“Гендерні стереотипи як чинники впливу на соціалізацію старшокласників”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

1.1. Поняття про «гендер» та гендерні стереотипи

1.2. Особливості прояву гендерних стереотипів у процесі спілкування

1.3. Ретроспектива ролі гендерних стереотипів у виборі стратегій профорієнтації

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОЖЛИВОСТЕЙ КОМІКСУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕНДЕРНО СТЕРЕОТИПНОЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ/-ЦЬ 

2.1. Комікс як інструмент соціальної роботи

2.2. Розробка коміксу щодо гендерно стереотипної профорієнтації старшокласників/-ць

2.3. Аналіз впливу коміксу на гендерно стереотипну профорієнтацію старшокласників/-ць

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвими змінами у системі гендерних відносин, внаслідок чого, з одного боку, відкриваються можливості для їх оптимізації, а з іншого — виникає ризик порушень формування гендерної ідентичності у підростаючого покоління.

Сучасні дослідження в області феміністської і гендерної теорії дуже великі. Інтерес до даної проблематики в наш час великий, що пояснюється високим ступенем актуальності теми й існуванням у суспільстві ще досить сильного, стійкого традиційного погляду, як на жінку, так і на чоловіка.

Незважаючи на те, що багато сучасних соціальних стандартів, норм й цінностей стають більше гнучкими, сила гендерних установок – до тепер є однією з головних їхніх характеристик; суспільство в більшій своїй частині непохитно відтворює стереотипи минулого. У звʼязку із цим діагностика вивчення гендерних стереотипів представляється необхідною і досить актуальною.

Гендерні стереотипи — механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління. У суспільній свідомості вони функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче».

Процес гендерної соціалізації визначається й направляється за допомогою різних соціальних і культурних засобів. Для цього в кожному суспільстві існують певні гендерні ролі. У широкому змісті поняття ролі означає спосіб поведінки людей у системі міжособистісних відносин, що залежить від їхньої позиції в суспільстві й, що відповідає набору норм приписань і очікувань, які існують в даному суспільстві. Під гендерною роллю розуміють систему соціальних стандартів, приписань, стереотипів, яким людина повинна відповідати, для того щоб її визнавали як хлопчика або дівчинку.

У процесі гендерної соціалізації учні як представники певної статі засвоюють правила гендерних взаємовідносин, і від того, які гендерні уявлення формує школа – патріархатні (на основі статевої ієрархії), що орієнтують учнів на різні життєві стратегії, зумовлюючи нерівні позиції статей у соціальному житті, або егалітарні (на основі рівності статей), залежить подальша особистісна та професійна самореалізація молодої людини у суспільстві.

Саме тому поняття «гендер» та пов’язані з ним проблеми, як-то – гендерна освіта і виховання, гендерна соціалізація, гендерні стереотипи/ролі/ уявлення тощо – активно розглядаються у педагогіці. Їм присвячені роботи С. Гришак, В. Кравця, С. Харченка та ін.

Ґендер є відносно новим поняттям у психології. У його розвиток зробили внесок такі зарубіжні та вітчизняні психологи, як Т.В. Бєндас, С. Бем, Ш. Берн, Є.П. Ільїн, І.С. Кльоцина та ін. Значний вклад в розробку проблеми професійного самовизначення внесли такі вчені, як Дж. Голланд, А.Є. Голомшток, Л.А. Йовайши, Є.О. Клімов, М.С. Пряжников та ін.

Мета дослідження полягає в аналізі гендерних стереотипів як важливих факторів, що впливають на процес соціалізації старшокласників.

Спираючись на мету дослідження, були визначені завдання:

1. Розкрити поняття про «гендер» та гендерні стереотипи;
2. Проаналізувати особливості прояву гендерних стереотипів у процесі спілкування;
3. Дослідити розробку коміксу щодо гендерно стереотипної профорієнтації старшокласників/-ць;
4. Обґрунтувати аналіз впливу коміксу на гендерно стереотипну профорієнтацію старшокласників/-ць.

Об’єктом дослідження є процес гендерної соціалізації учнів старших класів.

Предметом дослідження є програма позанавчального виховання, що впливає на процес гендерної соціалізації учнів старших класів.

Методи дослідження включають вивчення, узагальнення та систематизацію наукових положень за темою роботи, а також аналіз реальних гендерних уявлень старшокласників щодо цінностей гендерної рівності.

Структура й обсяг роботи – дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 2 додатки. Загальний обсяг роботи  становить 47 сторінок.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

1.1. Поняття про «гендер» та гендерні стереотипи

 

На сучасному етапі розвитку Україна активно працює над будівництвом демократичного суспільства, де одним із провідних принципів є забезпечення рівних прав чоловіків і жінок. Це передбачає відмову від усталених гендерних стереотипів у соціумі. В наш час гендерна тематика є дуже актуальною, що підтверджується аналізом наукових досліджень. Особливу увагу слід звертати на вивчення гендерних питань у сфері освіти. Введення дитиною гендерних норм з раннього віку є важливим елементом сучасної освіти, оскільки це сприяє подоланню патріархальних установок у взаємовідносинах між статями [24, с. 21].

Саме тому поняття «гендер» та пов’язані з ним проблеми, такі як гендерна соціалізація, гендерна освіта та виховання, активно досліджуються в педагогіці.

У психології гендер розглядається як соціально-біологічна характеристика, що допомагає людям у формуванні уявлень про «чоловіка» та «жінку». Соціальні психологи вважають, що дві основні причини, через які люди стараються відповідати гендерним очікуванням, – це нормативний та інформаційний тиск.

Термін «нормативний тиск» визначає механізм, за яким людина відчуває необхідність відповідати суспільним чи груповим очікуванням, щоб не бути відкинутим суспільством.

Інформаційний тиск виникає внаслідок розширення наших знань про себе та світ, коли ми намагаємося зрозуміти, яку позицію варто прийняти в різних соціальних ситуаціях, і частіше спираємося на інформацію, яку надають інші, а не на власний досвід.

У найширшому розумінні, поняття ґендер може бути визначено так: ґендер – це система цінностей, норм і характеристик чоловічої та жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та взаємин між чоловіками та жінками. Ця система формується суспільством та підтримується соціальними інститутами, а також впливає на індивідуальну соціалізацію особистостей. Вона визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами і закріплює уявлення про роль жінки та чоловіка в суспільстві залежно від їх статевої належності.

Поняття, подібно до людей, мають своє походження і еволюцію. Термін «ґендер» з’явився у Великій Британії. В англійській мові «ґендер» буквально перекладається як граматичний рід – чоловічий, жіночий, середній.

Пізніше це поняття стало вживатися для опису соціо-статевих характеристик статі, відмінних від виключно біологічних аспектів (генетичних, морфологічних, анатомічних, фізіологічних). Воно включає в себе специфічні риси способу життя, поведінки, намірів і прагнень тощо.

Ґендерне поняття не обмежується лише окремими чоловіками та жінками, а також включає в себе відносини між ними як соціально-демографічними групами. Воно охоплює ґендерні відносини в цілому, тобто спосіб, яким реалізуються соціальні ролі жінок і чоловіків, дівчаток та хлопчиків у суспільстві.

Поняття ґендер відрізняється від терміну «стать» (sex), який визначається як біологічна характеристика, що вказує на здатність або нездатність виношувати та народжувати дітей. Біологічна стать виражає природні, біологічно обумовлені різниці між чоловіком і жінкою. У відміну від статі, ґендер формується соціально і залежить від культурних впливів суспільства в певний історичний період.

Ґендер характеризує як чоловічу, так і жіночу стать і є продуктом соціалізації. Це складне поняття, оскільки воно розкриває багатоаспектний зміст явища.

У науковій літературі термін «ґендер» використовується у кількох контекстах:

1. ґендер як соціально-рольова та культурна інтерпретація характеристик особистості та моделей поведінки чоловіків і жінок, відмінних від біологічних;
2. ґендер як процес набуття соціальних рис особистості тими, хто народився у біологічних категоріях жіночої або чоловічої статі;
3. ґендер як політика рівних прав і можливостей для чоловіків та жінок, а також як діяльність, спрямована на створення механізмів для їх реалізації [22, с.25].

Безліч досліджень свідчать, що психологічні різниці між чоловіками і жінками виникають внаслідок соціальних і культурних факторів, і формуються під впливом особливостей сімейного виховання хлопчиків і дівчаток, а також культурних шаблонів: що вважається «чоловічим», а що – «жіночим».

Гендерні стереотипи, так само як і інші види соціальних стереотипів, є невід’ємною складовою повсякденного мислення, самосвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі.

 

1.2. Особливості прояву гендерних стереотипів у процесі спілкування

 

Гендерні стереотипи є усталеними уявленнями про відмінності між чоловіками і жінками, які є характерними для певного суспільства на певний історичний період. Ці стереотипи впливають як на індивідуальному рівні, так і на рівні суспільства загалом.

Можна виділити два основних рівні впливу гендерних стереотипів:

• гендерна ідентичність;
• гендерні ролі [3, с. 72].

Дослідники вважають, що гендерні стереотипи формуються з раннього дитячого віку під час процесу соціалізації, коли діти вбирають у себе прийняті в даному культурному середовищі уявлення про відповідність правильної поведінки, розподіл здібностей та обов’язків тощо. Соціалізація завершується освоєнням певної соціальної ролі.

Гендерні стереотипи часто виступають у ролі соціальних норм, які змушують нас відповідати гендерним стандартам. Нормативний тиск впливає на нас, спонукаючи намагатися відповідати гендерним ролям, щоб отримати суспільне схвалення та уникнути соціального невдоволення.

Інформаційний тиск проявляється тоді, коли ми уважаємо гендерні норми правильними через вплив соціальної інформації. У нашій культурі чоловіки традиційно займаються певними речами, а жінки – іншими, і гендерні відмінності розглядаються як щось природне. В такому середовищі ми приймаємо гендерні ролі і підпорядковуємося їм.

Підпорядкування гендерних норм може проявлятися у поведінці, але не обов’язково у системі вірувань (поступливість), або як у поведінці, так і у системі вірувань (схвалення, інтерналізація), або може бути визначене бажанням наслідувати однолітка або рольову модель (ідентифікація). Люди в різній мірі підкоряються традиційним гендерним ролям, при цьому деякі виявляють надзвичайну схильність до стереотипізації, особливо ті, хто переживав критичний досвід гендерної соціалізації, де будь-яке відхилення від статевої ролі обов’язково призводило до жорстоких соціальних наслідків.

У підлітковому та юнацькому віці можна спостерігати відповідність стереотипам, які описують поведінку та особистісні характеристики чоловіків і жінок. Очевидно, вплив суспільства проявляється у тому, що поведінка, яка відповідає гендерним стереотипам, зазвичай вважається більш прийнятною, тоді як відхилення від цих стереотипів може викликати осуд. Дівчата, зазвичай, більш чутливі до тиску з боку суспільства через їхню більшу увагу до взаємин з оточуючими [5, с. 128].

Важливо відзначити, що комунікативні особливості та стиль спілкування хлопчиків і дівчат можуть виявлятися різними. Це стосується як рівня товариськості, так і характеру взаємозв’язків. Спочатку здається, що хлопчики завжди більш активні у спілкуванні, ніж дівчатка. Для хлопчиків почуття приналежності до групи своїх однолітків і взаємодія з ними мають значно більший вагомий зважений, ніж для дівчат.

Однак різниця між статями у рівні товариськості виявляється не стільки у кількісному, скільки у якісному аспекті. Для хлопчиків важливіше значення має зміст спільної діяльності та їх власний успіх у ній, ніж просто індивідуальна симпатія до інших учасників цієї діяльності. У свою чергу, спілкування дівчат відзначається більшою обережністю та виборчістю, але при цьому воно має більш дружній характер.

Стиль спілкування тісно пов’язаний з необхідністю відповідати культурним нормам маскулінності або фемінінності, що прийняті в суспільстві. Традиційно чоловічий спосіб спілкування спрямований на збереження свого статусу, тому чоловіки відчувають потребу приховувати свої слабкі сторони й наголошувати на своїх досягненнях і високих цілях. З іншого боку, жіночий стиль спілкування спрямований на зменшення відстані й встановлення психологічної близькості з іншими. Ця культурна установка змушує чоловіків приховувати такі риси та проблеми, які вважаються фемінінними (наприклад, сором’язливість), що в свою чергу обмежує їхню здатність до вираження себе.

Сором’язливість є однією з найбільш поширених комунікативних труднощів серед підлітків і юнаків. Особливо важко з нею впоратися юнакам, оскільки сором’язливість вважається якістю, що не властива «справжньому чоловікові». Для полегшення комунікації, підлітки та юнаки використовують різноманітні стратегії та хитрощі [15, с. 12].

Багато дослідників наголошують на тому, що жінки приділяють особливу увагу відносинам між людьми, що проявляється у великій значимості спілкування для них. У порівнянні з дівчатами, юнаки частіше використовують стандартні типи взаємодії та мають менші навички в комунікації. Дівчата, натомість, виявляють більшу гнучкість і різноманітність у спілкуванні. Прагнення до спілкування дівчат також було підтверджено іншими дослідниками.

 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОЖЛИВОСТЕЙ КОМІКСУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕНДЕРНО СТЕРЕОТИПНОЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ/-ЦЬ

2.1. Комікс як інструмент соціальної роботи

 

Перехід суспільства до епохи інформатизації супроводжується стрімким збільшенням обсягів створеної інформації та зміною форми передачі інформації та її значень. З одного боку, інформаційні технології визначають нові способи передачі інформації, а з іншого боку, продовжується пошук оптимальних форм для сприйняття інформаційних повідомлень.

Згідно з різними даними, від 35 до 90% споживачів інформації є візуально орієнтованими і найефективніше сприймають візуалізовану інформацію. Від 70 до 90% інформації, що досягає мозку людини, подається через зір, а сприйняття такої інформації відбувається у 60 тисяч разів швидше, ніж вербальної, зберігаючись у пам’яті довше [1]. Комікси виступають одним з таких візуалізованих продуктів, які можуть бути використані в освітній, просвітницькій і профілактичній роботі. Згідно з «Літературознавчою енциклопедією» (за авторством та упорядкуванням Коваліва Ю.), комікс – це послідовність «чорно-білих або кольорових розважальних малюнків, що ілюструють розвиток сюжету, супроводжуваний мінімальним, переважно діалогічним текстом» [12].

Це інноваційна форма мистецтва з значним етичним, культурним, аксіологічним, гуманітарним і педагогічним потенціалом. У своєму дослідженні Даниленко Є. пояснює важливість використання візуальних засобів у навчальному процесі, оскільки зростає число учнів з образним способом мислення. Він вказує, що «кадри коміксу – це, по суті, кадри фільму, який зупинився. Сьогодні людина більше віддає перевагу перегляду та вивченню, ніж читанню та слуханню». Він підкреслює вплив коміксу на розвиток учнів: діти, які розуміють сенс коміксів, прагнуть розуміти матеріал, а не просто «зазубрити», вони навчаються критично мислити та самостійно здобувати знання [9].

У сферах психології та педагогіки підлітковий вік завжди вважався періодом, коли виховання найбільш складне. Т.В. Говорун., О.М. Кікінеджі одні із провідних дослідників підліткової психології, пояснють, що саме у віці від 14 до 17 років діти починають проявляти специфічну спрямованість на пізнавальну та навчальну діяльність. На цьому етапі вони перебувають у перехідній стадії від дитинства до дорослості і стикаються з новими соціальними ролями та зв’язаними з ними вимогами. Використання комбінації тексту та малюнка сприяє кращій усвідомленості реальності, допомагає дати відповіді на питання та викликає інтерес [4].

На основі наших спостережень можна визначити такі переваги використання коміксів:

1. учні ознайомлюються з реальними життєвими ситуаціями;
2. завдяки коміксам вони мають можливість швидко проаналізувати ситуацію і зробити висновки відповідно до неї;
3. вони можуть простежити причинно-наслідкові зв’язки;
4. комікси надають учням можливість створити власну модель успіху.

Наразі у школах спостерігається тенденція використання коміксів під час занять з різних предметів, таких як математика, українська мова, географія, англійська мова, біологія та інші.

Проблему гендерних стереотипів та їх вплив на життя та вибір людини вивчає український науково-популярний ресурс «Гендер в деталях». Один із їхніх продуктів – освітні комікси «Сексизм навпаки». Головною метою є привернути увагу суспільства до гендерних стереотипів, показати, як проявляється дискримінація та упередження, в тому числі й у професійній сфері, та як це впливає на жінок та чоловіків.

Крім того, Центром «Розвиток КСВ» спільно з Фондом ООН у сфері народонаселення в Україні були розроблені комікси про дівчат в IT-сфері в рамках ініціативи «Дівчата STEM». Ці комікси призначені для школярів та школярок з метою подолання гендерних стереотипів, що пов’язані з ІТ-галуззю. Проведене опитування показало, що 23% дівчат не впевнені у своїх здібностях стосовно цієї професії [17].

Починаючи з 2017 року, автори інтернет-ресурсу «Повага. Кампанія проти сексизму» розпочали використання коміксів, адаптуючи їх для публікації в соціальних мережах. Ці комікси призначені для обговорення актуальних тем, таких як мотиваційні зображення, що підтримують гендерну рівність.

Український художник Анатолій Криволап описує різновид соціальних коміксів як засіб візуальної наративної історії, яка спрямована на привертання уваги суспільства до стигматизованих тем та проблем. Наприклад, деякі соціальні комікси тематизують ВІЛ або проблеми, пов’язані з сміттєвими полігонами. У своїх творах він відображає діяльність громадських організацій, які займаються різноманітними соціальними проблемами. Наразі Анатолієм Криволапом створено шість коміксів про некомерційні організації з різних регіонів. Перший комікс «Ніхто не говорить про це» був створений у 2019 році для громадської організації «Сім’я дітям».

 

2.2. Розробка коміксу щодо гендерно стереотипної профорієнтації старшокласників/-ць

 

Ми провели аналіз гендерних стереотипів у виборі майбутньої професії серед учнів КЗСОР «Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей» за допомогою двох методів: групових інтерв’ю та опитування. На основі зібраного матеріалу ми розробили комікс як інструмент для спонукання старшокласників/-ць цього навчального закладу до критичного обдумування свого майбутнього професійного вибору.

Для якісної розробки коміксу була сформована мультидисциплінарна команда, в яку входили соціальний працівник, психолог, експертка з гендерних питань і художниця. Мультидисциплінарний підхід дозволив звернутися до проблеми гендерних стереотипів з різних перспектив, врахувати ризики і створити якісний продукт за допомогою професіоналізму команди, спрямований на профілактику та зменшення цієї проблеми.

Команда проводила регулярні групові зустрічі, під час яких здійснювався моніторинг та оцінка виконаної роботи, а також представлення нових сценаріїв. За словами Шевченко З.В, модель мультидисциплінарної команди є першим етапом у розвитку концепції командної роботи [25]. Робота в команді відкриває широкі можливості. Ефективна команда чітко розуміє свою мету та завдання. Для досягнення цілей необхідні спільні зусилля всіх учасників. Процес ухвалення рішень в ефективній команді відбувається відкрито і прозоро. Команда підтримує та доповнює зусилля, спрямовані на досягнення поставленої мети.

Ролі та відповідальність в команді залежать від навичок та досвіду кожного учасника, а також від потреб у вирішенні поставлених завдань. Взаємодоповнення грає ключову роль у колективній роботі, оскільки члени команди мають різноманітні технічні та функціональні навички, різні ролі та особисті риси, які сприяють ефективній взаємодії.

У мультидисциплінарному підході, кожен учасник команди був важливим, оскільки саме така різноманітність сприяла утворенню повноцінного розгляду проблеми. Зазвичай, обов’язки розподілялися серед членів команди відповідно до їхньої спеціалізації, здібностей та можливостей.

При розробці було використано гендерний підхід, що виявляється у наступних аспектах:

1. Сформовано гендерно збалансований склад команди, включаючи як чоловіків, так і жінок;
2. У тексті коміксу використано гендерно чутливу мову, уникнувши висловлень, що містять сексизм чи дискримінацію;
3. Здійснено рівноправне використання стереотипів щодо жіночих і чоловічих професій;
4. Комікс призначено для просвіти старшокласників з питань гендерних стереотипів у сфері праці, незалежно від їх статі;
5. Розробка враховувала психологічні відмінності між хлопцями і дівчатами;
6. Розробка коміксу спрямована на задоволення потреб як хлопців, так і дівчат, ураховуючи їхні інтереси та стереотипні уявлення щодо майбутніх професій;
7. Цільова група складається з однакової кількості хлопців і дівчат;
8. Для розробки коміксу була залучена експертка з гендерних питань.

Етапи розробки та впровадження коміксу були такі:

1. Організація координаційної зустрічі мультидисциплінарної команди в онлайн-форматі через обмеження, пов’язані з карантином;
2. Обговорення напрямків роботи і визначення термінів виконання завдань;
3. Розроблення сюжету, ґрунтуючись на відібраних гендерних стереотипах, що стосуються сфери праці;
4. Узгодження сюжету з експерткою з гендерних питань, корекція тексту, налаштування елементів, подання інформації;
5. Погодження сюжету з психологом щодо дизайну, вибору кольорів, розміщення об’єктів, обговорення сприйняття зображень та корекція відповідно до рекомендацій;
6. Погодження сюжету з художницею з урахуванням рекомендацій експертів, деталізація та коригування ілюстрацій;
7. Розробка ілюстрацій для коміксу;
8. Робоча зустріч команди проєкту, під час якої проводиться повторний аналіз готового коміксу, вносяться додаткові коригування у зображення, обговорюються дати релізу та промоційна кампанія;
9. Погодження ротаційної та промоційної кампанії коміксу з адміністрацією КЗСОР «Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей»;
10. Розроблення анкет для оцінки впливу коміксу;
11. Проведення вхідного опитування;
12. Онлайн-презентація коміксу серед старшокласників, в якій надається короткий лекційний матеріал щодо гендерних стереотипів та їх впливу на особистість та суспільство. Комікс представляється на заході, де обговорюється проблема на конкретних прикладах, а також збирається зворотний зв’язок;
13. Проведення вихідного опитування;
14. Розміщення коміксу на сайті гімназії та у соціальних мережах через партнерські організації та зацікавлені сторони;
15. Аналіз впливу коміксу на профорієнтацію старшокласників.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!