Курсова робота ” Дидактична гра як один з ефективних методів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАНЬ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ 

1.1. Поняття «пізнавальної активності» 

1.2. Ігри та їх можливості у формуванні пізнавальної активності у дітей дошкільного віку 

1.3. Дидактичні умови формування пізнавальної активності у дітей 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

2.1. Зміст та методика використання інтелектуальних ігор у навчанні дошкільнят 

2.2. Особливості дидактичної гри 

2.3. Структура дидактичної гри 

2.4. Види дидактичних ігор 

2.5. Педагогічне керівництво дидактичними іграми 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. В останні роки особлива увага приділяється дослідженням у галузі освіти та виховання дітей дошкільного віку, головним чином тому, що саме на цих етапах психічного розвитку закладаються основи майбутньої особистості. Тому цілком природно, що актуальними проблемами і завданнями сучасної психології сьогодні є розробка ефективних психодіагностичних і розвиваючих засобів для розвитку пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку.

Дошкільна педагогіка є однією з дисциплін вікової педагогіки. Це, звичайно, вважається самостійним відділом науково-педагогічних знань, який вивчає процес виховання та навчання дітей дошкільного віку. Загальними принципами дошкільної освіти є предмет, особливості, організація педагогічних досліджень у галузі дошкільної освіти, розвиток теорії та практики дошкільної освіти, особливості сучасної системи дошкільної освіти.

У системі виховання та навчання дошкільнят активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розвивають сенсорну орієнтацію дитини в спостереженні, уяві, пам’яті, мисленні, мовленні, розмірі, формі і кольорі, а також максимізують її інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і самого себе.

Питання ранньої психодіагностики та психологічної підтримки розвитку пізнавальних здібностей у дітей вже давно привертає увагу психологів і педагогів, таких як: Богоявленська Д. Б., Венгер Л. О., Воронін О. М., Волкова С. І., Голубєва Є. О., Єрмакова Є. С., Ельконін Д. Б., Дружинін В. М., Ізюмова С. О., Кабардов М. К., Калмикова З. І., Князєва Т. М., Котирло В. К., Кульчицька О. І. та ін.

У дошкільному віці важлива значна роль у розумовому вихованні належить іграм, особливо дидактичним іграм. Знання дітей під час гри змінюються, вдосконалюються, набувають нового рівня засвоєння та усвідомлення.

У середньому і старшому дошкільному віці інтелектуальні ігри розвивають увагу, винахідливість, кмітливість, уточнюють знання про довкілля, систематизують і узагальнюють їх.

Інтелектуальна діяльність заснована на позитивному мисленні і знаходить різні способи виконання певних завдань. Вже в дошкільному віці за певних умов це може стати звичним для дітей. Водночас необхідно звернути увагу на недостатнє опрацювання окремих проблем гри та незадовільний стан впровадження науково-методичних досягнень у практику дошкільних закладів.

Мета дослідження полягає в пошуку практичних шляхів використання дидактичних ігор на заняттях з дітьми дошкільного віку.

При проведенні нашого дослідження ми ставили такі завдання:

1. Розкрити значення та зміст поняття «пізнавальна активність»;
2. Встановити ефективність навчання дітей за допомогою гри;
3. Визначити доцільність формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри;
4. Дослідити зміст та методику використання ігор у навчанні дошкільнят.

Об’єктом дослідження є дидактичні ігри в активізації пізнавальної діяльності дошкільників.

Предметом дослідження – методика використання дидактичних ігор на заняттях з дошкільниками з метою активізації пізнавальної діяльності

Методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел; вивчення та узагальнення перспективного досвіду вчителя в ході педагогічної практики; наукове спостереження.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота викладена на 30-ох сторінках комп’ютерного набору. Складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі використано 15 літературних джерел.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАНЬ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ

1.1. Поняття «пізнавальної активності»

 

Багато дослідників розглядають сутність пізнавальної діяльності учнів як психолого-педагогічну проблему. Родак І. І. звернув свою увагу на психологічний аспект цього поняття. Автор ставить активність школяра в процесі навчання в пряму залежність від напруги уваги, опори на уяву, аналізу та синтезу, припущень і здогадки, перевірки і сумніви, судження і узагальнення, інтересу, наполегливості, ентузіазму.

Все це він правильно вважає необхідними умовами для організації ефективного навчального процесу. Безсумнівно, сутність поняття пізнавальної діяльності та розгляд пов’язаних з ним понять різними авторами з різних позицій сприяє розвитку уявлень про поняття діяльності, оскільки його сутність аналізується з різних сторін, з іншого боку – така багатоплановість підходів ускладнює формування єдиної точки зору. З аналізу основних публікацій, що враховують суть поняття пізнавальної діяльності, можна виділити основний підхід дослідників до цього питання. Насправді існує два таких підходи. Деякі автори розглядають пізнавальну активність як діяльність, тоді як інші розглядають її як межу особистості. Ці підходи не можна відокремити один від одного. Використовуючи їх у діалектичній єдності, можна сформувати єдину точку зору на поняття сутності пізнавальної активності. Це потрібно розглядати і як мету діяльності, і як засіб її досягнення, і як результат.

Розгляньмо інший погляд. Пізнавальна активність проявляється у спрямованості та стійкості пізнавального інтересу, прагненні ефективно опановувати знання та способи діяльності, у мобілізації вольових зусиль для досягнення навчально-пізнавальних цілей. Тут виявляються емоційні, інтелектуальні, моральні, тобто вольові процеси [2].

Ця якість характеру формується головним чином у процесі пізнання і за своєю природою пов’язана з цілеспрямованою діяльністю суб’єкта в активному стані і є результатом взаємодії із зовнішнім середовищем. Пізнавальна діяльність має індивідуальність. Водночас слід зазначити, що активність, яка є умовою пізнання, формується в процесі діяльності, а не у вроджених рисах характеру. Що стосується активності навчання, то вона формується в процесі пізнавальної діяльності і характеризується прагненням до знань, розумовою напругою, проявом морально-вольових якостей учня, і в той же час сама активність впливає на якість діяльності.

Аналіз трактування поняття «пізнавальна діяльність» показує, що при його односторонньому аналізі не повною мірою враховуються важливі аспекти сутності цього поняття. Пізнавальна активність розглядалася або як активність, або як якість особистості у відриві від діяльності.

Пізнавальна активність тут не зводиться до простої напруги інтелектуальних і фізичних сил учня, а розглядається як якість особистості, що проявляється щодо учня до змісту і процесів діяльності, в його прагненні до ефективного набуття знань, вольових зусиллях для досягнення навчально-пізнавальних цілей. Виходячи з цього, підкріплення навчання учнів інтерпретується не як підкріплююча діяльність, а як мобілізація вчителів спеціальними засобами за рахунок інтелектуальної, моральної, вольової та фізичної сили учня для досягнення певних цілей виховання і навчання [2].

 

1.2. Можливості ігор у формуванні пізнавальної активності

 

Гра – один з найцікавіших видів людської діяльності, основна діяльність дитини, засіб її всебічного розвитку і важливий метод виховання.

Її назвали «супутником дитинства», хоч у житті граються не тільки діти, й дорослі. Дитяча гра – це діяльність, спрямована на орієнтацію предметів і соціальну діяльність, в якій дитина відображає враження від своїх знань.

Гра як вид діяльності притаманна в основному молодому організму, тому що дитині необхідно бути активною. Тому грати в дитинстві – це нормально. Гра – це не тільки фактор настрою та емоцій дитини, а й важливий фактор у розвитку функціонування мозку, серцево-судинної та нервової систем.

Ігри, забави і прийоми підсилюють ефект сприйняття дітьми навчальних матеріалів, урізноманітнюють навчальну діяльність і вносять до неї елемент інтересу.

Дидактична гра – гра, спрямована на вдосконалення когнітивних навичок, формування у дитини потреби в знаннях, формування активного інтересу до того, що може бути їх новим джерелом.

Дидактична гра. Педагогіка вивчає три види людської діяльності: гру, навчання, працю. Вони є позитивними факторами у формуванні світогляду особистості, його ідеологічних і моральних переконань. Ґрунтуючись на активності певного типу учнів, ми можемо гармонійно поєднувати цю діяльність з іншими видами. На цю особливість навчально-виховного процесу вказував ще Ушинський К. Д. Він писав: «Викладання, засноване на нав’язуванні, вбиває в учневі прагнення до навчання, без якого він далеко не піде, а навчання, засноване тільки на інтересі, не дає можливості закріпити самовладання і волю учня, тому що не все в навчанні цікаво і потрібно, і багато чого він братиме силою волі».

Тому виникає питання: чи можна вважати ігри способом навчання? Чи є це методичний прийом, чи це форма організації уроку?

Це стимулює пізнавальні можливості учнів, вводячи елементи гри у навчально-виховний процес. Адже ця гра, як ніяка інша, дуже захоплююча для дітей [6].

Успіх гри в процесі навчання гарантує, по-перше, здатність вчителя визначати ступінь необхідності на даному етапі навчання, а по-друге, впевненість у тому, що учень досягне її позитивних результатів.

Важливість розвиваючих ігор визначається позитивними деталями, які не можуть бути надані ніякому іншому заняттю. Перш за все, вони допомагають індивідуалізувати навчання. І це забезпечує один із ключових принципів уроку. В ігровій діяльності визначаються інтереси учнів, ступінь сформованості навчальних навичок та умінь. Макаренко А. С. говорив: «Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте». Тому вміння та навички, які учні набувають під час гри, будуть доречні і необхідні в подальшому житті.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!