Курсова робота ” Бесіда як засіб формування мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

1.2 Види засобів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

1.3 Бесіда як засіб формування мовленнєвого розвитку

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ БЕСІДИ

2.1 Методологічні основи проведення бесід з дітьми дошкільного віку

2.2 Дослідження рівня мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку та визначення рівня важливості бесіди у цьому процесі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Дошкільний навчальний заклад є важливим етапом у розвитку особистості, оскільки саме тоді виникає потреба в нових формах особистісного та психологічного розвитку дитини. Розвиток мовлення є специфічним заняттям для дошкільнят і ключем до контролю над життєвим простором. Адже дошкільний вік – це час великого усвідомлення світу спілкування та наслідування дорослих. Мовленнєвий розвиток – складний процес, який залежить від вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, їх соціального статусу, розвитку комунікативно-мовленнєвого середовища.

Повсякденне мовлення допомагає дитині зрозуміти себе, відображаючи її погляд на навколишній світ; допомагає пізнавати соціальний, природний і фізичний світ навколо; сприяє формуванню власного образу «Я»; допомагає створювати та інтегрувати культурні цінності.

В результаті дошкільник отримує унікальні властивості вербального спілкування в цій сфері.

Завдяки багатогранному спілкуванню через гру дитина пізнає природний, фізичний та соціальний світ з точки зору різноманітності. Дитина створює і розкриває свій внутрішній світ, створює інтегровані та культурні цінності, виступаючи активним суб’єктом спілкування. Розвиток мовлення дитини є важливим інструментом спілкування з навколишнім середовищем та соціальної взаємодії з учасниками соціуму. Водночас, як практичні програми, поширення комп’ютеризованих, телевізійних та інших технічних засобів для дітей дошкільного віку як у сім’ї, так і в дитячому садку обмежують безпосередній контакт дітей з іншими мовцями, що також обмежує їх усвідомлення та спілкування одночасно. Мовленнєві вміння є однією з головних характеристик дошкільнят.

Безсумнівно, в умовах комп’ютеризації, присутня нагальна потреба розвитку мовлення дітей дошкільного віку як у міській, так і в сільській місцевості. Таким чином, виявлення закономірностей розвитку мовлення як соціального середовища дає підставу для розширення масштабів комплексної наукової роботи. Проблеми формування мовленнєвої компетенції є особливо актуальними на сьогодні і  часто пов’язані з багатьма проблемами фізичного та психічного здоров’я. Інакше кажучи, порушення мовлення супроводжуються емоційними порушеннями психічного і фізичного розвитку. Тому питання нормального розвитку мовлення у дітей та профілактики мовленнєвих порушень має велике теоретичне та практичне значення.

Особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку є предметом дослідження багатьох вітчизняних та закордонних вчених: Зімакова Л. В., Іщенко Л. В., Лещій Н. П., Мельник О. А., Нікітіна Н. М., Прогонюк А.В., Файзуліна В. В. та багатьох інших, але слід відзначити недостатній теоретичний та практичний розгляд питання участі бесіди у формування мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

Метою дослідження виступає визначення рівня мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку та визначення рівня важливості бесіди у цьому процесі за допомогою вивчення теоретичних та практичних основ формування мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

Відповідно до мети, визначено завдання дослідження:

– вивчити особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

– охарактеризувати види засобів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

– визначити бесіду як засіб формування мовленнєвого розвитку

– проаналізувати методологічні основи проведення бесід з дітьми дошкільного віку;

– провести дослідження рівня мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку та визначення рівня важливості бесіди у цьому процесі

– сформувати загальні висновки.

Об’єктом дослідження є мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку, а предметом дослідження є вплив бесіди на мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку.

Методи дослідження: бесіда, спостереження, порівняння, моделювання.

База дослідження: дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №20 «Росинка» для дітей із загальним розвитком, місто Івано-Франківськ.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел на 20 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

 

Дошкільний вік – це особливий період у житті кожної дитини, коли відбувається великий розумовий, фізичний, особистісний розвиток, створення системи мовлення, яка становить основу для майбутнього життя.

Під час становлення мовленнєві моделі піддаються впливу різноманітних факторів (анатомо-фізіологічних, психічних, соціальних) [5, с. 26].

Загальновідомо, що розвиток техніки вербального спілкування тісно пов’язано з розвитком мислення дитини. З іншого боку – вивчене слово відносить предмети, символи та дії до певної категорії, що відкриває перед дитиною нові можливості співвідносити, інтегрувати та структурувати інформацію про навколишній світ.

Словниковий запас малюка значною мірою залежить від стадії мовленнєвого розвитку, оскільки в процесі створення висловлювання вибираються слова зі сховища, яке довго зберігається в пам’яті.

Саме граматичну будову мовлення дитина засвоює в процесі спілкування з дорослими та однолітками. З мовленнєвої зони діти запозичують слова з різних граматичних форм і поступово починають використовувати різні граматичні прийоми. Проте процес управління граматичним аспектом мовлення є складним і тривалим. Коли формування граматики надзвичайно важке, це проявляється повільним вивченням граматичних форм, граматики та синтаксису.

Доведено, що унікальна (поширена) форма розвитку фонетичного слуху, фонетичного сприйняття та голосової діяльності дитини є оптимальною для п’ятого року життя. Якщо в певному віці у дитини не відбувається формування звуків, прийдуть на допомогу вчителі, батьки, які спробують навчити дитину правильно говорити звуки [9].

Розвиток словникового запасу можна вважати:

– чисельним – збільшення кількості слів, які дитина використовує та розуміє;

– якісним як розвиток словникового запасу, співвідношення слів і предметів та їх значень, так і загальний процес перекладу слів.

Співвідношення слова та зображення показує якість слів. Процес засвоєння значення слів починається з порівняння звучання слова з сенсами предмета, а розуміння їх загального значення ґрунтується на загальній інформації органів чуття. Тільки так дитина зможе засвоїти загальне значення слів, незалежно від особливих обставин [11]. Мовлення активно розвивається на 3-му році життя. Згодом у мовленні з’являються прості речення.

Словник становить близько 100 слів, за 3 роки він збільшується до 500 слів. Дитина розуміє двокрокові інструкції та правильно їх виконує («Іди на кухню і принеси чашку»), правильно вживає займенники «я», «ти», формує речення складене з двох слів.

Дитина також засвоює поняття «один», «багато». Дитина розуміє значення дій у різних ситуаціях («Хто сидить, хто спить»), передумови у звичайній ситуації («Що ти сидиш?»). Діти добровільно слухають оповідання, казки, вірші, які вперше виходять за рамки безпосереднього контакту з дорослими, надаючи їм інформацію, яку вони ніколи раніше не бачили.

У два роки дитина має уявлення про призначення меблів та особистої гігієни і правильно ними користується. Мовні навички дітей сприяють позитивним змінам у їхньому розумовому розвитку, впливаючи на всі психічні процеси (емоції, сприйняття, мислення, пам’ять). Протягом перших трьох років дитина розвиває всі мовні навички, разом з ним і мислення. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення. Починає формуватися мова. Діти 4-го року зазвичай використовують просте (незвичайні та поширені речення) мовлення. Поступово починають вживати складнопідрядні речення.

Розвиток мовлення відбувається дуже швидко, особливо у дітей 3-4 років. Як правило, рідну мову вивчає дитина до 4 років. Активний словниковий запас дітей від 3 до 4 років збільшується до 100 нових слів за годину, не кожен день, щомісяця. Якщо для спілкування 3-річної дитини достатньо кількох сотень слів, то до 4 років ця кількість досягне 1000-1500 слів. Однак, у цьому віці діти можуть плутати подібні звуки в мовленні.

Дитина розуміє прочитані за малюнками оповідання та оповідання і без них може оцінювати своє та чуже мовлення, ставлячи запитання про значення слів. У словнику дитини виникає нове питання: «Чому?», «Чому?», що свідчить не лише про мову, а й про власне розвиток мислення. Чотирирічна дитина використовує майже всі частини речення. Дитина продовжує вивчати загальні слова. У дискурсі збільшуються прикметники, займенники, які передають якість і характеристики речей.

Діти п’ятого року життя засвоюють вимову звуків, але вони ще можуть замінювати один одного (наприклад, капелюшок — «шапка», жовтий — «жовтий»). У цьому віці діти ще можуть замінити голосові зв’язки на у, л чи л (наприклад, рак – «ряк», риба – «ліба») Але до кінця 5-го року життя вже можуть навчитись правильної вимови Р, Л.

Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу тих чи інших подій, думати про те, що її оточує. За допомогою дорослих дитина розповідає казки, повторюючи короткі вірші.

До п’яти років словниковий запас дитини збільшиться до 3500 і більше. Вона використовує загальні терміни («одяг», «овочі», «тварини» тощо), даючи широку назву навколишнім фактам і подіям.

Помилки, звуки і словниковий запас не зустрічаються в словах. У реченні вживаються всі частини мови. Дитина контролює всі звуки рідної мови і правильно використовує її в мовленні [1]. Своєчасні та повні комунікативні навички є першою необхідною умовою здорового психічного розвитку та подальшого розвитку дитини.

Розуміння чужого мовлення та особистого активного мовлення приходить з діяльністю дитини. Успіх у досягненні цілей спілкування з іншими учасниками соціуму дитини залежить від рівня мовленнєвого розвитку. Функція мовного спілкування має важливе значення для психічного розвитку дошкільнят, оскільки це використання мови як засобу спілкування. Добре відомо, що діти починають спілкуватися ще до того, як почнуть говорити. У міру розвитку мовлення їхні стосунки стають досконалішими. Його ефективність залежить не тільки від його знання граматичних правил і визначень, а й від його здатності висловлювати свою думку певним чином.

Мовленнєві навички ґрунтуються на таких соціальних навичках, як послідовність мовлення; ррахування досвіду, навичок, інтересів та потреб співрозмовника; усунення домінування в мовленні і переривання розмов; виявлення інтересу і бажання продовжувати спілкування невербальними способами (зовнішністю, жестами тощо).

Порушення мовленнєвої функції негативно впливає на розвиток комунікативних навичок. Зниження мовленнєвого розвитку знижує рівень спілкування, сприяє розвитку психологічних особливостей, породжує унікальні характеристики загальної та мовленнєвої поведінки, знижує комунікативну активність.

Здатність нормально говорити і спілкуватися залежить від дитини, яка розвивається, в процесі мовленнєвої практики, під впливом мовлення дорослих і при адекватній мовленнєвій практиці, нормальному мовленнєвому середовищі та вихованні та навчанні. Це не вербальна здатність, але вона зростає в процесі розвитку паралельно з фізичним і психічним розвитком дитини і служить показником її загального розвитку. Засвоєння дитиною рідної мови дотримується і характеризується спільними ознаками для всіх дітей. «Дитина пізнає світ не тільки баченням і слухом, а й своєю приватною промовою, що веде до внутрішніх одиничних дискурсів і зовнішніх розмов», — говорив Л. С. Виготський.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!