Курсова робота “Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ МАДОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ

1.1. Сутність, види соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми

1.2. Мета, завдання, зміст, форми, методи, засоби надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми

РОЗДІЛ  2. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

2.1. Досвід надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми департаментом соціальної політики Луцької міської ради

2.2. Практичні рекомендації для підвищення ефективності надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми Луцької міської територіальної громади

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Протягом усієї історії людства, родинні стосунки, та насамперед сім’я, відігравали важливу роль у становленні та соціалізації особи. Надалі інститут сім’ї ставав тим самим «осередком суспільства», яка й становила фундамент для формування цивілізованого та процвітаючого суспільства. Звичайно ж у сучасному світі сім’я займає особливе місце у створенні сприятливої соціальної, економічної та політичної сфери країни.

Варто зазначити, що за своєю значимістю інститут сім’ї сьогодні, порівняно з іншими соціальними інститутами, має великий вплив на розвиток майбутнього. Адже саме у сім’ї закладаються основи моральності, світогляду людини, формуються норми поведінки в суспільстві, розкриваються внутрішній світ та індивідуальні якості особи. Саме у сім’ї відбувається повна підготовка нового члена суспільства. Крім цього, сім’я протягом усього життя людини сприяє його самоствердженню, стимулює соціальну та творчу активність особистості, що розкриває його індивідуальність.

У сучасних умовах сім’я переживає серйозні проблеми, які цілком впливають на її благополуччя, а також негативно позначаються не тільки на кожному її члені, а й впливають на стабільність та розвиток всього суспільства. Різного роду проблеми не дають повноцінно реалізовувати сім’ї її функції, тому інститут сім’ї потребує допомоги та підтримки з боку держави, безболісного подолання різних важких життєвих ситуацій. На сьогоднішній день підтримки та допомоги потребують великого кількість сімей, яким необхідно подолати соціально-економічні, соціально-побутові, соціально-психологічні та інші проблеми.

 Сім’ї, що перебувають у колі вище перерахованих проблем, належать до категорії малозабезпечених сімей. Особливого значення у процесі надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям займає соціальна робота, яка і спрямована на вирішення соціальних проблем сім’ї та відновлення її соціально-економічного благополуччя.            

Мета дослідження заключається у вивченні заходів соціальної підтримки малозабезпечених сімей, важлива також розробка рекомендацій, яка стосується вдосконалення соціальної роботи з малозабезпеченими сім’ями.

Виходячи з мети, нами поставлені наступні завдання:

1. проаналізувати сутність, види соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми;
2. описати мету, завдання, зміст, форми, методи, засоби надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми;
3. вивчити досвід надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми департаментом соціальної політики Луцької міської ради;
4. розробити практичні рекомендації для підвищення ефективності надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми Луцької міської територіальної громади.

Об’єкт дослідження – надання соціальної допомоги сім’ям з дітьми Луцької міської територіальної громади.

Предмет дослідження – види, форми, методи, засоби надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми Луцької міської територіальної громади.

Методи дослідження: вивчення наукової літератури з теорії та практики соціальної політики, практичного досвіду департаменту соціальної політики Луцької міської ради, спостереження, анкетування, тестування, бесіди.

Експериментальне дослідження проводилося на базі департаменту соціальної політики Луцької міської ради.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні практичних рекомендацій для підвищення ефективності надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми Луцької міської територіальної громади.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків,списку  посилань на використані джерела.

 

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ МАДОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ

1.1. Сутність, види соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми

 

Малозабезпечені сім’ї як соціально вразлива категорія населення, несуть велике фінансове навантаження, яке збільшує ймовірність впадання у бідність та обмежує доступ до ресурсів сімейного господарства.

Сучасна соціальна політика включає в себе конкретні економічні заходи для підтримки державного бюджету, а також ініціативи соціального та ідеологічного спрямування. Ці заходи спрямовані на зміну масової свідомості та розвиток соціальної активності населення, створення умов для ефективного використання наявних і потенційних ресурсів у сім’ях.

Малозабезпечені сім’ї висувають ключові вимоги до суспільства щодо рівня державної підтримки та надання цілеспрямованої соціальної допомоги. Вони вимагають підвищення рівня соціальних гарантій, зокрема у сфері оплати праці та соціальної підтримки, а також збереження безкоштовності базових соціальних послуг [5, с. 19-21].

Важливо відзначити, що кожна родина має право на соціальну підтримку зі сторони держави у різних формах, які були висвітлені раніше. Тому владі потрібно розробляти різноманітні нормативно-правові акти, які регулюватимуть систему соціального захисту та підтримки населення, а також правовий статус різних соціальних груп.

Навіть за наявності різноманітних видів допомоги, призначених для малозабезпечених сімей, їхня частка у загальних доходах є мінімальною, а розмір виплат залишається недостатнім для створення умов для достойного виховання та життя.

Проблема бідності в населенні – складна та багатогранна проблема, яка має світове значення. Питання про причини бідності постійно вимагає уваги та потребує вирішення або зміни стану у кожній країні.

Межі бідності є відносними та залежать від різноманітних факторів. Загалом у світовій практиці часто використовується узагальнений показник рівня життя населення, що відображає досягнені стандарти у країні, яка проаналізована. Один з найбільш конкретних показників бідності у нашій країні – це частка людей із доходами нижче рівня прожиткового мінімуму, встановленого урядом. Сучасна тенденція цього показника залишає бажати кращого.

У світовій практиці для визначення рівня бідності населення часто використовується такий показник, як середньорічний дохід, який прямо визначається державою для представників середнього класу.

 

РОЗДІЛ  2. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

2.1. Досвід надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми департаментом соціальної політики Луцької міської ради

 

Коли мова заходить про допомогу малозабезпеченим сім’ям, слід розглядати такі концепції, як соціальний захист, соціальна підтримка і, звичайно ж, соціальна допомога. Оскільки соціальні проблеми відображали стан суспільства завжди, держава, як ключовий соціальний інститут, має різноманітні напрямки розвитку. Один з них – це соціальний захист, що має широке та вузьке тлумачення.

У першому випадку, мова йде про заходи, які держава і суспільство приймають, щоб захистити всіх громадян від соціальних ризиків, запобігти порушенню життєвих умов різних груп населення. У другому випадку, соціальний захист передбачає створення умов, що запобігають появі важких життєвих ситуацій або ускладнень для клієнтів соціальних служб [15, с. 22-23].

У той самий час, спеціальні ініціативи, призначені для створення умов, необхідних для життя вразливих соціальних груп, окремих сімей і особистостей, які потребують підтримки, називають соціальною підтримкою. Її мета полягає в тому, щоб допомогти клієнтові знайти особистий сенс у взаємодії з працівниками соціальної служби, виробити свою власну стратегію поведінки, яку клієнт вважає важливою та необхідною для себе [40, с. 8].

У 2021 році до департаменту соціальної політики Луцької міської ради надійшло 14 398 запитів на отримання державної соціальної допомоги від громадян. Призначено отримання державної соціальної допомоги для 21 421 особи на суму 384 278,8 тисяч гривень.

Згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», було призначено 10 813 видів допомоги наступного спрямування:

1. одноразова допомога при народженні дитини (- 9 407);
2. допомога по вагітності та пологах (- 852);
3. для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням (- 157);
4. для дітей одиноких матерів (- 352);
5. допомога при усиновленні (- 26);
6. допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною (-19).

Сім’ям з дітьми було нараховано та виділено допомогу на суму 126 054,9 тисяч гривень. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям становила 55 009,5 тисяч гривень та була призначена для 1 381 отримувача. Додатково, 471 особа отримує місячну грошову допомогу як малозабезпечена особа, що проживає з особою із психічним розладом І та ІІ групи інвалідності. Сума цієї допомоги становить 10 894,8 тисяч гривень. Також, 3 698 особам була призначена та виплачена допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дитині з інвалідністю» на загальну суму 115 477,4 тисяч гривень.

Було призначено та виплачено 307 компенсаційних сум за доглядом за особами, які належать до групи з інвалідністю І чи є пристарілими особами у віці старше 80 років та потребують постійного стороннього догляду. Загальна сума цих виплат склала 128,9 тисяч гривень.

Згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю», у звітному періоді було призначено допомогу 2 136 сім’ям. Це включає: 978 виплат догляду одиноким особам віком від 80 років, 272 виплати за втратою годувальника та 886 виплат для осіб із загальними захворюваннями. Загальна сума цих допомог склала 28 529,9 тисяч гривень.

65 сім’ям було призначено та виплачено тимчасову державну допомогу на дітей, чиї батьки уникають сплати аліментів, не мають змоги утримувати дитину або їх місцеперебування невідоме. Загальна сума цих виплат склала 548,4 тисячі гривень.

Семи прийомним сім’ям та одній сім’ї будинку сімейного типу було призначено соціальну допомогу та грошове забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 81 «Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною». Загальна сума цих виплат склала 1 400,1 тисячу гривень.

Було призначено та виплачено компенсацію для 200 осіб, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі, загалом на суму 1585,2 тисячі гривень. Щомісячна адресна допомога, спрямована на витрати на проживання внутрішньо переміщеним особам, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, була призначена та виплачена для 287 сімей на загальну суму 5 328,2 тисячі гривень.

Також було виплачено одноразову винагороду для 14 жінок, які отримали звання України «Мати – героїня», загалом на суму 317,8 тисяч гривень. До того ж, тимчасова державна соціальна допомога була призначена та виплачена для 119 осіб, які досягли загального пенсійного віку, але не мають права на пенсійну виплату, загалом на суму 1 953,7 тисячі гривень.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу постраждалих від торгівлі людьми», було видано одноразову матеріальну допомогу для однієї особи, що постраждала від торгівлі людьми, на суму 7,1 тисячі гривень.

 

2.2. Практичні рекомендації для підвищення ефективності надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми Луцької міської територіальної громади

 

Спочатку слід звернути увагу на систему надання допомоги та виявити проблеми, які існують у її механізмі. Ці проблеми призводять до зловживань соціальною допомогою з боку заявників та вказують на неефективне використання наявних ресурсів для адміністрування соціального захисту.

Підкреслимо, що сутність стимулів отримання державної підтримки полягає в тому, щоб надавати допомогу лише тим, хто, внаслідок певних обставин, не може самостійно забезпечити своє благополуччя. Така система також має на меті створення позитивного іміджу держави, але, на жаль, іноді це призводить до підтримки осіб, які можуть, але не бажають самі забезпечувати своє існування. Варто зазначити, що велика кількість отримувачів допомоги поєднана з недостатньою ефективністю системи розподілу наявних ресурсів, що повинні призводити до скорочення обсягів наданої допомоги.

Результати дослідження вказують на значні недоліки у поточному механізмі надання соціальної підтримки, які потребують коригування. Деякі види допомоги, хоч і фінансуються, не викликають відповідного попиту. Також спостерігається нерівність у вартості схожих за характером видів допомоги.

Інформація про недоліки у законодавчому регулюванні системи соціальної підтримки, які призводять до неефективного використання коштів з державного та місцевого бюджетів, може сприяти покращенню якості та ефективності соціального захисту громадян України на місцевому рівні. Це допоможе забезпечити спрямування державної підтримки саме тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, та зробить використання коштів платників податків на ці цілі найбільш ефективним.

Основною формою підтримки для менш забезпечених родин є державна соціальна допомога. Її надання та виплата здійснюються через установи соціального захисту населення на рівні районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Це фінансування забезпечується за рахунок державного бюджету, проте місцеві органи влади можуть додатково підвищувати розмір державної соціальної допомоги відповідно до встановленого регіонального мінімуму прожиткового рівня. При цьому, місцеві органи самоврядування можуть встановлювати мінімальний прожитковий рівень, який не може бути нижчим за той, що передбачено статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум».

У 2020 році на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям було спрямовано 11,1 мільярда гривень. Передбачалося, що цю допомогу отримуватимуть в середньому 195 тисяч сімей щомісяця. Проте фактично цією підтримкою скористалося майже удвічі більше – 341,6 тисяч сімей.

Тим часом, середня щомісячна сума цієї допомоги фактично становила 3637,2 гривень на сім’ю, хоча спочатку планувалося 4877,8 гривень на сім’ю. Збільшення кількості родин, які отримували допомогу, може бути наслідком коронакризи, яка призвела до зростання безробіття. Зокрема, доходи домогосподарств взагалі зросли швидше, ніж очікувалося, завдяки ранній індексації пенсій та вищому, ніж передбачалося, зросту заробітних плат. Це мало вплив на обсяг допомоги.

Департамент соціальної політики Луцької міської ради має провести докладний аналіз реалізації комплексних програм, оцінити заходи соціальної підтримки малозабезпечених верств населення та виконання законодавчих пільг для соціально вразливих громадян. Після цього вони представлять міському голові пропозиції щодо подальшої діяльності у цих сферах.

Покращити функціонування територіального центру соціального обслуговування в місті Луцьку, удосконалити координацію та організацію процесу надання соціальних послуг, а також вжити заходів для контролю якості та своєчасності цих послуг.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!