Дипломна робота “Онлайн – ресурси для формування іншомовної компетентності у читанні учнів середніх класів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ В УМОВАХ  ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ 

1.1. Загальна характеристика іншомовної мовленнєвої компетентності у читанні

1.2. Види онлайн-ресурсів та їх використання у навчальному процесі

1.3. Врахування психолого-вікових особливостей при формуванні іншомовної мовленнєвої компетентності у читанні учнів середніх класів

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ ІІ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ УЧНІВ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ

2.1 Етапи формування іншомовної компетентності у читанні 

2.2 Комплекс вправ для формування іншомовної компетентності у читанні учнів середніх класів з використанням онлайн-ресурсів

2.3 Аналіз результатів пробного навчання

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Актуальність даного дослідження. Країни по всьому світу з 2020 року були змушені трансформувати та вдосконалювати системи освіти, оскільки пандемія позбавила здобувачів освіти різного віку можливості здобувати знання звичним способом. Україна не стала винятком, адже в якийсь момент усі навчальні заклади зіткнулися з раніше невідомим і для багатьох абсолютно незрозумілим поняттям – дистанційне навчання﮳ Кожен педагог мав відчути себе в ролі здобувача освіти та ознайомитися з основами сучасних технологій, засобами зв’язку та певними програмами, які так чи інакше мінімізували б погіршення якості навчання та допомагали не переривати процес навчання, здобувати знання та перевіряти.

Перед педагогами іноземної мови постало нове завдання – знайти шляхи підтримки постійного всебічного розвитку всіх мовленнєвих знань і навичок, необхідних здобувачам освіти. Крім того, невід’ємною частиною процесу навчання є формування компетентностей, важливих для всебічного розвитку здобувачів освіти, що визначено Загальноєвропейськими Рекомендаціями з викладання мов, де важливість формування набутої дискурсивної компетентності набуває все більшого значення.

З цієї причини в умовах дистанційного навчання процес формування вищезазначеної компетентності має бути чітко та ретельно спланований і максимально адаптований до умов навчання та потреб здобувачів освіти. Особливостями формування мовленнєвої компетенції займалися такі дослідники, як Н. Алмазова, О. Кучерява, Т. Литньова, К. Лопата, І. Прокоп, які займалися питанням формування мовленнєвої компетентності здобувачів освіти середніх класів. Н. Головина, Т. Груша, А. Сікалюк, які працювали над дослідженням особливостей формування мовленнєвої компетенції здобувачів освіти середніх класів﮳

С. Гураль, Н. Коваленко, Т. Маслова, Н. Паршукова, Є. Шатурна, які досліджували роль мовленнєвої компетенції у вивченні іншомовної мови та міжкультурній комунікації. О. Попова, К. Чикнаверова, які розглядали шляхи оволодіння мовленнєвої компетенцією.

Проблемою дистанційного навчання займалися такі вчені як С. Данилюк, Є. Долинський, І. Євстигнєєва, З. Звиняцьківська, І. Коберник.

Незважаючи на те, що проблемі формування мовленнєвої компетенції здобувачів освіти та особливостям дистанційного навчання іноземної мови присвячені численні, хоча й фрагментарні дослідження, проблема формування мовленнєвої іншомовної компетенції здобувачів освіти середніх класів в умовах дистанційного навчання залишаються одними з найактуальніших у сучасних методах навчання. Це зумовило вибір мети, об’єкта, теми та завдань дослідження.

Метою дослідження є дослідити формування іншомовної компетентності у читанні здобувачів освіти  середніх класів в умовах дистанційного навчання та визначити комплекс вправ з використанням онлайн-ресурсів для вищезазначеного феномена.

Об’єктом дослідження є іншомовна компетентність як частина комунікативної компетенції.

Предметом дослідження є онлайн – ресурси для формування іншомовної компетентності читанні здобувачів освіти середніх класів в умовах дистанційної освіти.

Мета, об’єкт та предмет дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1) уточнити сутність і зміст поняття «мовленнєва компетенція»;

2) визначити специфіку формування мовленнєвої компетенції у здобувачів освіти середніх класів в умовах дистанційної освіти;

3) охарактеризувати основні платформи для роботи в дистанційному навчанні;

4) встановити етапи формування іншомовної компетентності у читанні здобувачів освіти;

5) розробити комплекс вправ для формування іншомовної компетентності у читанні здобувачів освіти середніх класів з використанням онлайн-ресурсів в умовах дистанційної освіти.

Мета і завдання роботи зумовили використання наступних методів дослідження:

• критичний джерелознавчий аналіз зарубіжного досвіду для обґрунтування особливостей розвитку мовленнєвої компетентності здобувачів освіти середніх класів на уроках англійської мови в умовах дистанційного навчання;
• вивчення та аналіз наукової літератури з теми, що розглядається, з метою вивчення наявних підходів до вирішення проблеми дослідження;
• наукове спостереження за процесом формування мовленнєвої компетентності здобувачів освіти середніх класів в умовах дистанційної освіти;

Практичне значення дослідження. Проведене дослідження може бути використано як посібник із теоретичними та практичними рекомендаціями для педагогів іноземної мови, при підготовці до занять зі здобувачами освіти середніх класів для дистанційної огсвіти, а також у написанні статей по темі, домашніх та кваліфікаційних робіт.

Структура дослідження  складається зі вступу, двох розділів, висновків до підрозділів, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає ___ сторінок.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ В УМОВАХ  ДИСТАНЦІЙНОГО

НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ

 1.1 Загальна характеристика іншомовної мовленнєвої компетентності у читанні

 

На сучасному етапі найважливішою проблемою є оптимізація здобувачів, оскільки оволодіння навичками, активізує пізнавальну діяльність майбутнього фахівця, полегшує пошук науково-методичної інформації, полегшує вивчення навчальної матеріалів більш свідомо﮳ Доведено, що сприйняття навчального матеріалу під час навчання здобувача майже повністю залежить від розуміння прочитаного та від уміння здобувача читати﮳ При навчанні іноземної мови безсумнівне лідерство в читанні належить сформованим навичкам іншомовної компетенції в читанні﮳

Оскільки читання — це рецептивний вид мовної діяльності, спрямований на сприймання й розуміння письмового тексту, воно також є частиною комунікативної діяльності людини, оскільки забезпечує письмову форму спілкування﮳  Читацька компетентність – уміння читати автентичні тексти різних жанрів і видів з різним змістовим розумінням в умовах опосередкованого спілкування [4, с.51]﮳ Складовими читацької грамотності є вміння, знання та комунікативні навички, а саме навички читання﮳

Важливим фактором ефективності навчання здобувачів є комунікативні вміння читання, до яких належать׃

• адекватна реакція читача на прочитане;
• уміння враховувати прочитане, застосовувати отриману під час читання інформацію в реальних ситуаціях;
• задоволення читацьких чи творчих інтересів;
• вдосконалювати навички усного мовлення;
• пошук інформації за професією тощо.

Психофізіологічні механізми читання, включаючи зорове сприйняття, внутрішню мову, сегментацію тексту, оперативну пам’ять, антиципацію [1, с.21] (або ймовірне передбачення), довготривалу пам’ять, розуміння. У реальному спілкуванні механізми читання працюють майже синхронно﮳ Читання іншомовних текстів розвиває мислення здобувачів, допомагає усвідомити особливості іншомовної системи та глибше зрозуміти особливості рідної мови﮳  Інформація, яку здобувач отримує з іншомовних текстів, формує його світогляд і збагачує його регіональними знаннями про історію, культуру, економіку, політику та повсякденне життя країни, мову якої він вивчає﮳  Велика розумова робота, яку проводить читач для проникнення в зміст тексту, розвиває мовну здогадку і антиципацію, інтерес до оволодіння іноземною мовою і самостійність у подоланні мовних і смислових труднощів﮳

Успішність навчання читацької грамотності залежить від різних факторів׃ індивідуальних вікових особливостей здобувача, наявності чи відсутності мотивів до навчання в цілому та читання іноземною мовою зокрема, розвитку уваги та інтересу, рівня читацької грамотності і здатність здобувачів, застосовуючи стратегії читання, здатність спиратися на попередній досвід мовлення, здатність застосовувати досвід і навички мовлення рідною мовою [5, с.46]﮳  Крім того, лінгвістичні та дискурсивні особливості іншомовних текстів є факторами, що визначають успішність навчання читацької компетентності﮳

Фактори, що впливають на успішність читання, можна поділити на такі групи׃  

• умови сприйняття письмових текстів;
• індивідуально-психологічні особливості самого читача;
• мовні особливості тексту [2, с.7]﮳

У процесі формування читацької грамотності важливу роль відіграють індивідуально-психологічні особливості здобувача﮳  Тому оволодінню читанням вголос сприяє кмітливість здобувача, його вміння читати рідною мовою, розуміти тему тексту﮳ Проте для ефективності навчання важливою навичкою стає читання про себе, у навчанні якого головними є мотивація читання, зорова чутливість, зорова пам’ять, ймовірне передбачення, поле читання та увага читача [7, с.13]﮳  Успішність читання залежить від потреби здобувачів у пізнанні нового, інтересу до теми повідомлення, усвідомлення об’єктивних навчальних потреб, тобто орієнтації на пізнавальну мотивацію цієї діяльності﮳  

Уміння працювати з науковою літературою або читати для роботи посідає одне з перших місць у низці основних педагогічних умінь і навичок, якими повинні оволодіти здобувачі, щоб успішно працювати﮳  Беручи до уваги той факт, що здобувачі повинні швидко та ефективно орієнтуватися між новододаними друкованими ЗМІ, мати час для обробки та сприйняття необхідної інформації та відкидання непотрібної інформації, саме за цих обставин функція управління є професійно-орієнтованою﮳[6, с. 79]﮳  Референція притаманна будь-якому тексту, який є предметом читання. Залежно від комунікативного аспекту розрізняють три підвиди референтного читання׃ орієнтовно-референційне, пошуково-референційне та узагальнююче-референційне﮳ Формування іншомовної компетенції з читання передбачає засвоєння здобувачами знань, формування вмінь і розвиток навичок читання, а також удосконалення психофізіологічних механізмів читання﮳

Слід навчити здобувачів користуватися словниками іноземних мов, різними довідковими матеріалами﮳  Читаючи текст, здобувачі повинні розуміти основний зміст і важливі деталі﮳  Набуття цього вміння є надзвичайно важливим, оскільки воно є основою майже всього навчання здобувача﮳ Виконується лексичний, граматичний, структурний і семантичний аналізи та використовуються переклади для подолання труднощів у розумінні тексту﮳ Тому оволодіння іншомовною компетенцією з читання є необхідною складовою ефективної роботи здобувачів із вивчення іноземної мови﮳  Читання іноземною мовою є комунікативним умінням і засобом спілкування за допомогою друкованого слова, важливий спосіб мовлення і найпоширеніший спосіб іншомовного спілкування﮳  Читання робить доступною всю інформацію, передає досвід людства, зібраний у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціальної та культурної діяльності﮳

 

1.2 Види онлайн-ресурсів та їх використання у навчальному процесі

 

Дистанційне навчання є повноцінною альтернативою традиційним заняттям, а за умови якісної освіти та наявності відповідних ресурсів воно може проходити не лише на тому ж рівні, а й навіть на вищому. Таким чином, світ отримав значний поштовх для розвитку різноманітних онлайн-ресурсів та джерел для дистанційного навчання з будь-яких предметів, у тому числі іншомовних  мов﮳ Інтернет пропонує різноманітні онлайн-ресурси для створення віртуального класу, проведення відеоконференцій та різноманітних ігор з усіма учнями одночасно﮳  Рекомендуємо розглянути найпопулярніші з них﮳

Google Classroom

Платформа для створення онлайн-класу. Багато закладів освіти України використовують цей ресурс під час дистанційного навчання, тому що він має досить зручну навігацію, сповіщення, дошку оголошень, коментарі для зворотнього зв’язку, а головне – домашнє завдання педагога з будь-якими вкладеннями (фото, відео, аудіо, документи, гугл форми тощо), які здобувачі освіти повинні надіслати у відповідне вікно протягом періоду реалізації﮳  У випадку, якщо здобувач освітип надсилає завдання пізніше, платформа зазначає це﮳  Педагог може виставити оцінку кожному перевіреному завданню﮳   Також для зручності батьків та здобувачів освітип педагог може заздалегідь підготувати критерії оцінювання того чи іншого завдання﮳ [53,55]﮳

Окрім домашнього завдання, педагог також може поставити різні типи завдань для оцінювання досягнень здобувачів освіти, наприклад тести, створені через Google-форму, яка автоматично перевіряється системою, або виклики на інші платформи з тестами, або навіть просто прикріплений документ із запитаннями, на які мають відповісти здобувачі освіти﮳ Зручно, що педагог може заздалегідь створити кілька завдань і встановити дату й час їх публікації. Якщо програма однакова для кількох класів, то немає потреби дублювати завдання для кожного класу окремо, можна вибрати класи/групи/окремих здобувачів освіти, які мають це робити﮳

Останній розділ платформи – рейтинги. Він дає повний огляд усіх завдань із прогресом навчання﮳  Педагог може побачити, чи здано роботу вчасно, чи все необхідне подано та оцінено ﮳[53,55]﮳ Здобувачі освіти отримують сповіщення щоразу, коли на платформі з’являється нова інформація – опубліковані педагогом завдання чи публікації в стрічці новин﮳ Також педагог може обмежити можливість здобувачів освіти публікувати, щоб уникнути безладу на головній сторінці﮳  Завдяки коментарям здобувачі освіти завжди можуть запитати те, що їм незрозуміло﮳  Для зручності педагога на головній сторінці можна побачити кількість здобувачів освіти, які вже виконали завдання, які ще не виконали та скільки завдань залишилося перевірити [53,55]﮳﮳

Якщо ми подивимось на цю платформу зі сторони здолбувача освіти, ми побачим, що зовнішній вигляд майже такий же, як у педагога, за винятком колонки «Рейтинги»﮳  Здобувачі освіти бачать сторінку новин, можуть (з дозволу педагога) публікувати дописи в стрічці, надсилати завдання та також бачити, хто призначений до класу﮳  Що зручно, так це те, що на головній сторінці відразу видно завдання, які потрібно виконати найближчим часом﮳ Таким чином, Google Classroom є зручною платформою для публікації та контролю виконання завдань﮳ Система структурована і систематизована, в цілому працює злагоджено, без перебоїв і витримує велику кількість користувачів﮳ Єдиний недолік – відсутність можливості проводити онлайн-конференції, але в «шапці» класу вже можна зафіксувати дзвінок на іншій платформі з доступом до відеозв’язку﮳  При грамотному поєднанні двох таких джерел дистанційне навчання мало чим відрізнятиметься за продуктивністю від традиційних﮳ [53,55]﮳

Human

Платформа Human створена як аналог Google Classroom і виконує ті ж функції﮳ Зовнішній вигляд інший, а функціонал для здобувачів  освіти більш розширений﮳ Відразу після входу в обліковий запис, як і в  Google Classroom відкривається загальна стрічка, де публікуються всі повідомлення та завдання, які публікують педагоги﮳  Це означає, що все, що педагог публікує, здобувачі освіти бачать це одразу, коли заходять на сайт﮳ Основна відмінність попереднього ресурсу від цього полягає в тому, що тут здобувачі освіти не отримуватимуть сповіщень електронною поштою, коли педагог додає новини чи завдання﮳

Платформа у здобувачів освіти містить кілька розділів: Дім, Розклад, Аудиторії, Завдання та Аналітика﮳ У розділі «Завдання» всі предмети, за якими закріплений здобувач освіти, відкриті для здобувача. Ця функція також нічим не відрізняється від Google Classroom, але також є такі підзони: Мій клас, Спільноти, Заклад, Факультативи, Групи [53,55]﮳﮳ Вибравши предмет, здобувачі освіти переходять до стрічки новин, де вони можуть бачити все, що публікує педагог﮳ Але тут здобувачі освіти не можуть публікувати власні пости або залишати коментарі під ними﮳

Для зручності здобувачів освіти є графа «Зміст», де можна переглянути всі теми, які вивчалися під час дистанційного курсу﮳  Система відображення ідентична попередній платформі﮳ Педагог вивішує та встановлює термін виконання, а здобувач освіти повинен вчасно виконати та прикріпити роботу у відповідній графі  [50,53,55].  Цікаво, що ця платформа дозволяє здобувачам освіти відстежувати свій прогрес і бачити відгуки педагогів про їх роботу﮳  Це також актуально для батьків, які можуть бути зацікавлені в ефективності навчання своєї дитини﮳

На платформі Human педагог також може опублікувати завдання та додати до нього покликання чи зображення, але, на відміну від Google Classroom, тут немає Google Forms або можливості додавати відео чи аудіо﮳  Це можна зробити, лише перейшовши на Google Диск або інше хмарне сховище﮳ Так само можна проводити онлайн-заняття за умови використання іншого ресурсу та додавання виклику до конференції﮳

Отже, Human — це альтернатива платформі Google Classroom, яка має розширені функції для здобувачів освіти, що певним чином полегшує роботу віддалено, оскільки вся необхідна інформація, наприклад розклад чи факультативи, знаходиться в одному місці﮳  Водночас, якщо брати до уваги пряме призначення цих платформ, то Google Classroom пропонує ширший вибір типів завдань та додатків, що робить роботу педагога більш різноманітною та багато в чому прискорює перевірку знань﮳  Недоліком обох платформ є те, що ми не можемо перейти на онлайн-зустрічі безпосередньо з них, для цього нам доведеться використовувати інші ресурси та додавати дзвінок у шапку профілю чи стрічку новин ﮳ [53,55]

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!