Тези ” Суїциди підлітків “

Суїциди підлітків

ПІБ

Викладач: ПІБ

(старший викладач кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності)

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справа

м.Дніпро, Україна

 

Summary:  Analysis of the causes and motives of adolescence suicide, makes it a difficult task features of adolescence itself due to the emotionally immature psyche and egocentric manifestations in the situation conflict among minors do not work as anti-suicidal motives as spiritual values, faith, compassion, commitment. Analysis of psychological and pedagogical literature, studying the experience of suicide solving practice among adolescents, suggests that only through an understanding of the causes and motives of which pushed to suicide, the correct construction of means of prevention is possible suicide. But alas, many questions of a theoretical nature remain on today insufficiently developed, and insufficiently composed About what shows a tendency to increase the number of people who have committed suicide suicide, especially among young people.

Key words: suicide, adolescence, prevention, age crisis, psychological disorders, autoaggressive actions.

 

Постановка проблеми. За останні 45 років рівень самогубств зріс на 60%. За даними ЮНІСЕФ, до 2020 року самогубство стане 2-ю за поширеністю причиною смерті у світі, уникнувши раку і поступившись тільки серцево-судинним захворюванням. За даними ВВС, самогубство є 10-ю за поширеністю причиною смерті у світі у віковій групі 15-29 років, незважаючи на майже 200 спроб самогубства серед молоді віком від 2 років. Сьогодні Україна входить до групи країн з високим рівнем суїцидальної активності. Постійні труднощі, з якими стикається людина, послаблюють її здатність адаптуватися. В основному це стосується підлітків – найбільш вразливих соціальних груп.

Виклад οснοвнοгο матеріалу дοслідження. Існує теоретичний підхід до вивчення суїцидальної поведінки, що сформувався на кордонах педагогіки, психології, соціології, філософії.

Насамперед, йдеться про відчуження людини від суспільства і самого себе, сприйняття абсурдності існування і втрату сенсу життя. Науковий термін «суїцид» уперше почав використовувати лікар і філософ Т. Браун, утворений від латинських слів sui (сам) і caedere (вбивство). «Самогубство, суїцид (suicide) – свідома відмова людини від життя, пов’язана з діями, спрямованими на його припинення» [6].

Засновник суїцидології Е. Дюркгейм дав поштовх новим дослідженням у своїй роботі «Самогубство», і на початку 20 століття існувало 3 суїцидальні школи: соціологія і антропологія (сформовані на основі самогубств, структурних і відхилень у розвитку), біологічний і психіатрії [8]. Оригінальним внеском у суїцидологію необхідно вважати виокремлення трьох основних частин суїцидальної поведінки К. Меннінгером, а саме бажання:  

1) вбити;

2) бути вбитим;

3) вмерти.

У цьому контексті самогубство стає майже неминучою реальністю. У роботі К. Маннінгера «Людина проти себе» описує різні форми саморуйнівної поведінки.

1) хронічне самогубство (аскетизм, мучеництво, невроз, алкоголізм, асоціальна поведінка, психоз);

2) часткове самогубство (фізична травма, симуляція, бажання зазнати численних хірургічних втручань, нещасні випадки на психологічному ґрунті);

3) органічне самогубство (певні психологічні чинники фізичного захворювання). Ці симптоми скорочують людське життя і, на думку авторів, означають часткову смерть [7]. Психологічна структура суїцидальної поведінки складається з мотиваційної, емоційної, орієнтовної та виконавчої елементів. Підлітковий вік характеризується кризою.

Цей період відтворює епоху хаосу, коли людина стикається з вимогами соціального життя. Ця епоха характеризується кількома основними суперечностями. Надмірна активність може призвести до нездужання, шалені веселощі змінюються відчаєм, впевненість у собі перетворюється на сором’язливість і боягузтво, альтруїзм перетворюється на альтруїстичні та високі моральні устремління, пристрасть до спілкування змінюється ізоляцією, тонка чутливість перетворюється на байдужість і активну цікавість розуму – потяг до спостереження в нескінченних міркуваннях.

Часто суїцидальна поведінка розвивається у дітей, чиї батьки (рідко матері) страждають алкоголізмом або іншими формами аддиктивної поведінки. Слід підкреслити, що причиною самогубства дитини може бути психічна травма, отримана в школі, формальне і безсердечне ставлення до дитини, виховання за типом пред’явлення завищених вимог.

Також вважається, що причиною суїцидальної поведінки є соціально-психологічна дезадаптація особистості, але для дітей і підлітків це часто не повна дезадаптація, а порушення спілкування з близькими, членами сім’ї. Крім основних причин самогубств, існують і вторинні (хвороба, сім’я, сімейні проблеми). [4]

Вважається, що самогубством людина намагається змінити ситуацію у своєму житті: позбутися нестерпних емоцій, вийти з травмуючого стану, викликати жалість і співчуття, отримати допомогу та участь, звернути увагу на свої проблеми.

Суїцидальна поведінка може забарвлюватися почуттям помсти кривдникам, «які потім пожаліють», в ньому можуть виявлятися риси патологічної упертості в переслідуванні мети будь-якою ціною. Нерідко цей акт розпачу, коли особистості здається, що вона вичерпала всі свої сили і можливості вплинути на ситуацію.

Передумовою для саморуйнівної поведінки і самогубства є апатія, недовіра до особистих точок зору, зниження творчої та енергійної активності в результаті психічної травми. Суїцидальна поведінка в підлітковому віці часто спричинена відсутністю життєвого досвіду і нездатністю визначити життєві цілі, а також часто спричинена сімейними обставинами, складними стосунками з однолітками в школі [1].

Ці фактори порушують соціальну адаптацію підлітків і стають основою для суїцидальної поведінки. До групи факторів міжособистісних відносин у підлітковому віці в основному входять ситуація в школі і взаємини між вчителями і однолітками. Виявляється, проблеми у стосунках з однолітками корелюють з наявністю суїцидальних думок у підлітковому віці. Однією з найбільш важливих причин самогубства є депресія.

У стані депресії самогубство сприймається як позбавлення від відчаю, безнадії, хворобливої незадоволеності собою, болю (особливо постійного). Для з’ясування причини суїцидальної поведінки важливі його мотиви і причини, що дозволяє визначити конкретні обставини, які призводять до цього. На жаль, брак інформації не завжди дозволяє нам визначити мотив або причину. У віці до 19 років відсоток померлих від суїциду становить 4,2% від інших вікових груп суїцидентів [5].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!