“Форми впливу, стилі та діловий імідж керівництва”

УДК 658.821: 17.022

 

ФОРМИ ВПЛИВУ, СТИЛІ ТА ДІЛОВИЙ ІМІДЖ КЕРІВНИЦТВА

 

ПІБ,

кандидат філологічних наук,

начальник відділу наукової

та наукової роботи

Центральноукраїнського

інституту розвитку людини

 

У дослідженні висвітлено питання взаємозв’язку між стилем керівництва і формуванням корпоративної культури в організації. Описано, що питання іміджу кервника важливе, а його життєві погляди визначають цінності, які приймає організація. З’ясовано, що чим більше авторитетна постать головного керівника, тим сильніше його вплив на культуру, структуру та стратегію організації.

Ключові слова: управлінська праця, освіта керівника, професійні здібності, роль керівника, формування організаційної культури.

Постановка проблеми. У сучасних умовах активізації глобалізаційних процесів та впровадження нових підходів у господарюванні, підприємствам необхідно працювати, дотримуючись вимог сучасного ринку та враховуючи його закони. Важливим завданням для підприємств різних форм власності стає пошук нових методів управління персоналом з метою підвищення продуктивності виробництва.

Корпоративна культура будь-якої організації на великій мірі формується особливостями поведінки керівника організації. Саме його особистісні риси визначають систему відносин з партнерами, клієнтами та співробітниками і формують стиль взаємин всередині організації.

Мета дослідження – дослідити форми впливу, стилі та діловий імідж керівника компанії.

Ступінь дослідженості проблеми. Дослідження в даній галузі здійснювали як зарубіжні так і вітчизняні вчені, а саме: О. Баландін, Е. Шейн, В. Шалін, А. Іванченко, Г.В. Назарова, Г. Хаєт, В. Яременко та ін. Але аспекти зв’язку корпоративної культури з стилем керівництва у роботах цих авторів були висвітлені недостатньо, що стало поштовхом для детальнішого дослідження даного питання.

 

Виклад основного матеріалу. Сучасні соціально-економічні обставини вимагають нових підходів до керування організаціями з метою забезпечення їх високої ефективності та конкурентоздатності. Теперішнє українське суспільство характеризується   відсутністю економічної, політичної і соціальної стабільності.

Бажання адекватного вирішення актуальних проблем, пошуку нових способів вирішення управлінських проблем, соціально відповідальної поведінки, розвитку та підтримання організаційної культури як детермінуючого фактору її ефективності, – все це забезпечує виконання професійно-управлінської діяльності, формування позитивного образу управлінця нового типу.

На сьогоднішній день до процесу управляння підприємством, організацією, установою необхідно підходити з позицій не тільки науково обґрунтованих способів та прийомів організації праці, але й з використанням особливих сучасних методів управління, які б стимулювали діяльність самих керівників підприємств та всього колективу загалом. Оскільки вагомою фігурою в діяльності будь-якого підприємства є керівник, то доречно буде зазначити, що це особа, яка наділена правом ухвалювати рішення в межах даних йому повноважень, який також повинен володіти умінням оратора та дискусувати, бути обізнаним у сфері трудових правовідносин, та не лише знати права і обов’язки працівників, але й сприяти їх дотриманню; володіти засобами досягнення мети і методами контролю, уміло використовувати засоби заохочення та стягнення.

Термін «керівник» дослівно позначає «управляти, направляти і бути на чолі чого-небудь» [4, с. 679]. Керівники – це різновид посадових осіб, наділе них адміністративною владою по відношенню до очолюваного ним формально-організованого колективу, які здійснюють внутрішньо-організаційне управління ним [5, с. 9]. Керівник – особа, яка очолює колектив і використовує надану йому владу для впливу на поведінку людей, що у ньому працюють.

Вплив керівника на персонал на разі є дуже актуальною проблемою так, як управління – це взаємодія того, хто керує, з тим, ким керують. Управлінський вплив здійснюється постійно за допомогою різних форм у процесі взаємодії між колективом і керівником. Важливо, щоб цей вплив був цілеспрямованим та позитивним з боку керівника, а персонал не давав супротиву такому впливу.

Одними з найважливіших чинників впливу керівника на підлеглих є його авторитет і влада. Влада й авторитет – це та важлива міра, за допомогою якої одна людина, зібравши свої можливості, намагається внести зміни до поведінки іншої людини за допомогою засобів впливу. Зміни, які породжені за допомогою психологічного впливу, мають властивість зникати, якщо людина або ціла група людей вийшла зі сфери впливу. Будь-які зміни, які будуть тривалішими, мають властивість ставати рисами людини [1].

Авторитет та влада є одними із найважливіших чинників впливу керівника на підлеглих. Авторитет (від лат. autoritas – вплив, влада) – вплив особистості, який засновується на займаних ним посадах; визнання за особистістю права приймати відповідальні рішення в умовах спільної трудовоï діяльності [8]. У ширшому розумінні, влада – це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрям діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних, організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів тощо. Влада може застосовуватися до індивідів, груп, команд, організацій.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!