Тези ” Збереження національної ідентичності в умовах глобалізації “

ПІБ

наукοвий керівник

канд. юридичних наук ,дοцент,дοцент кафедри

сοціальнοї пοлітики

ПІБ

здοбувач вищοї οсвіти сοціальнο-правοвοгο факультету

Націοнальний педагοгічний університет ім. М.П.Драгοманοва

 

«ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ»

 

Анотація. Розглянуто проблему національної ідентичності у сучасних умовах глобалізації. Наголошено, що в умовах глобалізації національна ідентичність зазнає постійних змін, трансформується під впливом наднаціональних утворень. Зниження рівня національної ідентичності та послаблення процесу національної консолідації, які спостерігаємо у багатьох європейських державах, зумовлені глобалізаційними процесами, зростанням дезінтеграційних настроїв окремих етнічних меншин, проблемами міграції.

Ключові слова: національна ідентичність, національна консолідація, політична нація, національна ідея, етнополітика.

 

Актуальність теми. В наш час, ми спостерігаємо за постійними змінами яких зазнає національна ідентичність під впливом різних глобалізаційних процесів. Глобалізація охоплює абсолютно усі сфери суспільно-політичного життя без винятку. Зміни в національно-культурному житті відбуваються надшвидко. Відповідно до цих змін, відбувається культурна криза, яка охоплює і Україну. Ця тема є актуальною як ніколи, адже виклики Західній Цивілізації кидають кожного дня, коли, як не зараз думати про захист та майбутнє свого минулого, теперішнього й майбутнього. Від наших подальших дій залежить чи залишимо ми щось після себе, як українці, європейці.

Мета дослідження – проаналізувати національну ідентичність в умовах глобалізації та віднайти консенсус між новими та усталеними орієнтаціями, поглядами.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Методологічні, загальносоціологічні засади дослідження цих проблем розглядають багато дослідників, які намагаються з’ясувати сутність глобалізації як соціального явища і соціального процесу. Наприклад, Е. Гіденс трактує глобалізацію як процес зміцнення міжнародних відносин і відзначає, що її головною ознакою є здатність просторово віддалених подій впливати, часто миттєво, одна на одну [5]. І. Валерстайн зосереджується на тому, що в процесі глобалізації утворюється глобальне суспільство – світ-система, центром якої виступають країни-ядра – найрозвиненіші країни світу, які експлуатують менш розвинені країни, що утворюють напівпериферію й периферію. Також він додає, що ми, без сумніву, перебуваємо нині у періоді трансформації, але це не той період, коли живуть за чіткими правилами нового глобалізаційного світу [4, с. 49]. На думку іншого англійського вченого, Р. Робертсона, глобалізація призводить до результатів, які «стають загальним надбанням» [6, с. 62]. Українські соціологи (А. Арсєєнко, Є. Головаха, А. Ручка, В. Степаненко, В. Танчер) також приділяють увагу вивченню глобалізаційних процесів та дослідженню їхнього впливу на деякі сфери життєдіяльності суспільства.

 

Виклад матеріалу.  Глобалізація – це не природне явище або стихійне лихо, а штучний процес, який приносить певні вигоди. І це не закінчується технократичними досягненнями цивілізації, глобальним впливом у розвитку економіки, політології, інформаційних технологій. Іншим аспектом глобалізації є процес локалізації, який включає в себе явище інтеграції та дезінтеграції, тому глобалізація – це зміна всієї ієрархії людського життя, що саме по собі є внутрішньо суперечливим і парадоксальним процесом [3, с.129].

Глобалізація рівною мірою зачіпає не тільки країни і держави, а й традиційність [3, с.139]. Звичайно, процес глобалізації охоплює всі сфери життя, прямо або побічно впливаючи на економіку, політику і культуру країн світу.

Національна криза свідчить про актуальність проблеми національної ідентичності для більшості сучасних держав, особливо на європейському континенті. Політика мультикультуралізму, нелегальна імміграція, розширення наднаціональних інститутів, вплив глобального навколишнього середовища і космополітизм – ось в основному фактори, що викликали національну кризу.

Зараз ця проблема найбільшою мірою пов’язана з неінтегрованими країнами, де деякі люди ідентифікують себе з різними культурами і широко поширені подвійні ідентичності. Пострадянські країни також часто стикаються з проблемою самоідентифікації і прагнуть до державної системи управління. Варто зазначити, що Україна особливо болісно переживає ці складні тимчасові випробування. В основному це пов’язано з тривалим безгромадянством, асиміляцією іноземцями під контролем різних країн.

Вивчення даної проблематики починається з XIX ст., відбувається розвиток національних рухів і створення нових держав. Проблема актуалізувалась завдяки глобалізації наприкінці XX ст. Багато хто з науковців намагався проаналізувати проблеми ідентичності, серед них Жак Лакан, Юрген Гебермас, Карл Юнг та інші.

Представники напрямку модернізму стверджували, що технічний і науковий прогрес відсуває питання національної ідентичності на другий план. Українські вчені, в тому числі роботи Володимира Євтуха, Леоніда Шкляра, Ірини Кресіної та інші наголошують, що національна ідентичність це не є результат розвитку етнічних груп, тому, що вона має особисті принципи конструювання індивідом своєї тотожності з деякими надетнічними спільнотами, цінностями, способом життя.

Основою суспільства є загальнонаціональна ідентичність. Розуміння єдності з певною культурою, цінностями, історією та іншими факторами, які можуть об’єднати людей. Формування цієї ідентичності обумовлено визначенням людиною самого себе в національно-культурному просторі. Серед основних критеріїв – правова, економічна та культурна єдність. [2, с. 166-167].

Говорячи про культуру, глобалізація, з культурної точки зору, проявляється як взаємодія різних людей. За правильних умов у людини виникає природне бажання зберегти особливості своєї країни і страх їх втратити. Культурне розмаїття – найбільше досягнення художників будь-якої епохи і народу, втрата якого веде до знищення культурної спадщини. Існує проблема самосвідомості кожної культури. Тільки глибока самосвідомість народу і сильна самосвідомість країни можуть гарантувати державу.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!