Курсова робота “Актуальні питання забезпечення безпеки дорожнього руху підрозділами Національної поліції”

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Поліція як суб’єкт забезпечення безпеки дорожнього руху

2. Правове регулювання забезпечення безпеки дорожнього

3. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

4. Водій як учасник дорожнього руху в умовах воєнного стану: гарант безпеки чи перший порушник?

5. Особливості небезпеки на автошляхах держави у воєнний час та необхідність підвищення контролю за дотриманням правил дорожнього руху

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Проблематика забезпечення безпеки дорожнього руху була, є і буде актуальною для будь-якої країни. Україна за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод посідає п’яте місце в Європі. Цивілізоване суспільство не може існувати без належного задоволення соціальної потреби в просторовому переміщенні засобами автомобільного транспорту.

Дорожній рух як соціальна система є первісно небезпечним, заздалегідь аварійним явищем, пов’язаним із автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки. Саме аварійність є показником ефективності державного управління у сфері організації діяльності із забезпечення безпеки дорожнього руху. В Україні таку діяльність проводять поєднані в єдину соціальну систему органи виконавчої влади всіх рівнів, правоохоронні органи та окремі галузі народного господарства (автомобілебудування, дорожнє господарство, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я, засоби масової інформації тощо), чільне

місце серед яких відводиться Національній поліції України, зокрема Департаменту патрульної поліції.

Велика кількість дорожньо-транспортних пригод та постраждалих від них також впливає на економіку та сферу охорони здоров’я України. За розрахунками експертів Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються в 4,5 млрд. доларів США на рік, що становить приблизно 3,4 відсотка валового внутрішнього продукту (у розрахунках 2015 року), включаючи матеріальні витрати, пов’язані з пошкодженням майна та зниженням продуктивності праці, та людські втрати через серйозні травми або смерть унаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Процеси, пов’язані з дорожнім рухом, явища, що його супроводжують, та їх наслідки, зокрема, шкода, яку несе суспільство від ДТП, займають важливе місце в суспільному житті та потребують глибокого наукового дослідження. Так, за офіційними даними, у світі в результаті ДТП щодня гине 3 тис. людей і ще близько 100 тис. отримують серйозні травми.

Мета дослідження полягає у тому, щоб шляхом аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його застосування визначити сутність, різновиди та особливості адміністративно-правових інструментів, які використовуються Національною поліцією у сфері безпеки дорожнього руху, підстави та порядок їх застосування.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

1. визначити роль Національної поліції в забезпеченні безпеки дорожнього руху;
2. проаналізувати нормативно-правове регулювання та організаційну побудову Департаменту патрульної поліції;
3. визначити поняття та види адміністративно-правових засобів забезпечення дорожнього руху;
4. обгрунтувати загальнообов’язкові правила у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об’єктом дослідження є взаємовідносини у суспільстві, що виникають у контексті забезпечення безпеки на дорогах.

Предметом дослідження є правові засоби, які використовують підрозділи МВС України для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Методи дослідження діалектичний метод, за допомогою якого з’ясовано поняття, визначено сутність і розкрито зміст адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху;  методів аналізу та синтезу визначено систему загальнообов’язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;  методи класифікації та групування використовувалися при аналізі основних напрямів діяльності Департаменту патрульної поліції, правил, що діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Новизна і теоретичні значимості роботи  полягають  у тому, що проведено комплексне дослідженням питань адміністративно-правового регулювання безпеки дорожнього руху в аспекті врахування подальшого розвитку суспільних відносин у даній сфері та необхідності удосконалення відповідного організаційно-правового забезпечення.

Практична значимість курсової роботи полягає у можливості вирішиння практичного завдання  щодо безпечної та раціональної організації дорожнього руху що є передумовою не лише економічного та соціального розвитку суспільства, але й фактором безпеки життя та здоров’я громадян.

Структура курсової роботи.  Курсова робота складається зі вступу, 5 пунктів, висновка та списку використаних джерел (27 найменувань). Загальний обсяг курсової роботи становить 36 сторінок.

 

1. Поліція як суб’єкт забезпечення безпеки дорожнього руху

 

Згідно із Законом України «Про Національну поліцію», Національна поліція України як центральний орган виконавчої влади має наступні функції: забезпечення публічної безпеки та порядку, захист прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності та надання допомоги особам у випадках, коли вони за певних обставин потребують такої допомоги [5].

Крім того, Положення про Національну поліцію України, яке було затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року під номером 877 [13], визначає повноваження поліції в різних сферах у комплексі. Окрім основних завдань Національної поліції, які визначені у цьому Положенні, слід відмітити регулювання дорожнього руху та контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками, а також за правомірністю експлуатації транспортних засобів на дорожній мережі; супроводження транспортних засобів у випадках, передбачених законом; видачу дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів згідно з законом; та видачу та погодження дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху, які також передбачено в статті 23 Закону України «Про Національну поліцію».

Комплекс повноважень, завдань та обов’язків поліції у сфері безпеки дорожнього руху, визначених нормативно-правовими актами, підтверджує, що поліція виступає як один з основних учасників забезпечення безпеки дорожнього руху.

Давайте розглянемо це питання більш детально та об’єктивно. Забезпечення безпеки дорожнього руху – це функція спеціально уповноваженого органу або підрозділу, спрямована на організацію, регулювання та контроль за дорожнім рухом на відведених для цього територіях. Це також включає усунення причин і умов, які можуть призвести до небезпеки для учасників руху та інших осіб. Важливо відзначити, що суб’єктами забезпечення безпеки дорожнього руху є уповноважені законом органи влади або їх структурні підрозділи. Це означає, що і Національна поліція України є суб’єктом цієї функції, оскільки її повноваження у цій сфері чітко визначені законодавством.

Проте не слід обмежуватися лише тими завданнями та повноваженнями поліції, які було згадано раніше. Ретельне вивчення законодавства розкриває, що забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється і через інші повноваження.

Закон України «Про дорожній рух» чітко визначає повноваження Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які включають наступне згідно зі статтею 52-3 цього закону:

• участь у реалізації державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в межах власних повноважень;
• забезпечення безпеки дорожнього руху;
• організація супроводження та забезпечення безпечного руху спеціальних транспортних засобів;
• погодження будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг, залізничних переїздів та інших дорожніх споруд;
• погодження обладнання для організації дорожнього руху та маршрутів руху транспортних засобів;
• видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевищують нормативні параметри;
• контроль за безпекою дорожнього руху під час перевезення пасажирів та вантажів, включаючи небезпечні вантажі;
• інформування учасників дорожнього руху про правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Ці повноваження, які визначені у Законі України «Про дорожній рух», є ключовими у виконанні завдань поліції забезпечення безпеки на дорогах.

 

2. Правове регулювання забезпечення безпеки дорожнього

 

Безпека під час дорожнього руху є однією з важливих проблем у нашій країні. Використовуючи досвід інших країн і адаптуючи його до умов вітчизняного правового середовища, Україна може розробити комплексний підхід та заходи для вирішення проблем безпеки на дорогах і їх поліпшення. Ця проблематика ускладнена специфічними регіональними тенденціями, що складалися після розпаду СРСР.

Основу забезпечення безпеки на дорогах становлять ряд нормативно-правових актів, які прийняті на законодавчому рівні. Вони виступають як правові регулятори та формують національне законодавство з питань безпеки дорожнього руху.

В правовому регулюванні діяльності Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху значне значення мають такі документи: Конституція України [4]; Закон України «Про Національну поліцію» [5]; Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. (дата оновлення: 04.02.2019) [6]; Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМ України від 10.10.2001 р. № 1306 [7]; Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X (дата оновлення: 07.02.2019) [8]; Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III (дата оновлення: 26.02.2019) [9]; Положення про Департамент патрульної поліції, затверджене наказом МВС України від 06.11.2015 р. № 73 [10]; Інструкція з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395 [11] і інші.

В системі загальнообов’язкових правил, пов’язаних з безпекою на дорогах, ключове місце займають законодавчі акти, що приймаються Верховною Радою України і мають найвищу юридичну силу. У сфері дорожнього руху всі законодавчі акти можна умовно розділити на дві групи: ті, що визначають порядок організації дорожнього руху, та ті, що регламентують функціонування патрульної поліції у забезпеченні безпеки на дорогах.

Поза законодавчими актами, Верховна Рада України видає постанови для регулювання правових відносин у сфері дорожнього руху. У таких постановах зазвичай визначаються пріоритетні завдання, що потребують негайного вирішення, включаючи вимоги щодо зміцнення правопорядку. Деякі обов’язкові правила забезпечення безпеки на дорогах, порушення яких може призвести до застосування адміністративних заходів патрульною поліцією, визначаються також в указах Президента України, постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України.

Більшість правових норм, що визначають діяльність патрульної поліції у сфері дорожнього руху, знаходяться у відомчих нормативних актах МВС України. Варто зазначити, що на сьогодні проблема відомчого правового регулювання залишається актуальною для наукових дискусій. Деякі особи, які негативно ставляться до відомчих актів, взагалі не вважають їх джерелом права, вважаючи їх «бюрократичним звичаєвим правом», що не має підстави в законі. Однак слід врахувати, що Закон України «Про Національну поліцію» та інші законодавчі акти встановлюють повноваження Національної поліції загальними положеннями, що ускладнює їх практичне застосування без конкретизації. Тому важливим є розвиток відомчої нормотворчості для забезпечення більш точного та ефективного виконання поліцейських функцій.

 

3. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

 

Держава використовує різні заходи для боротьби з порушеннями законодавства про дорожній рух, проте особливе значення має адміністративна відповідальність. Зокрема, сучасні вимоги вимагають підвищеної ефективності виконання адміністративної відповідальності, оскільки існує багато негативних факторів, які гальмують розвиток цієї галузі, таких як:

1. перекриття повноважень суб’єктів адміністративної юрисдикції, недоліки у адміністративно-деліктному законодавстві;
2. відсутність контролю зі сторони органу, що видав постанову про застосування адміністративного стягнення, низький рівень професійної підготовки суб’єктів правозастосування, які часто допускають помилки у кваліфікації правопорушень у сфері дорожнього руху;
3. недотримання правил оформлення матеріалів адміністративної справи та строків притягнення громадян до адміністративної відповідальності і так далі.

Більше того, санкції за адміністративні порушення у сфері безпеки дорожнього руху не виконують своєї превентивної, виховної та каральної ролі належним чином, оскільки не мають системного та якісного впливу.

Тому наразі є важливим здійснення детального аналізу змісту порушень у сфері дорожнього руху, вивчення специфіки застосування адміністративних заходів відповідальності за їх вчинення та подальше внесення пропозицій щодо вдосконалення законодавства з метою підвищення ефективності реагування на такі порушення.

У липні 2015 року були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в рамках Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення регулювання відносин у сфері безпеки дорожнього руху» (№ 596-VIII). Ці зміни істотно вплинули на законодавство, регулююче безпеку дорожнього руху.

А саме:

1. зафіксовано введення відповідальності за адміністративні порушення у сфері безпеки дорожнього руху, виявлені в автоматичному режимі;
2. встановлено відповідальність юридичних осіб;
3. запроваджено новий вид покарання – штрафні бали;
4. упроваджено поняття поліції замість міліції;
5. введено обов’язкові санкції у вигляді штрафів за порушення, які розглядаються національною поліцією;
6. посилено можливості поліції видавати постанови у справах про адміністративні порушення без складання протоколу;
7. розширено повноваження поліцейських щодо розгляду справ про адміністративні порушення на місці їх вчинення з можливістю негайного стягнення штрафу на місці беззастережно, використовуючи безготівкові платіжні засоби;
8. встановлено норму, що протокол не складається у випадку вчинення адміністративних порушень, які розглядає національна поліція;
9. змінено процедуру виконання постанови щодо накладення штрафу.

Головним чином, ці зміни стосуються порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Давайте розглянемо введення нового виду покарання – штрафних балів. Ці бали є способом покарання громадян за порушення правил безпеки дорожнього руху, виявлені автоматично, і вони встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Кожному особі, яка має право керувати транспортним засобом, щорічно, починаючи з моменту отримання цього права і до закінчення року, нараховується 150 балів. При виявленні порушення правил безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, з загальної кількості балів громадянина, який вчинив порушення, віднімається певна кількість штрафних балів, визначених відповідно до відповідної статті Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення штрафні бали застосовуються лише до частини першої та частини другої статті 122 (Стаття 122: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!