Тези ” Вплив інфляційних процесів на фінансову безпеку підприємства “

ПІБ

Науковий керівник: ПІБ, к.е.н., доцент

ДонНУ імені Василя Стуса

 

ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Постановка проблеми. Інфляція — це об’єктивне і завжди супроводжуюче явище економічної діяльності підприємства, що впливає на економіку країн, підприємств і людей. Найбільш невивченим питанням є вплив інфляції на різні аспекти економічної діяльності. Він не дає можливості вирішувати інші корпоративні питання, в першу чергу пов’язані з управлінням фінансовою безпекою і побудовою ефективних систем корпоративної фінансової безпеки.

Інфляція як явище є об’єктивна, багатофакторна, властива розвитку економіки складова, що впливає в ос­таточному підсумку, на фінансові результати діяльності підприємства. Механізм стримування інфляції при соціалізмі полягає в суворому контролі за цінами, а грошова маса регулюється самим механізмом, виходячи з потреб народного господарства в безперебійному забезпеченні розрахунково-кредитних послуг.

Метою даного дослідження є дослідження характеру інфляції, її причин, а також впливу інфляції на різні види діяльності підприємства, пов’язану із фінансовою безпекою підприємства.

 

Виклад основного матеріалу. Фінансова безпека є однією з найважливіших умов нормального функціонування та розвитку підприємства. Але, як відзначає професор І.А. Бланк, поняття «фінансова безпека як самостійний об’єкт управління є відносно новим…»; «воно розглядається сучасними дослідниками на макрорівні, як правило, у системі загальних категорій — національної безпеки або економічної безпеки»; на рівні господарюючих суб’єктів комплексне дослідження сутності поняття «фінансова безпека як самостійний об’єкт управління в літературі поки не знайшло відображення» [1].

Фінансова безпека є важливим елементом системи економічної безпеки. Так само фінансова безпека являє собою систему/підсистему, що містить елементи для протидії фінансовим загрозам. Інфляція є однією з основних загроз фінансовій безпеці.

Під інфляцією розуміється загальне зростання цін. Тобто, якщо ціна на той чи інший товар час від часу підвищується, це не інфляція. Адже це може бути викликано, наприклад, поліпшенням якості продукту і тим самим його вартості.

Інфляція — підвищення загального рівня цін в економіці. Інфляція завжди супроводжує знецінення грошей [2]. Вартість грошей вимірюється їх купівельною спроможністю. Іншими словами, якщо товар, до якого ви звикли сьогодні, коштує більше, ніж вчора, гроші знецінюються через інфляцію.

Багато факторів впливають на зростання цін. Одним з основних чинників є перевищення зростання грошової маси над зростанням ВВП. Нагадаємо, що ВВП означає ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом року. Сукупність грошей, що перевищує сукупність товарів, призводить до інфляції та економічної нестабільності, що наука інтерпретує як «монетарна інфляція».

Економічна політика держави повинна бути спрямована на обмеження і стабілізацію грошової маси. Інфляція попиту. Не менш важливим в науці і практиці є зростання попиту як причина інфляції. Якщо всі наявні ресурси вже повністю використані і підприємство не може задовольнити надлишковий попит за рахунок збільшення реального виробництва, то цей надлишковий попит призводить до підвищення цін і викликає інфляцію попиту.

Теорія інфляції витрат пояснює зростання цін факторами, які призводять до збільшення виробничих витрат на одиницю продукції. Витрати на одиницю продукції — це середні витрати при даному обсязі виробництва. Наступна середня вартість може бути розрахована шляхом ділення загальної вартості ресурсів, що використовуються для виробництва, на обсяг виробленої продукції: Витрати на одиницю продукції = Сукупні витрати випуску / обсяг випуску. Ріст витрат веде до більш високих цін і обмежують попит. Це зниження попиту, в свою чергу, призводить до зростання цін.

Класична інфляція враховує взаємозв’язок між зростанням заробітної плати та її стримуючим фактором — безробіттям. З цієї точки зору безробіття викликане попитом на високу заробітну плату працівників на ринку праці. У таких ситуаціях роботодавцям вигідніше, коли має місце безробіття, що виникає внаслідок вимоги самих працівників найманої праці.

У цій ситуації працює ринковий механізм. Надлишок робочої сили змушує ціни на робочу силу досягти рівноваги. У цьому випадку точкою рівноваги є той рівень витрат на робочу силу, який влаштовує роботодавця і знижує безробіття. Звідси можна зробити висновок, що зв’язок між інфляцією і безробіттям полягає в тому, що високий рівень безробіття змушує робітників погоджуватися на більш низьку заробітну плату. Це викликає уповільнення зростання цін [3].

Точно так само низький рівень безробіття має тенденцію збільшувати інфляцію. Представницька інфляція. Такий тип інфляції відомий в науці як «представницька економіка». Представницька економіка — вплив податків і державних витрат на інфляцію. Припустимо, що більші представницькі витрати дозволяється включати у валові витрати підприємства. Тобто вона буде віднята з оподатковуваної суми.

Високий граничний податок робить привабливим для підприємств винагороджувати все більше і більше співробітників можливостями представницва, а не високою заробітною платою.

Прикладами таких витрат є:

• оплата проїзду працівників у поїздах і літаках першого класу. Вони часто байдужі до високих цін, тому що не платять за квитки зі своєї кишені;
• матеріальна допомога працівникам, не виключеним з оподатковуваної бази.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!