Тези “Сутність корекційної роботи з дітьми з інтелектуальною недостатністю та іншими порушеннями нейророзвитку”

СУТНІСТЬ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ТА ІНШИМИ ПОРУШЕННЯМИ НЕЙРОРОЗВИТКУ

Постановка проблеми. Сучасна система освіти в Україні характеризується зміною освітньої парадигми, активним пошуком шляхів, створення нових напрямів, технологій, методик навчально-виховного процесу. Ознакою сьогодення є трансформація існуючого змісту освіти на всіх її рівнях. У зв’язку зі змінами нормативно-законодавчої бази та гуманізації відносин в освітньому просторі виникає потреба в подальшому вдосконаленні процесу навчання, виховання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, одне з провідних місць серед яких займають діти з інтелектуальними порушеннями – розумовою відсталістю різного ступеню тяжкості. Це обумовлено стійкою тенденцією поширення нових варіантів поєднання порушень на тлі, або в сукупності з інтелектуальними порушеннями, значним збільшенням кількості дітей із цими порушеннями в закладах як спеціальної, так і інклюзивної освіти.

Метою даного дослідження є розкрити особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, визначити які чинники корекційної роботи, що впливають на розвиток дитини для подальшої соціалізації в суспільстві.

Виклад основного матеріалу. Порушення інтелекту – це виразне, незворотне системне порушення пізнавальної діяльності, яке виникає внаслідок дифузного органічного пошкодження кори головного мозку. Терміном «діти з порушеним інтелектом» позначається зниження пізнавальної діяльності дитини, що виникає на основі органічного ураження центральної нервової системи. Це зміни всієї психіки, всієї особистості в цілому, що стали результатом перенесених органічних ушкоджень центральної нервової системи [2, с. 65].

За даними науковців на генетичному рівні передається близько 50–70% диференційованих форм порушення інтелекту. Однією з частих причин глибоких порушень є хромосомні аномалії. При аномаліях в системі аутосом порушення інтелекту сильно виражені і часто поєднується з різними численними порушеннями розвитку, що включають аномалії в будові обличчя, черепа, загальну диспластичність будови тіла, порушення з боку внутрішніх органів, кісткової системи, органів слуху, зору. Несприятливі спадкові фактори можуть виступати самостійно, але частіше мають місце перешкоди для розвитку дитини можуть стати умови депривації (рис. 1).

Рис. 1 Перешкоди для нормального розвитку дитини

Порушення мислення у дітей з порушеним інтелектом, багато в чому визначається тим, що воно формується в умовах неповноцінного почуттєвого пізнання, мовного недорозвинення і обмеженої практичної діяльності. У розумово відсталих недостатньо сформовані такі операції мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція. Порушення мотиваційного компонента і відсутність цілеспрямованості призводить до поверхневого і незавершеного мислення, яке перестає бути регулятором поведінки. Порушення критичності мислення – яскрава особливість осіб з психічними порушеннями, для яких характерна відсутність контролю своїх дій і корекції помилок, бездумне маніпулювання предметами, байдуже ставлення до результатів [4, с. 256].

Для отримання повного тексту придбайте роботу!