаймні, фізичні особи-роботодавці поступаються тільки юридичним особам як рівноправним учасникам трудових правовідносин.

Метою дослідження є проведення комплексного спеціального дослідження роботодавця як суб`єкта трудових правовідносин.

Виклад основного матеріалу. Познайомтеся з основними матеріалами. Як суб’єкт трудового права, роботодавць насамперед фізична особа (юридична), згідно з трудовим договором, у будь-якій формі, передбачених законодавством, у тому числі при обранні або призначенні на посаду.

Як зазначали Грузінова Л., Короткін В., роботодавець – це власник підприємства, установи, організації (незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності) або уповноваженої установи або фізичної особи, які використовують найману працю відповідно до законодавства.

Законом України від 5 червня 1995 р. «Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України» внесено зміни до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, якими передбачено, що крім юридичних осіб роботодавцями можуть бути і фізичні особи.

Фізичні особи-роботодавці поділяються на фізичних осіб –  суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом наймання працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням особистих послуг (кухарі, няньки, водії тощо). Незалежно від організаційно-правової форми створення, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак юридична особа може бути роботодавцем [1].

Всіх роботодавців, які володіють трудовою правосуб’єктністю, можна розділити на різні групи:

1. зокрема роботодавці, як фізичні особи;
2. роботодавці такі, як юридичні особи і відокремлені підрозділи юридичних осіб;
3. та роботодавці – державні органи.

Найбільша група роботодавців – юридичні особи, включаючи підприємства, установи та організації. Взагалі кажучи, трудова правосуб’єктність юридичних осіб за загальним правилом виникає з моменту їх державної реєстрації.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!