У ХХ столітті у концепції дитячого музичного виховання нашої країни хоровий спів посів провідне місце. У результаті активізувалася композиторська творчість, обсяг дитячого хорового репертуару збільшився й став налічувати вже не сотні – тисячі творів, а репертуар – це серцевина музичного виховання дітей, його головний зміст.
Сучасна наука переконливо доводить універсальну педагогічну користь хорового виховання та стверджує, що хоровий спів і музика як двоканальна вербально-невербальна форма комунікації диригента та хору (свідомість-підсвідомість) дають можливість формувати у дитині повноцінну особистість зі здоровою психікою. Це створюється через активну роботу правої півкулі (так званого «емоційного мозку») базу для розвитку лівої півкулі («розумового мозку») та втілює у різних пропорціях індивідуальності як художнього, так і розумового типів. Тому хорова музика й спів є життєво необхідними дітям.
Особливість дитячої хорової музики визначає специфіка дитячої емоційної сфери, якій властиві щирість, відкритість, швидка емоційна реакція. Діти безпосередніші, емоційніші та співчутливіші, ніж дорослі.
Відомий педагог Я. Корчак зазначав, що дитина перевищує дорослого силою почуттів, в інтелекті вона, як мінімум, рівна йому, їй не вистачає лише досвіду. Сприйняття кожного нового твору збагачує музичний досвід дитини, а музика, на думку видатного вченого Б. Теплова, є емоційним пізнанням. Досвід дитина намагається реалізувати у своїй діяльності, про що писав В. Зеньковський: «Дитя ніколи не може обмежитися естетичним сприйняттям, як це часто-густо ми спостерігаємо у дорослих, – дитя неодмінно прагне до творчості, користуючись усіма доступними йому засобами».
Особливе місце у духовному вихованні споконвіку належить народній пісні як скарбниці культурної спадщини, хранительці духовних коренів, зокрема, дитячому фольклору.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Творча робота " Анотація до книги "Наодинці з собою" Макр Аврелії " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.