Курсова робота ” Банківська система та особливості її побудови в Україні “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ І. Теоретична сутність банківської системи, її структура та функції

1.1. Загальна характеристика банківської системи

1.2. Функції та типи сучасної банківської системи

Розділ ІI. Особливості побудови банківської системи України

2.1. Сучасний стан показників української банківської системи

2.2. Економічний зміст облікової ставки та кредитів Національного банку України

Розділ ІІI. Характерні проблеми та перспективи функціонування банківської системи України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економіки серед основних проблем України, що потребують вирішення, важливе місце посідає завдання формування ефективної банківської системи.

Банківська система є невід’ємною частиною економіки. Вона розвивається, трансформується і адаптується до тієї системи фінансових відносин, яка склалася в державі. Практична роль банківської системи визначається її участю в управлінні системою платежів і розрахунків, інвестиціях і кредитних операціях, що дозволяє банкам разом із іншими фінансовими посередниками акумулювати заощадження усіх суб’єктів фінансового ринку.

У той же час ефективність здійснення інвестування коштів у значній мірі залежить від здатності самої банківської системи направляти ці кошти саме тим позичальникам, які знайдуть способи їх оптимального та ефективного використання. Комерційні банки, діючи відповідно до грошово-кредитної політики держави, регулюють рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їх обороту, емісію та загальну масу.

Стабілізація зростання грошової маси – це запорука зниження темпів інфляції, забезпечення стабільного рівня цін, при досягненні якого ринкові відносини впливають на економіку найефективнішим чином. Сучасна банківська система – це сфера різноманітних послуг своїм клієнтам – від традиційних депозитно-позичкових і розрахунково-касових операцій, що визначають основу банківської справи, до новітніх форм грошово-кредитних і фінансових інструментів, використовуваних банківськими структурами (лізинг, факторинг, траст і т. д.) .

Всі аспекти і сфери діяльності комерційних банків об’єднані єдиною стратегією розвитку банківської системи, мета якої – досягнення прибутковості і ліквідності. Ефективність, стабільність та надійність роботи комерційних банків залежать від проведеної ними політики, пов’язаної із залученням та розміщенням грошових ресурсів.

Вагомий внесок у дослідження проблем стану та розвитку банківської системи України зробили багато провідних учених та практиків, зокрема О.В. Дзюблюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва, К.Ф. Черкашина, О.В. Крухмаль, М.Б. Колісник, С.А. Кузнецова, З.С. Пестовська, Ю.Є. Холодна,О.М. Рац та інші.

Мета дослідження полягає в аналізі та узагальненні основних аспектів функціонування банківської системи в Україні з урахуванням її особливостей та впливу на економічний розвиток країни.

Для досягнення даної мети, було визначено наступні завдання:

1. Дослідити загальну характеристику банківської системи;
2. Визначити функції та типи сучасної банківської системи;
3. Проаналізувати сучасний стан показників Української банківської системи;
4. Розглянути економічний зміст облікової ставки та кредитів Національного банку України;
5. Охарактеризувати характерні проблеми та перспективи функціонування банківської системи України.

Об’єкт дослідження – банківська система України.

Предмет дослідження – є банківська система України та особливості її побудови, включаючи структуру банківської системи, роль банків у економіці, механізми регулювання та нагляду, а також вплив міжнародних та внутрішніх факторів на її функціонування та розвиток.

Методи дослідження загальний аналіз літературних джерел, економічний, статистичний та фінансовий аналіз.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів та чотирьох підпунктів, висновків, списку використаних джерел (28 найменувань). Загальний обсяг роботи – 33 сторінки.

 

Розділ І. Теоретична сутність банківської системи, її структура та функції

1.1. Загальна характеристика банківської системи

 

Банківська система формується з усіх банків, а також включає спеціальні фінансові інститути, які виконують банківські операції, але не мають банківського статусу, і інші установи, які забезпечують життєдіяльність грошово-кредитних інститутів. Наявність дієвої банківської системи є гарантією функціонування економіки країни, оскільки це сукупність різних банків, які взаємодіють між собою з метою регулювання та забезпечення процесу використання фінансових ресурсів, необхідних для розвитку економіки.

Українські вчені вивчали банківську систему, визначаючи її характеристики. У своїй роботі А. М. Мороз описав банківську систему як сукупність різних типів банків та банківських установ, що взаємодіють між собою і є необхідною частиною кредитної системи.

О. В. Дзюблюк висловив думку, що банківська система представляє собою сукупність усіх банків у країні, які взаємодіють між собою відповідно до встановлених правил і норм банківської діяльності. Ця взаємодія спрямована на підтримку можливостей для ефективного грошово-кредитного регулювання економіки та забезпечення стабільної активності банківських установ [7].

О. А. Костюченко розглядає банківську систему як складний комплекс банків, банківських інститутів та фінансово-кредитних установ, які функціонують в межах єдиного фінансово-кредитного механізму під керівництвом центрального банку та підпорядковуються йому.

Ю. І. Онищенко визначає поняття банківської системи як сукупність банківських установ, що взаємодіють між собою унікальним чином, утворюючи незалежну економічну структуру з метою регулювання та забезпечення процесів використання та формування фінансових ресурсів, необхідних для розвитку економіки з високим рівнем раціональності, оптимальності та ефективності.

М. І. Савлук розглядає концепцію банківської системи як юридично визначений та чітко структурований агрегат фінансових посередників на грошовому ринку, які здійснюють банківську діяльність.

Б. С. Івасік визначає банківську систему як сукупність банків, які діють у країні, і вбачає її як складову частину загальної кредитної системи.

Отже, я погоджуюся з точкою зору О. В. Дзюблюка на те, що банківська система представляє собою сполучення різних банківських установ, що взаємодіють між собою, дотримуючись установлених правил і норм банківської діяльності з метою підтримки можливостей для ефективного грошово-кредитного регулювання економіки та забезпечення стабільної активності банківських установ.

Банківська система є складовою кредитної системи, яка, у свою чергу, є частиною фінансової системи країни, а фінансова система є складовою економічної системи країни (див. рис. 1.1) [11;12].

Рис. 1.1 – Взаємозв’язок банківської системи з економічною системою країни

 

Банківська система, як компонент кредитної системи, взаємодіє з усіма її складовими, виконуючи власні функції. У таблиці 1.1 ми проаналізуємо основні етапи становлення та розвитку банківської системи України, які можна умовно розділити на шість етапів.

 

Таблиця 1.1 – Етапи становлення банківської системи України

На першому етапі відбулося перетворення банківської системи на дворівневу модель і з’явилися перші комерційні банки. Другий етап характеризувався перереєстрацією комерційних банків України. Третій етап відзначився подальшим розширенням банківського ринку [10]. Четвертий етап відзначився економічною нестабільністю та кризою у банківській системі. П’ятий етап характеризувався розвитком банківської системи та запровадженням національної валюти – гривні. Шостий етап відрізнявся подальшим розвитком, збільшенням кількості банків та їхнім зменшенням [1].

 

Розділ ІI. Особливості побудови банківської системи України

     2.1. Сучасний стан показників української банківської системи     

 

Стан банківської системи має вплив на економіку країни через виконання функцій фінансового посередника та інвестиційної установи. Останні політичні та економічні кризи, що вразили Україну, призвели до негативного впливу на показники банківської системи країни. За останні п’ять років (від 2018 до 2022 року) в Україні спостерігається поступове зменшення кількості банків (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1 – Динаміка кількості банків України в період 2018–2022 рр., шт.

Джерело: розроблено на основі даних джерела [13].

 

На 1 грудня 2022 року кількість діючих банків складала 67, що на 10 банків менше, ніж у 2018 році. У той же час кількість банків з іноземним капіталом зменшилась на 7 установ, становлячи 30 установ на кінець 2022 року. З цих 30 установ 22 банки мають повністю іноземний капітал, що на 1 установу менше, ніж у 2018 році. Унаслідок процесу ліквідації найбільша кількість банків була припинена у 2019 році – це стосується 27 установ. Щодо реорганізації, лише 2 банки були піддані цьому процесу у 2018 році. Крім того, у 2018 році ліцензії було анульовано у 6 банків, в той час як у 2022 році – у 4 установ (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2 – Кількість виключених банків та банків, у яких відкликано банківську ліцензію в Україні в період 2018–2022 рр., од.

Джерело: розроблено на основі даних джерела [13].

 

За останні 5 років також спостерігається зменшення кількості структурних підрозділів банків України (див. рис. 2.3), що свідчить про процес очищення банківської системи.

Рис. 2.3 – Динаміка кількості структурних підрозділів банків України у період 2018–2022 рр., тис. од.

Джерело: розроблено на основі даних джерела [15].

 

Станом на 30 червня 2022 року кількість відділень у порівнянні з 2018 роком зменшилась на 2,5 тисячі і становила 6 тисяч відділень. Найбільше філій закрили іноземні та державні банки, у той час як приватні банки відкрили 8 нових відділень. Згідно з регіональним розподілом, найбільше зменшень відбулося в областях, де тривають активні бойові дії, а саме: Харківська, Запорізька, Донецька та Херсонська.

Тенденція до зменшення кількості діючих банків та відділень свідчить про очищення банківської системи України, що перш за все пов’язане з недобросовісною діяльністю цих установ.

 

Розділ ІІI. Характерні проблеми та перспективи функціонування банківської системи України

 

У 2021 році банківська система України зіткнулася з рядом проблем, серед яких низький рівень довіри населення до банківських установ, особливо нових послуг, значне скорочення кількості відділень як державних, так і іноземних банків, внаслідок фінансової кризи. Крім того, у 2021 році спостерігалося зниження частки коштів, утриманих Національним банком України, порівняно з попереднім роком на суму 74124 млн. гривень. Також важливими проблемами стали непрацюючі кредити, ліквідація (банкрутство) деяких банківських установ і загально низька прибутковість у банківському секторі [6].

Строгий карантин фактично означав заборону на значну частину економічних операцій, що призвело до скорочення доходів населення та прибутків підприємств. Крім того, це спричинило погіршення споживчих і бізнес-настроїв. У зв’язку з невизначеністю подальшого розвитку пандемії COVID-19, споживачі зменшили свої витрати, було припинено окремі інвестиційні проекти, а всі види діяльності зазнали глибокого спаду.

Під час формування кредитного портфеля, значною проблемою для банківської системи є кредитні ризики, які виникають внаслідок різних зовнішніх і внутрішніх факторів. Це питання розглянуто в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Класифікація факторів кредитних ризиків банківської системи

Збільшення випадків шахрайства є ще однією проблемою, що виникає внаслідок економічної кризи. Злочини в банківській сфері стають більш поширеними, особливо в банках, які зазнали банкрутства або перебувають у процесі санації. Протягом 2016-2021 років в Україні знову виникла активна дискусія про проблему шахрайства в банківській сфері, спровокована декількома банкрутствами та закриттям банків.

Оскільки банківські установи відіграють ключову роль у платіжній системі країни, негативні наслідки від злочинних схем можуть порушити процеси здійснення платежів в країні. Така ситуація негативно позначається на економічній активності загалом, відлякує потенційних інвесторів та підриває довіру населення до фінансового сектору [5].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!